Сторінка
14
Наведемо фрагмент уроку, де формується поняття учнів про види творчої праці. Мета заняття – формувати уявлення учнів про різні види творчої праці: художню, технічну, наукову, пробуджувати інтерес до творчої праці.
На першому занятті учні коротко пригадують найцікавіші для них уроки трудового навчання минулого року. Користуючись постійно діючою в класі виставкою робіт, молодші школярі знаходять і називають вироби, які їм було виготовляти найцікавіше. Це дозволяє, з одного боку, пригадати найважливіші матеріали, інструменти, види робіт, з другого, — в учнів формується емоційно-позитивне ставлення до процесу і результатів майбутньої праці.
Доцільними будуть такі запитання: "З яким матеріалом вам найбільше подобалось працювати?", "Який виріб у вас вийшов найкращим?", "Що найоригінальніше, незвичне і чудернацьке ви зробили?", "Які цікаві іграшки, сувеніри вам хотілося б виготовити у школі?". Так учитель підводить учнів до поняття творчості у праці.
Ознайомлення з різними видами творчої праці — художньої, технічної, наукової — учні здійснюють у процесі виготовлення різних предметів. Це можуть бути макети дитячих книжок, іграшок, сувенірів тощо.
Так, виготовляючи макет дитячої книжечки, школярі придумують їй назву, самостійно розробляють форму, пропонують спосіб скріплення сторінок (клеєм, стрічкою, ниткою, скріпками тощо); художньо оформляють сторінки, роблять короткі оригінальні підписи. Праця може проводитися кожним учнем індивідуально або у міні-групах.
Для створення атмосфери творчої діяльності повинна бути використана система позитивних мотивів і стимулів. Проблема обґрунтування та застосування системи мотивів і стимулів, що сприяють більш повному розкриттю в учнів ініціативи, творчості, зараз стоїть дуже гостро. Організацію творчої діяльності, форми її стимулювання треба розглядати з позиції активізації особистісних якостей учнів.
Отже, щоб навчити учнів працювати творчо, потрібно проводити уроки, реалізуючи такі компоненти: мотиваційний (стимулювання підвищення емоційності, зміцнення сенсорної чутливості, розвитку, уяви, фантазії); пізнавальний (інформаційно-когнітивний); ментальний (неповторність, індивідуальність); практичний (уміння, навички, самостійна творча діяльність).
За результатами дипломного дослідження сформульовано такі основні висновки й узагальнення:
Внаслідок аналізу психолого-педагогічної літератури, з’ясовано, що розвиток є передумовою творчості, яка є нероздільною з продуктивною діяльністю людини, – це поетапний рух індивіда у напрямі особистісних кількісних змін у якісні – його утвердження, формування й відтворення; базою творчості є процес і результат креативності – особистісного утворення, яке виявляється у цілеспрямованій оригінальній діяльності.
Зміст поняття “творчий розвиток особистості” ми інтерпретуємо як динамічний процес формування особистості, спрямований на розширення спектру здібностей та особистісних якостей, які проявляються і збагачуються у практиці різних видів конструктивної діяльності, а результати її характеризуються новизною й оригінальністю. Функціонально-структурними компонентами моделі творчого розвитку молодших школярів є: емоційний, когнітивний, мотиваційний та діяльнісний. Засоби трудового навчання є стрижнем цієї моделі.
Виявлено, що психологічні механізми творчої діяльності молодших школярів ґрунтуються на індивідуальних особливостях: генетичних задатках, належності до типу темпераменту, характеру сприйняття. Вікові особливості трудового навчання молодших школярів характеризуються стійким відчуттям засобів та прийомів трудової діяльності, на основі чого у виробах вони здатні адекватно відтворювати дійсність. Функціональними компонентами творчої діяльності учнів початкової школи на уроках трудового навчання є: мнемістична підсистема, сенсорно-перцептивний блок, інтелектуальний блок та підсистема моторних операцій.
Визначено, що головним смисловим засобом у творчому розвитку молодших школярів є практична функція трудового навчання, завдяки якій реалізується виховання через діяльність і виховання у практичній діяльності. Творчо-розвивальні можливості засобів трудового навчання у дитячій практичній діяльності полягають у функції відтворення зовнішніх ознак об’єкта, у вираженні ставлення до переданого змісту.
Загальним недоліком навчальних програм з дисципліни “Трудове навчання” у початковій школі є те, що у них недостатньою мірою виражено спрямованість на послідовний і динамічний творчий розвиток молодшого школяра через відсутність розуміння їх авторів чіткого взаємозв’язку між навчальною і трудовою творчою діяльністю, а також естетичним сприйняттям довкілля і виробів.
5. На основі виділених критеріїв (емоційного, мотиваційного, когнітивного, діяльнісного) зафіксовано три рівні творчого розвитку молодших школярів засобами трудового навчання: низький середній і високий. Встановлено, що найбільша кількість учнів, які брали участь у педагогічному експерименті, відноситься до низького і середнього рівня творчого розвитку засобами трудового навчання. Це засвідчує недостатню ефективність традиційних педагогічних умов навчання і виховання молодших школярів.
6. Експериментально доведено, що ефективний творчий розвиток молодших школярів засобами трудового навчання забезпечується дотриманням таких педагогічних умов: врахування індивідуальних особливостей учнів; стимулювання емоційно-почуттєвої сфери молодших школярів; сприяння дієвості уяви і фантазії дітей; різноманітність способів реалізації художнього образу у практичній творчій діяльності (самовираження) учнів; використання міжпредметних зв’язків, інтеграції змісту художніх дисциплін та елементів міжгалузевої інтеграції.
Аналіз даних проведеного формуючої частини педагогічного експерименту підтвердив доцільність вибору поетапної комплексної методики творчого розвитку молодших школярів засобами трудового навчання: 1) виникнення творчої ситуації; 2) евристичний етап; 3) творчо-самостійний. Внаслідок поетапного включення дітей до пошуково-візуально-пізнавального, евристичного та діяльнісного процесів вектор їхнього розвитку мав напрям від елементарних проявів творчості до самостійного творчого пошуку в практичній трудовій діяльності.
Доведено, що впровадження експериментальних педагогічних умов у практику керування навчально-виховним процесом при викладанні трудового навчання сприяє збагаченню емоційної, мотиваційної, когнітивної сфер особистості молодшого школяра. Це стимулює їх самовираження у практичній творчій діяльності і підтверджує адекватність висунутої гіпотези дослідження.
Таким чином, результати дослідження дають підстави вважати, що вихідна методологія є правильною, визначені завдання реалізовані, мета досягнута, що має важливе значення для підвищення рівня творчого розвитку учнів початкової школи засобами трудового навчання.
Дослідження не вичерпує усіх аспектів цієї складної проблеми. Це зумовлює необхідність її подальшої розробки, зокрема, пошук нових педагогічних технологій цілісного розвитку творчої активності дитини засобами трудового навчання у комплексі: дитячий садок – початкова школа – старші класи; дослідження кола питань щодо художньої творчості обдарованих дітей у спеціальних навчально-виховних закладах тощо.