Сторінка
6

Шляхи формування пізнавальних інтересів учнів

Проблемне навчання – це особливий тип організації учбової роботи на уроці, що дозволяє активізувати пізнавальну діяльність учнів і добиватися від них більш осмисленого і міцного оволодіння знаннями.

Проте застосування проблемного навчання має свої межі і обмеження. Непридатний проблемне навчання на уроках, на яких вивчається матеріал описового характеру. Стримує його застосування і трудомісткість процесу.

Іноді методом повідомлень можна висловити матеріал набагато швидше, ніж проблемним способом. До чинників, що обмежують застосування проблемного навчання, відноситься також те, що в більшості шкільних підручників не враховується необхідність використовування проблемного навчання. Виклад матеріалу в них орієнтований на репродуктивну діяльність учнів. Те ж саме відноситься до більшості поурочних методичних розробок. В них більше висловлюється фактичний матеріал і слабо розкриваються ті різноманітні способи, якими повинен користуватися вчитель при його викладі.

Програма дослідно-експериментальної роботи по формуванню пізнавальних інтересів учнів на уроках біології

Прийомами, що сприяють розвитку пізнавального інтересу на етапі сприйняття знань і активізують діяльність учнів, є:

1) Прийом новизни, що припускає включення в зміст учбового матеріалу цікавих фактів, відомостей і ін. При цьому вчитель повинен постійно піклуватися про те, щоб не зводити свій виклад до простого переказу підручника, а робити його живим, захоплюючим і глибоким за змістом, що збагачує і розширює знання школярів.

Наведемо приклади таких завдань:

В 1560 році французький посланник при лісабонському дворі Жан Нико придбав насіння тютюну у прибулого з Америки купця і подарував їх королівському палацу в Португалії і французькій королеві Катерині Медічи.

К. Лінней, описуючи пізніше рослину тютюну, дав йому ім'я «нікотино табакум». Родова частина назви на честь Ніки, а видова «табакум» – від острова Тобаго в Карибському морі, де був поширений цей вид. В Росії була введена сувора заборона на куріння, порушників його били батогами і засилали. Тільки Петро I зняв обмеження і покарання.

Один гектар лісу протягом року очищає 18 мільйонів кубометрів повітря! Скільки квіток відвідують бджоли? Бджола відвідує в середньому 12 квіток в хвилину, 720 квіток в годину, 7200 квіток за 10 годин свого робочого дня. Навіть порівняно слабка сім'я бджіл може відправити в поле до 10 тисяч робочих бджіл. Якщо прийняти умову, що всі вони збиратимуть тільки нектар, то відвідають вони не менше 72 мільйонів квіток в день.

Показником емоційного інтересу в цьому випадку є особлива емоційна дія, тиша, яка свідчить про сприймання почутого. Відомості про кількість відвіданих бджолами кольорів викликає не тільки здивування, але і захоплення.

2) Прийом семантизації в снові якого лежить збудження інтересу завдяки розкриттю смислового значення слова, назви.

• Мати і мачуха. Російський народ дав цій квітці влучну назву. Візьміть в руки листок рослини. Ніжний пушок, яким покрите листя з нижньої сторони, ласкаво торкається до вашої руки, немов мати приголубила. А доторкнешся до верхньої сторони листа – холодо, мачуха.

• Більше 250 років тому голландський учений Аврам Трамбле дав назву побаченому їм маленькому поліпу – Гідра. Цю назву отримав за схожість з жахливою Лірнейською гідрою, з якою бився Геракл. Як ви думаєте, чому тварина отримала таку назву?

Розкриття смислового значення слова, назви допомагає учням зрозуміти значення, закладене в нього, сприяє встановленню між наочних зв'язків, розвитку уяви, кмітливості, фантазії. Здивування, бажання взнати більше про об'єкт за допомогою додаткової літератури, що вивчається, – характерні показники пізнавального інтересу в даному випадку.

3) Прийом значущості матеріалу, при якому створюється установка на необхідність вивчення матеріалу у зв'язку з його біологічною, господарською цінністю, практичною значущістю для учнів.

Ліси називають «зеленими легенями» планети. Учені підрахували, що при нинішніх темпах вирубки до 2001 року ліси будуть знищені на 40%, а через 100 років буде вирубаний повністю. Вирубка лісів спричиняє за собою зникнення сотень тисяч тварин і рослин, зміну клімату і багато інших біди. Але не рубати ліс не можна, він потрібен для багатьох мети. Який вихід пропонуєте ви з ситуації, що склалася?

Чому лікарі рекомендують споживати великі дози вітамінів для профілактики і лікування простудних захворювань?

Чому важливо знати зміст білків, жирів і вуглеводів в різних харчових продуктах і кількість енергії, що утворюється в організмі при їх використовуванні?

Даний прийом примушує учнів відчути не тільки значущість матеріалу, але і причетність до явища.

Основними прийомами розвитку пізнавального інтересу, що використовуються на етапі осмислення матеріалу, що вивчається, є:

1) Постановка проблемного питання, створення проблемної ситуації та ін.:

На уроках в IX класах ми використовуємо наступні питання:

• У фантастичному романі «Людина-амфібія» хлопцеві Іхтіандру пересаджені зябра, якими він дихає у воді. Яку фізіологічну проблему, що виникла після цієї пересадки і не дозволяла вижити людині-амфібії у воді, не врахував автор роману?

• Щеня годували тільки молоком. Чи буде у нього виділятися слина, якщо йому покажуть шматок м’яса? Відповідь поясните.

В результаті використання проблемних питань в ході вивчення учбового матеріалу ми встановили, що вони сприяють появі у школярів здивування, спантеличеного, інтелектуальної активності, емоційної підведеної, прагнення до пізнавання, більш глибокому ознайомленню з предметом – станів, властивих пізнавальному інтересу.

2) Дослідницький прийом.

На основі проведених учнями дослідів, спостережень і аналізів літературних даних що вчиться пропонується самостійно вирішити пізнавальну задачу, сформулювати висновок:

• Недалеко від водоймища, населеного багатьма видами тварин, у тому числі і земноводними, знаходиться завод, що не має на трубах очисних фільтрів. У водоймищі стала спостерігатися масова загибель земноводних. Аналіз проб води не показав наявності яких-небудь шкідливих речовин для живих організмів. Чому загинули земноводні?

3). Евристичний прийом.

Вчитель, спираючись в своєму питанні на знання учнів, допомагає їм за допомогою навідних питань знайти правильну відповідь.

• Припустимо, що ви з’їли бутерброд з шинкою. В яких відділах травної системи і за допомогою яких речовин перетравлюватимуться його складові частини?

• Назвіть основні відмінні риси кільчастих черв'яків в порівнянні з іншими типами черв'яків.

• Чому їх поява на Землі стала ще одним еволюційним кроком до прогресу.

4) Прийом наукової суперечки.

На уроці вчитель створює ситуацію суперечки, особливу увагу надаючи умінням учнів доводити і обґрунтовувати свої думки.

• Будьте суддею в суперечці:

1-й учень: «Раковина є добрим захисним пристосуванням для молюска, а тому, не дивлячись на старовину свого походження, вони є одним з найчисленніших типів безхребетних тварин».