Сторінка
8

Принципи виробничого навчання

У процесі навчання необхідно виділяти навчальний матеріал, зв'язаний з розвитком окремих промислових комплексів, підприємств, на яких мають працювати випускники профтехучилищ.

Багаторічними експериментами, проведеними по дидактичних проблемах доступності, навчального матеріалу для учнів, доведено, що учити треба на високому, але доступному рівні труднощів. Визначення міри цих труднощів для кожного уроку з урахуванням підготовленості учнів до сприйняття нового матеріалу є важливою задачею викладачів спеціальних предметів і майстрів виробничого навчання. Підвищення рівня доступності можливо при засвоєнні учнями нових понять у зв'язку з науково-технічним прогресом - інтенсифікація, комплексність, інтеграція, промисловий комплекс, агропромисловий комплекс, виробничий потенціал, технічне переозброєння, програмне керування, кооперування виробництва, гнучкі виробничі системи, виробничий модуль, програмні засоби, автоматизовані системи, індустріальна й інтенсивна технологія й ін.

Формувати дані поняття в учнів можна за допомогою словесних пояснень, активізації навчання, теоретичного викладу навчального матеріалу, здійснення взаємозв'язку їх з реальними об'єктами і процесами того чи іншого виробництва на основі принципу зв'язку навчання з продуктивною працею, постановки творчих задач, застосування активних методів навчання.

Найважливішим засобом реалізації принципів є здійснення міжпредметних зв'язків.

Найбільш важливими формами здійснення міжпредметних зв'язків є: використання комплексу методичних прийомів і методів навчання; проведення лабораторно-практичних робіт з міжпредметним змістом, екскурсій, тематичних тижнів, учбово-технічних конференцій, олімпіад, конкурсів; упровадження лекційно-семінарської системи на уроках спеціальних предметів.

У процесі навчання необхідно безупинно зміцнювати інтерес і любов до праці і розвивати допитливість учнів у оволодінні професією. Сутність спонукання підлітків до навчання полягає в створенні умов для розуміння ними змісту їхнього навчання, у загостренні протиріччя між новими задачами і наявним рівнем знань, умінь і навичок, між новим знанням і наявними в учнів представленнями і поняттями, у силу чого виникає прагнення придбати нові знання, уміння і навички, навчитися застосовувати знання на практиці. Сутність спонукання учнів до праці виражається природною потребою прикласти свої знання і сили на благо суспільства, у прагненні освоїти нові зроблені технічні і технологічні об’єкти у створенні умов для подолання протиріч між висунутими науково-технічним прогресом професійно-технічними задачами і наявним рівнем знань, умінь і навичок, що визначають статус, роль робітника в продуктивній праці.

Для професійної підготовки велике значення має активізація учнів на уроках теоретичного і виробничого навчання у визначених педагогічних умовах. Педагогічні умови - це сукупність об'єктивних можливостей змісту, форм, методів, матеріально-технічних факторів, що забезпечують успішне рішення поставлених задач. Дослідження останніх років в області навчання підтвердили положення про те, що процес виховання пізнавальної потреби в знанні проходить у своєму розвитку три рівні: первісна, збудлива потреба в емпіричній основі наукового знання; високий, викликає в учнів потребу в знанні всіх сторін предмета, що має загально утворюючий характер; вищий, пробуджуючий у них на базі наявних знань підвищену захопленість, зв'язану з їхніми життєвими планами і схильностями.

Це положення має особливе значення для теоретичного навчання, у процесі якого формуються різні системи знань, ознаки, явища, поняття використовуються в залежності від конкретних умов.

Активізація припускає самостійне, творче рішення учнями навчальних і учбово-виробничих задач у їхньому взаємозв'язку, спрямованих на підвищення якості загальноосвітньої і професійної підготовки в області обраної професії. Активізація учнів забезпечується насамперед об'єктивні можливості процесу навчання.

Багатостороннє вивчення питань, зв'язаних із професійною підготовкою учнів, у різних спеціальних предметах навчального плану і здійснення на цій основі міжпредметних зв'язків у навчанні є педагогічною умовою активізації учнів на уроках теоретичного навчання. Професійна і практична спрямованість навчання, взаємозв'язок теоретичного і виробничого навчання сприяють формуванню в учнів теоретико-практичної системи знань по обраній професії.

Найважливішою педагогічною умовою активізації виступає зв'язок теорії з практикою, що реалізується у всіляких напрямках. По-перше, викладачі широко використовують практичний досвід учнів у процесі вивчення окремих питань змісту навчального предмета, що робить це вивчення більш наочним і діючим.

По-друге, учні переконуються у вірогідності отриманих знань, використовуючи їх у своїй практичній діяльності, а також спостерігаючи, як застосовуються досліджувані закономірності в роботі устаткування, у здійсненні технологічних процесів і т.д.

По-третє, зв'язок теорії і практики в навчанні реалізується безпосередньо "всередині" самого предмета в процесі проведення демонстраційних дослідів і лабораторних робіт і рішення різних задач. Демонстраційні досліди і лабораторні роботи підтверджують кількісні відносини, що існують між окремими сторонами досліджуваних явищ, а також встановлюють окремі якісні їхні характеристики.

По-четверте, викладач розкриває перед учнями основні напрямки подальшого удосконалювання техніки, технології й організації виробництва. У зв'язку з цим аналізуються конструкторсько-технологічні особливості нового обладнання й інструментів, прогресивні технологічні процеси, методи й організаційні форми праці новаторів виробництва, показуються умови і границі розумного використання досвіду роботи новаторів і застосовуваного ними інструмента й устаткування.

По-п'яте, здобутий учнями досвід трудової діяльності в процесі виробничого навчання викликає потребу в одержанні нових знань, теоретичному узагальненні, що підвищує їхню активність не тільки на практичних заняттях, але й у процесі вивчення спеціальних предметів.

Не менш важливе значення для виховання пізнавальних здібностей має цілеспрямоване формування технічного мислення в процесі рішення конструкторсько-технічних і технологічних задач, виконання різних навчальних і навчально-виробничих робіт на уроках теоретичного і виробничого навчання.

Особливо ефективне формування технічного мислення відбувається при вивченні загальних науково-технічних основ техніки і технології виробництва, основних принципів побудови технологічного процесу, конкретних видів робіт і окремих (чи комплексу) операцій освоюваної професії, вивчення проблемних питань економічного і соціального розвитку країни.

Основними педагогічними умовами активізації в процесі виробничого навчання є: створення орієнтованої основи дії; розвиток технічного мислення; критичний аналіз учнями власної діяльності; вивчення досвіду передовиків, новаторів і раціоналізаторів; активне включення учнів у роботу в передових бригадах; вибір найбільш ефективних методів, методичних прийомів, організаційних форм і засобів навчання; формування в навичок самоконтролю в учнів; диференційований підхід до учнів та ін.