Сторінка
1

Повість "Перехресні стежки". Проблема вибору життєвої позиції

Хід заняття

1. Організаційний момент

1.1 Привітання студентів

1.2 Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів.

2. Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття (план заняття)

3. Мотивація навчання наводяться дані, спрямовані на формування позитивної мотивації, пізнавального інтересу до теми, що вивчається

Очікувані результати заняття

Після вивчення цієї теми учні зможуть:

Дати глибокий аналіз образу Євгена Рафаловича як одного з представників української інтелігенції.

Виявити і розкрити його визначальні риси.

Навчитися проникати у внутрішній світ людини; виявляти болісні суперечності у людській душі.

Удосконалювати вміння виділяти головне, встановлювати логічні зв’язки між основними думками.

Дати відповідь на запитання: який він, герой свого часу? Виховувати в собі громадянські й патріотичні почуття.

4. Актуалізація опорних знань короткий план змісту матеріалу

Чому Франко назвав свою повість „Перехресні стежки”? Як розумієте назву твору?

Якими двома лініями розгортаються події у повісті? Представте це схематично.

Назвіть основні конфлікти твору.

Чому літературознавець М.Гуняк розрізняє поняття центрального і головного героя? (Центральним, на його думку, є Євген Рафалович, а головним – народні маси).

Хто реальний прототип героя твору?

Вороги й спільники Рафаловича. Хто вони?

Визначте тему, проблему й ідею повісті.

Як ви розумієте поняття долі?

Кому належить вислів „герой нашого часу”? Якого значення набули ці слова в наш час?

Словничок-довідничок

Раціональний – розумовий, доцільний.

Колізія зіткнення протилежних сил, гострі суперечності.

Афект – короткочасне бурхливе переживання людини (гнів, лють, жах, відчай, раптова радість).

Феномен – виняткове, незвичайне явище.

Флер – покрив таємничості.

Рефрен – те, що багаторазово повторюється.

Аналітизм – глибокий аналіз, розчленування цілого на складові частини.

Галюцинації – неправдиві сприймання, обмани чуттів.

Конфлікт – зіткнення протилежних інтересів.

Об’єкт – матеріальний предмет пізнання і практичного впливу з боку людини.

Суб’єкт – особа, що має певні права.

Експозиція – частина твору, де розкриваються умови формування персонажів і ті риси характеру, що склалися до конфлікту.

Зав’язка – перше зіткнення протидіючих сил.

Розвиток дії – ті зміни у відносинах між персонажами та в їхньому житті, які наступають унаслідок розвитку конфлікту після зав’язки твору.

Кульмінація – момент найвищого піднесення.

Розв’язка – показ наслідків, до яких привело розв’язання покладених в основу твору конфліктів.

Епілог – розповідь про долю основних персонажів.

5. Коментар відповідей та робіт студентів

6. Робота з текстом. Практична робота.

Проблемне питання: Євген Рафалович – герой свого часу?

Все, що мав у житті він віддав

Для одної ідеї,

І горів, і яснів, і страждав,

І трудився для неї .

І.Я. Франко

Лінія духу перекреслює лінію плоті

Євгенія Угринчук

Деколи потрібно платити дорого, щоб іти своїм шляхом .

Яцек Вейрох

Вступне слово вчителя

Шлях до себе – це шлях до національного, громадського. Через перехрестя зовнішні та внутрішні . У цьому істинний вибір індивідуального буття. Подолавши ці перехрестя, людина доходить до своєї ідентичності, до врівноважених зв’язків зі світом і з самим собою. Навіть кинувши виклик світові й собі ж .

Дитинство і юність героя. Кохання.

Зовнішність та риси характеру Євгена Рафаловича.

Світосприйняття Рафаловича. Професійні здібності.

Євген Рафалович. Громадські обов’язки. Власне “Я ”.

Загальне завдання для всіх груп: Скласти вступну частину літературної статті до твору “Перехресні стежки”, використовуючи зразки літературно-критичних статей, поданих учителем.

Осмилення й аналіз інформації (бесіда)

Яка життєва мета Євгенія Рафаловича? Хто і що заважає здійснити її?

Як у повісті показано зародження почуття Євгенія до Регіни?

Чи намагається Рафалович воскресити свою любов?

Чому історія любові у „Перехресних стежках” завершується трагічно? Чи можна сказати, що герої твору відмовляються від „краденого щастя”?

Внутрішні конфлікти героя твору. Чим вони зумовлені?

Які громадські цілі адвоката Рафаловича? У чому сенс його життя і боротьби?

Якої думки ви про людину, яка керується принципом: “Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі…”?

Хто ж він, Євген Рафалович? Чи досягає своєї мети?

Метод «Мікрофон»

Чи справдилися ваші очікування?

Який з епіграфів вам найбільше сподобався? Прокоментуйте.

Чи можна назвати Євгена Рафаловича героєм свого часу?

А який він, герой нашого часу?

Самооцінювання результатів уроку

Листок оцінювання

Критерії оцінювання: 1 бал – задовільно, 2 бали – добре, 3 бали – відмінно.

Опорна схема

„Перехресні стежки” – соціально-психологічна повість

Кохання . ? Служіння народові

Вибір

Каламутне озеро

обивательського життя ? Служіння народові

(стати «своїм»)

Ідея: Людина завжди має вибір – прийняти лицемірну мораль чи боротися з несправедливістю, вибрати тихе, спокійне життя з коханою жінкою чи допомагати безправному народові .

Євген Рафалович як «сонце» роману. Франко добре знав той різновид європейського роману, в центрі якого був герой. Його ознаки сформулював Оноре де Бальзак: « сучасний роман має згрупувати багато образів згідно з їх значенням, підкорити їх сонцю своєї системи, герою чи інтризі». Таким «сонцем роману» є образ інтелігента Євгенія Рафаловича, прототипом якого був знайомий автора Євген Олесницький — адвокат із Стрия. Художньо повнокровний образ національно свідомого інтелігента був новаторським в українській літературі. Ми-тець використовує різноманітні засоби творення характеру: змалювання дитинства і юності героя, портрет, самохарактеристику і взаємохарактеристику іншими героями, відтворення психологічних передчуттів персонажа, його спогадів, внутрішнього мовлення. У житті Євгеній дотримується правила: зберігати рівновагу духу, стоїчно переносити випробування долі. З цією метою розповідач переплітає особистісне і громадянське в життєвій драмі Євгенія. Письменник віднайшов влучний прийом: піддати героя етичній перевірці, випробуванню небезпекою. У цих вимірах кристалізується характер народного інтелігента як духовного провідника нації.