Сторінка
16
Як правило діти з 1-им і ІІ-им рівнем сприймання мають низький рівень словникового запасу, їм важко пояснити слова, фразеологізми. В основному проблеми із відповідями на запитання мали діти 1-го рівня сприймання. Це стосується як експериментального, так і контрольного класів.
Крім того, було запропоновано скласти план до даного тексту усно. У дітей, які мали III-ій рівень сприймання при складанні плану, спостерігалися незначні труднощі. При наявності IV-ого рівня - труднощів не було. А в учнів з 1-им і ІІ-им рівнем сприймання були помітні значні труднощі: довго думали, часто змінювали назву, переставляли слова місцями або мовчали. Це було виявлено у двох класах.
Поряд із цим дітям було запропоновано переказати оповідання. Результати експериментального й контрольного класів були такими:
• дітям з 1-им рівнем сприймання важко переказувати зміст твору;
• діти з II-им рівнем - поряд з переказуванням змісту твору починали згадувати свої життєві історії, тобто виникають уявлення, які конкретизуються особистим згадуванням;
• діти з III-ім рівнем - поряд із спогадами свого життя, учні могли проаналізувати образи твору реалістично, визначити їх цінність порівняно із своїми спогадами;
• діти з ІV-им рівнем - переказують твір "бачать" образи і картини, змальовані письменником, без опосередкованих спогадів.
Таким чином, щоб дибитися сформованості у дітей ІV-го рівня сприймання потрібно, щоб вчителі на уроках читання орієнтувалися не на засвоєння просто знань, а на розвиток любові до читання як виду мистецтва, що повинно впливати на розвиток емоційної і інтелектуальної сфер. А для цього робота вчителя повинна бути зосереджена на формування ІV-го рівня сприймання через розуміння твору, через роботу з словами, через виразне читання тексту, розгляд твору на емоційному рівні, враховуючи особливості молодших школярів.
Для цього ми розробили ряд вправ, які можна використовувати на уроці читання згідно "Програми середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи" на основі "Читання для 4(3) класу".
Дані вправи вчителька експериментального класу використовувала на уроці. У контрольному класі такі вправи не використовувались, а аналіз твору здійснювався за стандартною методикою: прочитати твір, переказати, скласти план, дати відповіді на запитання, які подані в кінці тексту, інколи читання в особах.
Щоб виявити ефективність розроблених вправ, було запропоноване невелике оповідання "Дружна сімейка" [Додаток 9]. Опитування і діагностування рівня сприймання здійснювалось як на першому етапі. Отримали такі результати (Таблиця 2).
Таблиця 2 Рівні сприймання Е і К класів після проведення методики
|
Класи |
Кількість учнів |
Рівні | |||||||||
|
І |
II |
III |
IV | ||||||||
|
Репродуктивний | |||||||||||
|
Фрагментарний підрівень |
Сюжетно-логічний підрівень |
Емоційно - сюжетний |
Інтуїтивно-художній |
Елементарний усвідомлено - художній | |||||||
|
Кількість учнів |
% |
Кількість учнів |
% |
Кількість учнів |
% |
Кількість учнів |
% |
Кількість учнів |
% | ||
|
4-А Експериментальний |
118 |
- - |
2 2 |
111,1 |
5 5 |
27,7 |
44 |
22,2 |
77 7 |
3 8,8 — 16,6 1^ | |
|
4-Б Контрольний |
18 |
" - |
4 4 |
222,2 |
7 7 |
38,8 |
44 |
22,2 |
3 3 |
116,6 | |
1. Експериментальний клас (Е):
• двоє дітей відповіли: "Оповідання гарне, бо там гарна дівчинка і її тато. Красиві дерева . І ще їх садили". Це свідчить наявність 1-го рівня сприймання;
• п'ятеро дітей відповіли: "Дівчинка побачила бідне (нещасне) деревце і посадила його ще раз . Дерева стали знову рости, зеленіти ." Це II-ий рівень сприймання;
• четверо дітей відповіли: "Гарне оповідання, бо коли дівчинка побачила деревце, яке мало загинути, вона вирішила допомогти йому. Посадити. Дерева почали рости . Дівчинка зробила хорошу справу, а тато їй допоміг . Людям це напевне б сподобалось ." Це свідчить наявність ІII-го рівня сприймання;
• семеро дітей відповіли: "Дівчинка і її тато зробили добру справу, бо допомогли деревам знову рости . Спочатку дівчинка засмутилась, побачивши деревце, що могло загинути, а потім була дуже рада, що воно вижило . Ці дерева стали ще кращими і радували людей ." Це ІV-ий рівень сприймання.
2. Контрольний клас (К) — відповіді аналогічні. Зміни тільки у кількості дітей (Таблиця 2).
Порівнюючи результати до проведення методики й результати, отриманні після її проведення, можна побачити значні зміни в рівні сприйняття експериментального класу, у той час як у контрольному класі змін майже не було (Таблиця 3).
Таблиця З
Порівняльна таблиця рівнів сприймання Е і К до і після проведення методики
|
Етапи |
Класи |
Рівні | ||||||||||
|
І |
II |
ІІІ |
IV | |||||||||
|
Репродуктивний | ||||||||||||
|
Фрагментарний підрівень |
Сюжетно-логічний підрівень |
Емоційно-сюжетний |
Інтуїтивно-художній |
Елементарний усвідомлено-художній | ||||||||
|
Кількість учнів |
% |
Кількість учнів |
% |
Кількість учнів |
% |
Кількість учнів |
% |
Кількість учнів |
% | |||
|
До проведення методики |
4-А Експериментальний |
18 |
4 |
22,2 |
4 |
22,2 |
6 |
33,3 |
44 |
22,2 | ||
|
4-Е Контрольний |
18 |
4 |
22,2 |
6 |
33,3 |
55 |
27,7 |
3 |
16,6 | |||
|
Після проведення методики |
4-А Експериментальний |
18 |
4 |
22,2 |
4 |
22,2 |
6 |
33,3 |
4 |
22,2 | ||
|
4-Б Контрольний |
18 |
4 |
22,2 |
6 |
33,3 |
5 |
27,7 |
3 |
16,6 | |||
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Методика роботи над науково-художніми текстами у початкових класах
Вплив розвиваючих ігор на розвиток уяви дітей дошкільного віку
Компетентнісно орієнтований підхід до навчання
Повчання Володимир Мономаха дітям, як давня пам’ятка давньоруської педагогічної думки
Комплексне використання засобів наочності на уроках "Я і Україна" в початковій школі
