Сторінка
8
Застосовували метод узагальнення, який залежить від рівня підготовленості до нього учнів. Тому ще до вивчення ними теми повідомляємо контрольні запитання, а перед узагальнюючим уроком даю домашнє завдання, в якому зазначені запитання для повторення і узагальнення матеріалу, необхідні навчальні посібники, інша література.
Для того щоб учні прагнули працювати, а отже і міркувати, вчитель має забезпечити моральну, психологічну атмосферу уроку, а тому, спонукаючи учнів до праці рекомендуюємо: "Спробуй, це тобі сподобається", "Ти добре вмієш це робити", "Спробуй, в тебе все вийде ." і т.д.
Вважаємо, що важливе місце на уроці має бути відведене оцінюванню, яке має бути тривалим, дієвим стимулом активності учнів на уроці, зрозумілим за змістом; вказувати (прямо чи опосередковано) на способи виправлення помилок, нести позитивні емоції, адже за словами В.Сухомлинського "Успіх у навчанні - єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для подолання труднощів, бажання вчитися".
Що ж дає така система?
По-перше, допомагає учню повніше виявити свою індивідуальність, позбутися страху перед опитуванням, або важким завданням, відчути інтерес доуроку й навчання в цілому.
По-друге, морально готує учнів до свідомого навчання у вищих навчальних закладах; дає можливість краще засвоїти навчальний матеріал шляхом багаторазового повторення теми чи розділу; забезпечує диференційований підхід до навчання в межах одного класу, і, нарешті, вона забезпечує розвиток від нижчого ступеня знань до більш продуктивного, та до оволодіння міцними знаннями.
Застосування індивідуально-масових форм роботи забезпечує самостійне виконання різних завдань всіма учнями одночасно. Вони інтенсифікують навчальний процес, дають змогу корисно розподілити робочий час.
Крім цього, ці методи ставлять учня віч-на-віч з певною проблемою, вимагають творчого переосмисленого підходу до набутих знань, розвивають мислення.
Зростає й інтерес учителя до таких нестандартних уроків, оскільки вони спонукають до творчості.
Таке раціональне поєднання стандартних і нестандартних форм і методів дало позитивний результат. Мої вихованці проявляють інтерес до математики.
Щодо форм роботи, то надавали перевагу самостійному виконанню навчальних завдань з наступною перевіркою, самоперевіркою, що дозволяє розвивати самостійність мислення, використовуючи власний досвід при розв'язанні, виділяти головне в інформації.
Програму з математики складено так, що через урок пояснення нового матеріалу. Тому перевагу надавали "комбінованим урокам",урокам формуванню знань і вмінь та навичок учнів, на яких учні поступово нагромаджують знання, удосконалюють вміння з наступним узагальненням, тобто рухаються від часткового до загального. Систему вивчення цих уроків, намагались спрямувати на поступове засвоєння учнями матеріалу паралельно з удосконаленням знань і навичок постійним контролем, узагальнення вивченого. Особливого значення надавали урокам перевірки оцінки і корекції знань, урокам систематизації і узагальнення, а також підсумковим урокам.
Традиційна технологія навчання, яка є основою в сучасній загальноосвітній школі і базується на інформаційній моделі освіти, втрачає свою актуальність. Адже в епоху науково-технологічної революції об’єм навчальної інформації подвоюється кожні десять років і ставити за мету засвоєння всієї інформації стає недоцільним. На перше місце виступає завдання розвитку особистості учня, який стає суб’єктом навчально-виховного процесу. Основним методом навчання стає не передача готової інформації від учителя до учня, а самостійна навчальна діяльність учня. Ми дослідили процес навчання у початковій школі та опрацювали психолого-педагогічну та методичну літературу з проблеми дослідження, обґрунтували та охарактеризували основні методичні підходи до самостійної роботи. Розглянули всі вимоги до організації самостійної роботи для учнів початкової школи. Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що проблема організації самостійних робіт завжди була в центрі педагогічних пошуків. Але в залежності від рівня розвитку педагогічної теорії і педагогічної практики в різні періоди досліджувався цей феномен по-різному. Під самостійною роботою ми розуміємо таку форму організації процесу навчання, яка здійснюється з метою набування нових знань і вмінь у спеціально відведений час без посередньої участі вчителя, але під його керівництвом.
В ході аналізу психолого-педагогічної літератури, ми визначили, що основним компонентом готовності у дидактиці вважають: Комплекс опорних знань і вмінь; позитивна мотивація, яка спонукала б особистість до постійного самовдосконалення; високий рівень самоосвіти; комплекс умінь і навичок самоорганізації і самоконтролю.
У першому розділі розглянуто теоретичні засади формування вмінь та навичок самостійної роботи учнів молодших класів, а саме розвиток самостійності – актуальна проблема теорії і практики, та психолого-педагогічні особливості учнів 1-4 класів, і самостійну роботу як форму організації навчання. У другому розділі досліджено педагогічні умови формування вмінь та навичок самостійної роботи учнів початкової школи , де вивчено організацію самостійної роботи на уроках у молодших класах, та аналіз передового педагогічного досвіду з формування вмінь та навичок самостійної роботи в учнів початкових класів.Здійснено аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми дослідження; опрацьовано стан розвитку самостійності учнів початкових класів.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Підвищення ролі загальнотехнічної підготовки в спільній системі професійно-технічної освіти
Узагальнена характеристика учня як результат вивчення особистості
Технологія саморозвитку за М. Монтессорі
Педагогіка вищої школи
озробка учбового матеріалу для викладання вищої математики на тему "Наближені методи обчислення визначених інтегралів"
