Сторінка
13
Результати проведеного нами опитування показали, що 30% учителів як один із труднощів при організації лабораторних робіт учнів називають недостатнє оснащення кабінету лабораторним устаткуванням і мікроскопами – усвідомлюючи значення природної та штучної наочності, ТЗН, особливо комп’ютерів, особливо під час проведення самостійних робіт контролюючого плану учнів під час вивчення біологічних об’єктів.
Однієї з важливих і важких методичних проблем, у дозволі яких у даний час відчуває потребу наша школа, є методика самостійних робіт учнів з біології і, зокрема, з ботаніки. Проблема надання домашніх завдань взагалі , та під час проведення занять з біології періодично вивчається дидактами, методистами, вчителями-практиками. У період пошуків у двадцяті роки ХХ ст у педагогіці вважалося, що досить надати учнів самим по собі свободу - і вони почнуть самостійно працювати. Подальша практика засвідчила, що це далеко не так: до самостійності треба привчати, і привчати систематично, послідовно. Методичні прийоми обумовлюються завданнями виховання, змістом уроку, підготовкою учнів і повинні бути різноманітні. Від цього залежать і різні види самостійної роботи учнів.
Робота шкіл переконує, що проведенням самостійних робіт можна розвити:
Самостійне мислення учнів — уміння аналізувати матеріал, зіставляти, доводити, робити висновки.
Уміння проводити спостереження.
Уміння вести експериментальну роботу — розв’язувати питання: за допомогою досвіду, користуватися інструментами і приладами.
Навички фіксації матеріалу (замальовка, складання таблиць, гербаризація, монтування колекцій і ін.).
Уміння працювати з книгою — працювати над підручником, читати науково-популярні книги, складати конспекти, реферати. Викладання ботаніки допускає різноманітні форми самостійних робіт учнів: на уроках, екскурсіях, вдома, у кабінеті, на пришкільній навчально-дослідній земельній ділянці, у природі.
Найбільш важливими й найменш розробленими є самостійні роботи учнів з наочністю на уроці і вдома. Самостійні роботи з ботаніки варто розрізняти за змістом і техніці проведення і насамперед у залежності від досліджуваного розділу курсу. Можна установити наступні дослідницькі види робіт з натуральним матеріалом:
1) з морфології (розбирання і визначення форм органів рослин робота на живих рослинах, гербарії);
2) з анатомії (макроскопічні лабораторні роботи, готування препаратів, роботи з лупою, мікроскопом);
3) з фізіології (спостереження демонстрації опиту або рослини, постановка експерименту);
4) з систематики й екології (визначення рослин, спостереження, збір і зіставлення матеріалу (У природі :у зв'язку з місцем виростання).
роботи на ілюстративному і словесному матеріалі (по всіх темах курсу):
5) по таблицях (порівняння, визначення);
6) на основі розповіді вчителі (умозаключення, висновки, заповнення таблиць і малювання схем на дошці);
7) по книгах (відповіді на питання, складання таблиці, конспекту, реферату).
Цим видам робіт приходиться привчати учнів поступово й окремо, тому що кожен вид має свої особливості, свою техніку.
Тим часом при обстеженні шкіл іноді приходиться констатувати, що не тільки в 6 класі, але навіть у 11 учні не вміють користуватися мікроскопом, не говорячи вже про те, що не можуть приготувати найпростішого препарату. Це означає, що протягом курсу 6 класу і усього наступного періоду вони не привчалися до правильної самостійної роботи.
Робота з вчителями і вивчення досвіду діяльності харківських шкіл переконали нас у тім, що при проходженні програми 6 класу цілком можливо за рік повідомити учнем ряд навичок самостійної роботи.
У зв’язку з профілізацією сучасної української школи питання самостійної роботи учнів, особливо її керівництво з боку вчителя біології, стає знову актуальним. Весь хід навчання у сучасній школі свідчить - учитель керує роботою не тільки в присутності учнів. Здавалося б, робота учня вдома є цілком самостійною. Ступінь самостійності його роботи визначається завданням вчителя і матеріалом, над яким він повинний працювати (підручник, книга або обрана рослина, досвід).
Завдання для роботи вдома або на позаурочних заняттях учитель теж планує таким образам, щоб поступово привчати дітей до більшої самостійності. Домашні завдання охоплюють роботу не тільки з підручником, але й експериментальну - з рослинами. Учитель на початку курсу привчає школярів до точного, регламентованого виконання роботи, а потім ставить перед ними завдання для усе більш і більш самостійного плану.
Застосування практичного методу, що розвиває навички самостійної роботи учнів під час виконання домашніх завдань.
Гербаризація органів рослин і невеликих рослин.
Засушування і монтаж з написами розібраних частин рослин.
Відтворення будинку досвідів, поставлених у класі.
Постановка досвідів вдома за практичними завданнями.
Постановка дослідів як вирішення задач.
Питання про розвиток практичного методу стосується і ще одному досить істотного у викладанні курсу ботаніки додавання - про перехід одних умінь і навичок в інші.
Ми вже бачили, як практичні уміння морфологічного характеру переходять, переростають в уміння систематичного характеру, як багато робіт фізіологічного характеру сплітаються з роботами агротехнічного характеру (живцювання, щеплення і т.п.).
Застосування практичного методу має величезне значення при політехнічному навчанні в курсі ботаніки.
Виконуючи практичну роботу, учні повинні вміти користуватися різними методами спостереження і фіксації. Такого роду роботи з дослідження і повинні входити в систему практичних робіт на учбово-дослідній ділянці.
Окремі уміння, що здобуваються учнями, і навички (анатомічні, морфологічні, систематичні, фізіологічні агротехнічні) до кінця вивчення курсу ботаніки і головним чином у результаті проведення практичних робіт (постановка дослідів) на учбово-дослідній ділянці повинні бути об’єднані. Потрібно пропонувати, особливо в 6 класі, такі роботи, при виконанні яких учні могли б застосувати різні уміння розглядати явища багатосторонньо. Наприклад, при плануванні досліду на ділянці учень застосовує цілий комплекс: креслить план, у точності за планом намічає ділянки, обчислює потрібну кількість насіння і добрив на дану площу, виконує необхідні роботи по обробці ґрунту і посівові. Він повинний також: провести спостереження за розвитком рослин, зробивши морфологічний опис рослини; визначити місце його в систематиці; ознайомитися з внутрішньою будовою основних органів, переглянувши зрізи в мікроскоп; врахувати врожай і результат досліду, провівши порівняння контрольних і дослідних ділянок і відібравши кращі рослини на насіння; загербаризувати рослини і зробити навчальну таблицю.
Такого роду досліди з різнобічними спостереженнями і фіксацією дають позитивний педагогічний результат, їх слід проводити як у роботах на ділянці, так і в позаурочний час, головним чином у гуртках юних натуралістів, при заняттях у куточку живої природи.
Пропоновані програмою різноманітні практичні роботи не зв’язані між собою. Однак у дослідах з рослинами можна провести цілу систему таких робіт, і кожен учень, працюючи з тією або іншою рослиною, може одержати цілісну систему практичних умінь і навиків, потрібних для політехнічного навчання.