Сторінка
3
- наявність об'єктивних (соціальних, матеріальних) передумов для творчості;
- наявність суб'єктивних (особистих якостей - знань, умінь, особливо позитивної мотивації, творчих здібностей особистості) передумов для творчості;
- новизна та оригінальність процесу або результату.
Якщо з названих ознак осмислено вилучити хоча б один, то творча діяльність або не відбудеться, або діяльність не може бути названа творчою.
Педагогічна діяльність - процес постійної творчості. Але на відміну від творчості в інших сферах (наука, техніка, мистецтво) творчість педагога не має на меті створення соціально нового, оригінального, оскільки його продуктом завжди залишається розвиток особистості. Звичайно, творчо працюючий педагог, а тим більше педагог новатор, створює свою педагогічну систему, але вона є лише засобом для отримання найкращого в даних умовах результату.
Педагогічна діяльність, як і будь-яка інша, має не тільки кількісну міру, а й якісні характеристики. Зміст і організацію педагогічної праці можна правильно оцінити, лише визначивши рівень творчого ставлення педагога до своєї діяльності, яка відображає ступінь реалізації ним своїх можливостей при досягненні поставлених цілей. Творчий характер педагогічної діяльності тому є найважливішою її об'єктивною характеристикою. Вона обумовлена тим, що різноманіття педагогічних ситуацій, їх неоднозначність вимагають варіативних підходів до аналізу, вирішення випливаючих з них завдань.
Відомо, що розвиток свідомості і творчих параметрів людини йшов по шляху від простого споглядання до глибокого пізнання дійсності і лише потім до її творчого перетворення. Однаковою мірою це стосується і еволюції свідомості, і діяльності педагога. В даний час твердження про те, що педагогічна діяльність є за своєю природою творчою, стало тривіальним.
Однак не менш відомо, що як на некваліфіковану, традиційно нетворчу працю працівник може внести елемент творчості, так і, навпаки, педагогічну діяльність можна будувати за шаблоном, позбавивши її властивого їй творчого начала.
Академік В.А. Енгельгард писав, що творчість у своєму першоджерелі є результат вродженої, фізіологічної потреби, “результат некоего инстинкта, ощущаемого также властно, как потребность птицы петь или стремление рыбы подниматься против течения бурной горной реки”. Дійсно, людина на будь-який, навіть самий, здавалося б, далекий від творчості труд, не усвідомлюючи того сама, робить елементи творчості. Однак творчість творчості ворожнеча. Вона зумовлена творчим потенціалом особистості, який, якщо вести мову про педагога, формується на основі накопиченого ним соціального досвіду, психолого-педагогічних і предметних знань, нових ідей, умінь і навичок, що дозволяють знаходити і застосовувати оригінальні рішення, новаторські форми і методи і тим самим удосконалювати виконання своїх професійних функцій. З іншого боку, досвід переконує, що творчість приходить тільки тоді і тільки до тих, для кого характерно ціннісне ставлення до праці, хто прагне до підвищення професійної кваліфікації, поповненню знань і вивченню досвіду як окремих педагогів, так і цілих педагогічних колективів.
Творча особистість повинна складатися з:
1) загальнокультурного розвитку педагога. Педагог повинен орієнтуватися на світову, батьківську культуру, бачити взаємозв'язок, володіти конкретними естетичними вміннями та навичками.
2) наукової ерудиції і наукового мислення. Педагог повинен знати не тільки свій предмет, а й актуальні напрямки розвитку суміжних наук.
3) психологічної культури.
4) стійкого самовдосконалення, яке включає в себе самопізнання, об'єктивну самооцінку, творче використання передового досвіду, створення власних педагогічних інновацій.
Нерідко творчу природу праці педагога виводять з умовиводу: педагогічна праця переважно розумова, а розумова – значить творча. Але розумову працю не можна прямо ототожнювати з творчою. Без спеціальної підготовки, знань, що представляють собою відображення узагальненого соціального досвіду, накопиченого попередніми поколіннями, педагогічна творчість, окрім як на рівні проб і помилок, неможлива. Тільки ерудований і який має спеціальну підготовку педагог на основі глибокого аналізу виникаючих ситуацій та усвідомлення сутності проблеми шляхом творчої уяви і уявного експерименту здатний знайти нові оригінальні шляхи і способи її вирішення.
Творчий потенціал будь-якої людини, в тому числі і педагога, характеризується низкою особливостей особистості, які називають ознаками творчої особистості. При цьому автори наводять різні переліки таких ознак. Вони виділяють здатність особистості помічати і формулювати альтернативи, брати під сумнів на перший погляд очевидне, уникати поверхневих формулювань; вміння вникнути в проблему і в той же час відірватися від реальності, побачити перспективу; здатність відмовитися від орієнтації на авторитети; вміння побачити знайомий об'єкт із зовсім іншого боку, в новому контексті; готовність відмовитися від теоретичних суджень, поділу на чорне і біле, відійти від звичної життєвої рівноваги і стійкості заради невизначеності та пошуку.
Інші автори відносять до ознак творчої особистості легкість асоціювання (здатність до швидкого і вільного переключення думок, здатність викликати у свідомості образи і створювати з них нові комбінації); здатність до оціночних суджень і критичність мислення (уміння вибрати одну з багатьох альтернатив до її перевірки, здатність до перенесення рішень); готовність пам'яті (оволодіння досить великим обсягом систематизованих знань, упорядкованість і динамічність знань) і здатність до згортання операції, узагальнення та відкидання несуттєвого.
Треті автори вважають творчою ту особистість, значущою характеристикою якої є креативність як здатність перетворювати здійснюючу діяльність у творчий процес. Е.С. Громов і В.А. Моляко називають сім ознак креативності: оригінальність, евристичність, фантазія, активність, сконцентрованість, чіткість, чутливість.
Представляє інтерес типологія творчої особистості, запропонована В.І. Андреевым, яка може бути поширена і на педагогів.
Теоретик-логік - це тип творчої особистості, для якого характерна здатність до логічних широких узагальнень, до класифікації і систематиці інформації. Люди цього типу чітко планують свою творчу роботу, широко використовують уже відомі методи наукових досліджень. Для цього типу творчої особистості характерна велика обізнаність і ерудиція. Спираючись на вже відомі теоретичні концепції, вони розвивають їх далі. Все, що вони починають, доводять до логічного кінця, підкріплюючи свої обгрунтування посиланнями на численні першоджерела.
Теоретик-інтуїтивіст характеризується високорозвиненою здатністю до генерування нових, оригінальних ідей, люди такого типу творчих здібностей - це великі винахідники, творці нових наукових концепцій, шкіл і напрямів. Вони не бояться протиставити свої ідеї загальноприйнятим, мають виняткову фантазією та уявою.
Практик (експериментатор) завжди прагне свої нові оригінальні гіпотези перевірити експериментально. Люди цього типу люблять і вміють працювати з апаратурою, у них завжди великий інтерес і здібності до практичних справ.