Сторінка
4

Рольова гра як метод формування англомовної соціокультурної компетенції учнів початкової школи

У структуру рольової гри як діяльності органічно входить з’ясування мети, планування, реалізація мети, а також аналіз результатів, у яких особистість цілком реалізує себе як суб'єкт. Мотивація ігрової діяльності забезпечується її добровільністю, можливостями вибору й елементами змагальності, задоволення потреби в самоствердженні, самореалізації. Крім цього, до структури гри як процесу входять ролі, узяті на себе учасниками; ігрові дії як засіб реалізації цих ролей; ігрове використання предметів, тобто заміщення реальних речей ігровими, умовними; реальні відносини між учасниками; сюжет (зміст) – область дійсності, умовно відтворена в грі.

Структуру рольової гри за її компонентами доцільно, на нашу думку, зобразити у вигляді схеми, наведеної нижче.

Схема 1.1

М.Ф. Стронін пропонує відповідно до видів мовних і мовленнєвих навичок класифікувати ігри як фонетичні, орфографічні, лексичні, граматичні, аудитивні, загалом мовні. Такий поділ рольових ігор зумовлено їх можливостями для тренування учнів у вживанні лексики в ситуаціях, близьких до реального життя, навчання розуміння учнями змісту висловлювань, розвитку слухової та мовної реакції, навчання учнів послідовного, логічного й творчого використання отриманих мовних навичок, висловлення власних думок.

Мовні ігри призначено для формування вимовних, лексичних і граматичних навичок та тренування в уживанні мовних явищ на підготовчому, передкомунікативному етапі оволодіння іноземною мовою. Основною навчальною метою фонетичних ігор є вдосконалення вміння чітко та виразно вимовляти звуки, склади, слова англійською мовою, володіти різними темпами мовлення тощо. Орфографічні ігри спрямовані на розвиток правописних навичок, знання й розпізнавання орфограм. Наступний вид рольових ігор – лексичні – використовують на уроках для того, щоб тренувати учнів у вживанні лексики в ситуаціях, наближених до природної обстановки, активізувати мовленнєво-розумову діяльність учнів, розвивати мовну реакцію. Основною метою цих ігор є формування навичок монологічного та діалогічного мовлення, чому сприяє атмосфера колективного спілкування на основі комунікативної ситуації. Граматичні ігри використовуються з метою набуття граматичних навичок правильного вживання артиклів, прийменників з іменниками та займенниками, відмінювання іменників та дієслів та ін.

Досить часто на уроках англійської мови використовуються ігри з аудіювання. Даний тип рольової гри спрямований на те, щоб навчити учнів розуміти сенс одноразового висловлювання, виділяти головне в потоці інформації, розвивати слухову пам'ять учнів. Ігри на розвиток аудитивної пам'яті можна проводити за відсутності аудіотексту, картинок, малюнків, заздалегідь підготованих питань наступним чином: учитель читає текст в нормальному темпі, учні слухають; після прослуховування тексту вчитель пропонує записати слова, які учасники гри повинні запам'ятати; потім учитель читає текст ще раз і дає завдання: виписати групи слів і фрази, що запам’ятались. Після цього учасники гри відновлюють текст по пам'яті у вигляді невеличкого інсценування, користуючись своїми записами. Подібні ігри, у яких після прослуховування тексту необхідно розіграти сценку за змістом тексту (бажано з великою кількістю персонажів) викликають неабиякий інтерес, оскільки в них діти демонструють не тільки розвиток умінь аудіювання, але й власні артистичні здібності.

Окреслені різновиди рольових ігор Р.П. Мільруд пропонує поділяти на такі групи за змістом, як ігри побутового змісту; ігри казкового змісту; імітаційні рольові ігри; пізнавальні рольові ігри; рольові ігри ділового змісту; рольові ігри світоглядного змісту . Доцільність використання різних типів рольових ігор залежно від віку учнів узагальнено в таблиці 1.1:

Таблиця 1.1 Доцільність використання різних типів рольових ігор

Учні молодшого шкільного віку

Учні середнього шкільного віку

Учні старшого шкільного віку

Рольові ігри казкового змісту

   

Рольові ігри побутового змісту

 
 

Імітаційні рольові ігри пізнавального змісту

 

Імітаційні рольові ігри світоглядного змісту

Рольові ігри побутово-соціального змісту (про етикет, культуру поведінки тощо)

Ролі, які виконують учні, також мають свою класифікацію, причому рольові ігри є ефективними лише за умов правильного відбору та розподілу ролей. Із цього приводу М.А. Аріян пропонує враховувати такі групи ролей, як:

соціальні (лікар, робітник), які мають виховний вплив;

міжособистісні (друзі, однокласники, суперники), котрі сприяють особистісній орієнтації спілкування;

психологічні (позитивна особистість, нейтральна або негативна особистість).

У свою чергу, англійські вчені-методисти Д. Вілкінс, Д. Тейлор виділяють 5 категорій ролей:

вроджені (визначають стать і вік учасника гри);

приписані (визначають національність);

набуті (визначають професію);

дійові (визначають дії, які відбуваються в життєвій ситуації: візит до лікаря, відвідування виставки, зустріч на вулиці та ін.);

функціональні (визначають потребу в спілкуванні: запропонувати допомогу, висловити співчуття тощо). Найбільш важливими під час вивчення іноземної мови є дві останні категорії ролей: дійові та функціональні.

Існують певні аспекти рольової поведінки, які сприяють створенню моделей реальних життєвих ситуацій. Поведінка учнів у рольовій грі деякою мірою відрізняється від поведінки рідномовному оточенні, але основні аспекти поведінки (формальність, функціональність, залежність вибору мовних засобів від ставлення до співрозмовника, правильний підбір і вживання мови для спілкування, очікування негайної усної відповіді співрозмовника тощо) залишаються незмінними. Схарактеризуємо названі вище аспекти мовної поведінки школярів у процесі рольової гри детальніше.

Під такою ознакою мовлення, як формальність, розуміють уживання більш-менш формальних мовних засобів, іноді навіть термінологічного характеру, залежно від особи співрозмовника. Сутність функціонального аспекту мовної поведінки полягає в залежності вибору мовних засобів від того, які функції передбачає виконувати мовець. Цілком зрозумілою є залежність вибору мовних засобів від нашого ставлення до співрозмовника, характеру стосунків із ним. Крім того, вербальні засоби для спілкування потрібно правильно підбирати й уживати, щоб дати співрозмовникові можливість зрозуміти наш настрій, психофізичний стан (радість, захват, подив, незадоволення, гнів, сум, утома тощо). Слід також ураховувати відмінності в культурі поведінки, що є особливо важливим при безпосередньому спілкуванні за допомогою міміки, жестів та інших невербальних засобів. Важливим аспектом поведінки в рольовій грі є потреба негайної усної відповіді. Учень-слухач повинен зрозуміти ситуацію, показати розуміння почутого, вчасно відповісти, помітити реакцію співрозмовника, у разі потреби перефразувати чи пояснити свою відповідь, подати сигнал щодо того, бажає він продовжити розмову чи ні.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: