Сторінка
6
Основний блок заняття повністю присвячується реалізації головної мети тренінгу. Мета досягається через виконання конкретних завдань, які є декомпозицією мети. Кожне завдання передбачає виконання вправи (комплексу вправ), при виконанні якої набуваються певні знання та уміння.
Тренер - не тільки організатор пізнавальної діяльності учасників, а викладач, консультант, коригувач. Він управляє пізнавальною діяльністю, слідкує за її цілеспрямованістю.
Під час основного блоку використовуються різноманітні методи навчання:
1) брейнстормінг;
2) робота в малих групах та парах;
3) вправи із зворотним зв'язком;
4) кероване обговорення;
5) "Навчаючи вчуся";
6) рольові ігри;
7) ресурсні вправи та рухливі ігри;
8) міні-лекції.
1. Брейнстормінг вже був розглянутий вище (див. "Технологія мозкової атаки").
2. Робота у малих групах передбачає виконання завдання (вправи) у невеликому колективі (2-5 осіб). Це дає можливість за короткий час всім присутнім висловити свою думку, обговорити проблему та шляхи її розв'язання у зручній обстановці (камерно), допомагає учасникам "розкритися", ближче поспілкуватися один з одним. У такій спосіб формується відчуття спільності, єдиної команди.
Досвід та напрацювання малих груп пізніше обговорюються у спільному колі (колективно).
3. Більшість вправ організується з використанням техніки зворотного зв'язку. Питання ставляться на початку вправи для того, щоб зорієнтуватись, наскільки присутні ознайомлені з темою, та для того, щоб "ввести" їх у тему.
Наприкінці питання призначаються для з’ясування ступеня засвоєння матеріалу. Це також допомагає з'ясувати причини можливого нерозуміння матеріалу або незадовільного сприйняття певних нових ідей та інформації.
7. Під час проведення тренінгових вправ потрібно стимулювати колективне обговорення проблем при умові повної свободи вираження присутніми власних поглядів на проблему та пропозицій стосовно її розв'язання. Кероване обговорення нової інформації або проблеми та її розв'язання здійснюється шляхом постановки коротких чітких питань, які потребують короткої чіткої відповіді. В кінці тренер аналізує відповіді та підводить загальний висновок.
Ефективність обговорення залежить від правильного використання техніки постановки запитань.
Техніка постановки запитань
1. Питання чітко продумуються та формулюються так, щоб підвести присутніх до розуміння проблеми.
2. Якщо хтось з учасників висловлює помилкове судження, то слід через ланцюжок питань підвести до правильної відповіді.
3. Слід бути толерантним, визнавати право особистості на власну думку, відмінну від думки інших. Потрібно також підкреслювати, що на одне питання може бути декілька відповідей.
4. Питання — також засіб припинення розмови (для тих, хто багато говорить). Ставте їм закриті питання, тобто такі, що потребують однозначної відповіді: "так" або "ні".
5. Закриті, відкриті, риторичні, так звані переламні питання та питання для обмірковування слід розрізняти та використовувати їх у відповідній ситуації.
Закриті питання: потребують відповіді "так" чи "ні".
Відкриті питання: відповідь "так" чи "ні" потрібно аргументувати.
Риторичні питання: не потребують відповіді. їх мета - викликати потік нових запитань та відповідей. А також - зосередити увагу, "опроблемити", викликати емоції тощо.
Переламні питання: конкретизуючі; потребують обов'язкової відповіді (неможливо ухилитись від прямої відповіді), чіткого висловлення думки, її обґрунтування.
Питання для обміркування: дискусійні. (Чи вважаєте Ви, що . Чому?).
6. Тренеру потрібно намагатися "замикати" всі питання "на себе". Інакше виникають діалоги та дискусії між окремими учасниками, а не у колективі. Для дискусій (якщо вони необхідні) потрібно виділити час.
- етика стосунків;
-раціональність, новизна, оригінальність, логічність, можливість практичного застосування проектів, моделей, пропозицій, рекомендацій, алгоритмів, рішень тощо;
- виконання ролей.
5. Резюме: констатація результатів, аналіз причин досягнень та недоліків, формулювання узагальнюючого висновку.
Технологія мозкового штурму (атаки)
Мозкова атака (англ. - брейнстормінг) передбачає колективний пошук нетрадиційних шляхів розв'язання проблем, як дидактичних (предметних), так і психологічних, соціальних, виробничих тощо.
Мозкова атака сприяє розвитку динамічності мисленевих процесів, формує уміння зосереджуватись на певній вузькій актуальній задачі та знаходити її раціональне розв'язання за нетривалий час. Ключовими актами атаки є розуміння, висловлювання та об'єктивація. Успіх брейнстормінгу залежить від дотримання двох головних принципів. Сутність першого у тому, що група учасників при спільній праці може продукувати більш якісні ідеї, ніж при одноосібній роботі тих же людей. Адже запропоновані ідеї уточнюються, доповнюються, отримують ширшого практичного використання як відкориговані групою. Другий принцип передбачає створення демократичних та комфортних умов як сприятливих для генерування ідей.
Способи розв'язання проблеми:
- декомпозиція проблеми на ряд підпроблем та їх розв'язання за допомогою частково пошукового методу;
- формулювання задачі, що є зворотною стосовно заданої;
- зміна послідовності дій, операцій;
- випробування вже відомих способів розв'язання задач, що успішно себе зарекомендували у інших ситуаціях - аналогія, асоціація;
- намагання пригадати подібні проблеми та способи їх розв'язання у інших ситуаціях, сферах діяльності;
- використання інтуїції;
- акцентуація уваги на корисність пропозицій, а не на можливість гарно висловитись.
Головні правила проведення мозкової атаки:
1. У грі всі рівноправні. Ніхто немає переваг, пільг, привілеїв.
2. Найцінніша ідея - та, що відповідає поставленій задачі (економна, оригінальна, фантазійна, нешаблонна, технологічна, така, що не потребує зайвих матеріальних, енергетичних, часових витрат тощо).
3. Категорично забороняється: коментарії, критичні зауваження, проміжна оцінка. Кожна ідея сприймається схвально.
4. Не можна вдавати, що поставлена проблема взагалі немає розв'язку.
5. Допускається можливість розвивати, доповнювати "чужу" ідею,
змінювати певний її "елемент".
6. Дозволяється ставити питання генераторам ідей з метою їх усвідомлення.
7. Думки потрібно формулювати лаконічно, коректно та зрозуміло для інших.
8. Експерти і ведучий не втручаються у процес пошуку ідей.
Орієнтовний склад учасників:
Ведучий (педагог або учень)
Кілька робочих груп учасників. До складу кожної групи входять генератор та резонатори ідеї, їх помічники
Опоненти
Експерти (їх кількість відповідає кількості груп)
Процедура мозкової атаки:
1. Етап формулювання проблеми (проблемної ситуації): оголошення мети, обґрунтування проблеми для пошуку шляхів її розв'язання ("навіщо, що саме і як зміниться); визначення учасників, розподіл ролей проведення інструктажу та доведення правил проведення мозкової атаки. (Приблизно 5-7 хвилин).