Сторінка
12

Екологічне виховання при формуванні сучасних знань про проблему пестицидів в Україні

*1 – канцерогенний, 2 – вроджені вади, 3 – вплив на гормони, 4 – ураження мозку та нервової системи, 5 – ураження імунної системи.

Великою проблемою в Україні є відсутність налагодженої системи контролю з боку держави за вмістом пестицидів у продуктах харчування. Більшість укра їнців купують овочі та фрукти на офіційних ринках, на яких система держав ного контролю передбачає перевірку овочів і фруктів лише на нітратне забруд нення. Покупець отримує «кота в мішку». Невідомо, чим і з дотриманням яких норм було оброблено картоплю, яку ви купуєте. Не краща ситуація склалася і в магазинах. Тут також передбачена перевірка харчових продуктів лише на ні тратне забруднення.

Фермери, які вирощують овочі та фрукти на продаж, кажуть, що вміст хіміч них сполук перевищує норму приблизно у 50% продукції, деякі фахівці вважа ють, що ця цифра може досягати 95%. Логіка фермерів зрозуміла: ніхто не контро лює й ніхто не платить більше за продукцію, яка була вирощена з дотриманням норм. А закон про органічне сільське господарство, яке передбачає відмову від використання хімічних засобів захисту рослин, в Україні ще не ухвалений.

Ведучий:

Як бачимо, ситуація з використанням пестицидів в Україні жахлива. Чи існують якісь альтернативні методи боротьби зі шкідниками сільського господарства? Слово надається біотехнологу.

Біотехнолог:

Поряд з хімічними засобами захисту рослин інтенсивно розробляються біологічні методи. Різниця між біологічними і хімічними методами полягає в тому, що хімічними засобами захисту рослин виступають речовини, а біологічними – живі організми, здатні до розмноження.

Біологічні методи захисту рослин використовують нині для боротьби зі шкідниками рослин, а саме використовують паразитів комах і хижаків.

Для боротьби з хворобами рослин використовують антибіотики, але в більшості випадків вони не мають переваг перед хімічними речовинами. Для боротьби з бур’янами ефективних методів поки що не знайдено, тільки в окремих випадках є деякі види комах, які вибірково знищують певні види бур’янів.

У більшості випадків при відсутності використання хімічних засобів захисту рослин вартість сільськогосподарської продукції збільшується в 2-3 рази, що пов’язано з низкою труднощів, так як біологічні методи є менш стандартизовані, чим хімічні.

Такий відомий препарат, як дендробацилін, який містить спори Bacillus thurengiensis і має широкий спектр дії на членистоногих, є більш хімічним препаратом, оскільки діє у вигляді токсину – речовини.

Нині в США створені сорти бавовни з геном, який відповідає за утворення токсину, що можна віднести до суто біологічного методу. Але використання таких сортів бавовни із-за можливих негативних наслідків для природи і людини заборонено.

Перспективним методом захисту рослин від комах є використання статевих феромонів для приваблення осіб іншої статті і знищення на приманкових ділянках. Крім цього, феромони можна використовувати для дезорієнтації осіб протилежної статі. Можливе також використання променевої стерилізації самців для зменшення популяції шкідників. Але феромони є хімічними речовинами і їх можна віднести як до біологічного, так і до хімічного методу боротьби. Позитивною властивістю феромонів є відсутність негативної дії на корисних комах, людину і тварин, відсутність забруднення навколишнього середовища (феромони використовуються в основному пастках, які прибираються після використання). Крім того, більшість феромонів нетоксичні для людини і тварин. Недоліком феромонів являється їх вузька спеціалізація. Для деяких видів комах використання феромонів дає найкращий ефект.

У якості пестицидів можна використовувати прості абразиви, тобто порошки з твердими, міцними зернами, які мають специфічну ріжучу форму. Після того, як комаха побігає по абразивному порошку, вона просто висохне і загине від зневоднення тому, що гострі краї зерна здирають з хітинових покривів шкідників верхній шар, який запобігає випаровуванню води. А оскільки абразивні інсектициди роблять із природних матеріалів, таких як пемза, корунд чи діатоміт (гірська порода), то вони практично не отруйні і безпечні для людини і тварин.

Постає питання: чи можливо отримати хороший врожай без використання пестицидів? Однозначно відповісти на це питання не можна. Все залежить від виду шкідника і культури, яку потрібно захистити. Потрібно також не забувати про економічну вартість даної ситуації.

Ведучий:

Про сучасний стан виробництва і застосування пестицидів в агропромисловому комплексі в Україні розповість нам агроном.

Агроном:

Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва в умовах підвищених вимог щодо оздоровлення навколишнього природного середовища обумовила підвищені вимоги до за хисту рослин. З одного боку, необхідно забезпечити повну реалізацію потенційних можливо стей рослин, а з іншого – потрібна надійна екологічна безпека. Вирішення цієї проблеми забезпечує застосування науковоємних інтегрованих технологій, які дають можливість перейти від боротьби з окремими шкідливими видами до регулювання їхньої шкідливості.

У 80-ті роки минулого століття, коли в Україні було започатковане застосування інтен сивних технологій у рослинництві, середньорічне використання пестицидів становило 100 тис. т на рік (виробництво зерна в ті часи досягло 50 – 52 млн. т. на рік).

Щоб забезпечити збереження врожаю від шкідників, хвороб і бур'янів за інтенсивними технологіями в країні щорічно необхідно проводити захисні заходи на площі 18–20 млн. гектарів. Технологічні потребі у засобах захисту у цьому випадку становлять 18–20 тис. т на рік. У 2003 р. на ринок пестицидів країни надійшло 15,5 тис. т, а викуплено 14,9 тис. т. Зокрема, у 2003 р. використано 14,1 тис. г, а в 2004 р. – 15,4 тис. т пестицидів. У першому півріччі 2005 р. сільгосптоваровиробниками використано 13,3 тис. т. засобів захисту рослин, з них: інсектоакарацидів – 1,1; фунгіцидів – 1,3; препаратів для протравлення насіння – 1,1; гербіцидів – 7,7; родентицидів – 1,0; десикантів – 0,8; інших – 0,3 тис. т.

Оцінка ситуації із захистом рослин показує, що в Україні і надалі будуть використовува тись хімічні засоби та біологічно активні речовини, як компоненти інтегрованих систем.

На сучасному етапі науково-дослідні установи рекомендують сільськогосподарським то варовиробникам використовувати інтегровані системи захисту рослин, які поєднують організаційні, господарські, агротехнічні, біологічні та хімічні методи.

Органічне сільське господарство виключає застосування будь-яких інтенсивних тех нологій – хімічних, генетичних модифікацій тощо. У землеробстві використовуються лише органічні добрива, у тваринництві існує заборона використання антибіотиків та гормональ них препаратів. Природні методи господарювання дозволяють отримати натуральні продук ти з високими смаковими та оздоровчими якостями без залишків пестицидів. Всі стадії вирощування, транспортування та переробки передбачають максимальний захист довкіл ля, охорону здоров'я працівників.

В Україні існують суттєві перешкоди для розвитку органічного виробництва. В першу чергу – це відсутність правових механізмів, інспектування та національної системи сертиф ікації. Недостатньо розвиненим є інформаційне поле – споживачі, спеціалісти різних галузей і журналісти мало знають про органічні продукти та їх значення.