Сторінка
5
Для опанування техніки Петриківського розпису необхідно оволодівати чотирма типами мазка, традиційна назва яких «гребінчик», «зернятко», «горішок», «перехідний мазок».
«Гребінчик» - мазок, що починається з потовщення, яке робиться натиском пензля, і закінчується «тоненьким вусиком», що малюється легким дотиком кінчика пензля. Покладені поряд кілька таких мазків нагадують гребінець. Гребінчиковий мазок може бути і коротким, і видовженим, тому він найпоширеніший у роботі петриківців. Ними малюють пелюстки, листя, трави.
«Зернятко» мазок, який починається з найлегшого дотику і закінчується найсильнішим натиском. Якщо мазки «зернятко» покладені по обидва боки стеблини вістрям назовні, зображення нагадує колосок, звідси і назва мазка «зернятко».
«Горішок» складається з двох гребінчикових мазків, вигнутих пів лунками і покладених один проти одного. Заповнивши між пів лунками порожнє місце гребінчиковим або двома-трьома зернятковими мазками, матимемо форму, подібну до лісового горіха, звідки й назва його. Без «горішка» не можна намалювати зав’язі, пуп’янки чи квіти.
«Перехідний мазок» накладається одним пензлем, але двома фарбами. При цьому фарби розміщуються до густоти сметани, сухий пензель умочають в одну фарбу (наприклад, у зелену), а потім у другу (наприклад, у жовту). На папері залишається слід від жовтої фарби, який плавно переходить у зелений без їх змішування. Фарби не рідкі, розведені на яєчному жовтку, тому вони не зливаються, а лише проглядають одна з-під одної, створюючи дивовижно тонкі переходи від одного кольору до іншого, яких не можна досягти іншими технічними прийомами.
Оволодіваючи технікою виконання традиційних мазків петриківців, учні поступово ускладнюють виконання кожного з чотирьох мазків, вчаться аналізував форму квітів, листя, плодів, а пізніше і тваринного світу, перетворювати її в декоративні форми і самостійно створювати декоративні композиції, навчаючись у народних майстрів, у природи, у професійних художників.
Вивчаючи Петриківський народний декоративний живопис, його давні традиції, учні повинні глибше оволодіти і деякими прийомами, які слід використовувати в роботі.
До цих прийомів належать, наприклад, нанесення на папір плям пальцем. Умочивши кінчик пальця у фарбу, доторкаються ним до паперу. На ньому залишається кругленька пляма, трохи світліша в центрі з немовби темнішим контуром довкола. Поклавши в певному порядку подібні плями, можна зобразити гроно винограду, горобини, калини, смородини.
Цікавий прийом накладання кольорових плям і смужок за допомогою зрізаного навскіс стебла рогози. Покладені ритмічно, у певному порядку кольорові смужки дають можливість зобразити квіти майорів, айстр, грона ожини.
Широко використовують і прийом продряпування по сирій фарбі прожилок на листках і пелюстках квітів загостреним кінцем палички або держальцем пензля. Уже намальовані листочки або квіти ефективно і швидко прикрасити невеличкими випуклими цяточками, накладеними кінцем держальця пензля, вмоченого в густу фарбу. Накладені в ряд випуклі цяточки збагачують і малюнок, і колорит відповідних рослинних форм.
Тим, хто звертається до малювання на кольоровому тлі, яке часто приглушує фарби нанесеного зверху малюнка, корисно знати такий старовинний прийом: народні майстри (зокрема П. Глущенко) у відповідних місцях поверх тла накладали білилами плями певної форми, а по них малювали квіти, пуп’янки, які потім вражали яскравістю і чистотою кольору.
Отже, проводячи роботу з навчання дітей молодшого шкільного віку, хотілося б відзначити велику роль використання цікавого матеріалу. Як показала практика, вміле використання матеріалу лише підвищує ефективність навчально-виховного процесу. Збільшується швидкість і гнучкість мислення. Виховується любов до образотворчого мистецтва, до вирішення неординарних завдань, розвиває почуття гумору.
Використовувати цікавий матеріал для активізації мислення дітей можна в різних напрямках: з відпрацювання якоїсь конкретної навички або вміння, або ж на різних етапах уроку. Використовуючи під час уроків загадки, кросворди, вірші, ТЗН та інше, сприяє активізації активної діяльності учнів.
Для себе особисто я засвоїла правило: "Не бери гру на урок, для того щоб розважитися. Все на уроці має бути логічно пов'язане з темою і допомагати розкривати мети і завдання уроку".