Сторінка
4
На основі психолого-педагогічної літератури розглянемо істотні ознаки й специфіку дидактичної гри як засобу розвитку інтересів учнів до навчання. Як вказують дослідники (В.Г. Коваленко, П.І. Підкасистий та ін.), дидактична гра має свою стійку структуру, основними компонентами якої є:
ігрова задумка;
правила гри;
ігрові дії;
дидактичні завдання (пізнавальний зміст);
обладнання дидактичної гри;
результат гри.
Ігрова задумка є першим структурним компонентом. Вона закладена в тому дидактичному завданні, яке необхідно виконати в навчальному процесі. Ігрова задумка часто виступає у вигляді запитання, що проектує хід гри, або як загадка. У будь-якому випадку вона надає грі пізнавального характеру, висуває перед учасниками гри певні вимоги щодо географічних знань.
Правила гри. Вони визначають порядок дій і поведінку учнів у процесі гри, сприяють створенню на уроці ділової атмосфери. Тому правила дидактичних ігор розробляються з урахуванням мети уроку та індивідуальних можливостей учнів.
Ігрові дії є важливим елементом дидактичної гри, що регламентуються правилами, сприяють пізнавальній активності учнів, дають їм можливість проявити свої здібності, застосувати набуті знання. Ігровими діями керує вчитель. Він спрямовує гру у потрібне річище, за неохідності активізує хід різноманітними прийомами, підтримує інтерес до проведення.
Пізнавальний зміст гри - це дидактичні (навчальні) завдання. Вони сприяють засвоєнню знань і вмінь, що застосовуються під час розв'язання навчальної проблеми, визначеною грою.
Обладнання дидактичної гри включає стінні карти, атласи, підручники, таблиці, картини, роздавальний матеріал та ін.
Результат гри - це закінчення. Він виступає, перш за все, у формі виконання поставленого навчального завдання і дає учням моральне та розумове задоволення. Для вчителя результат гри завжди вважається показником рівня досягнень учнів або у засвоєнні географічних знань, або в їх застосуванні.
Структурні компоненти дидактичних ігор взаємопов'язані та взаємозумовлені. Без єдності цих елементів неможливо провести гру на високому рівні, особливо, якщо вчитель ставить за мету не просто засвоїти географічні знання, а розвинути пізнавальний інтерес до предмета. Ось чому, використовуючи дидактичні ігри, дуже важливо слідкувати за збереженням інтересу до гри. Щоб зацікавити дітей, потрібно емоційно розповідати їм, привітно ставитись до них, підтримувати відстаючих. За наявності інтересу учні навчаються з великим бажанням, що позитивно впливає на засвоєння ними географічних знань. Географічні ігри зачасту передбачають проблемний характер навчання, бо є вихідне питання, на яке потрібно дати відповідь, шляхи рішення неясні, а це веде до творчого пошуку.
Варіативність і кількість компонентів у структурі навчальної гри визначають її вид (лото, кросворд, „казка”, „прес-конференція” тощо). Видів ігор досить багато.
Таке розмаїття і можливість використання ігор на уроках географії зумовлює необхідність їх систематизації. Для цього, по-перше, треба виділити ознаки певної групи. Очевидно, що ними мають бути ігрові правила і функції. Правила визначають часовий та організаційний режим навчання. За функціями правила можна поділити на три групи: операційні, процесуальні, організаційно-управлінські.
Операційні правила обмежують дії та операції, що виконуються учасниками у процесі гри. Процесуальні правила визначають логічні й часові характеристики навчально-ігрової діяльності. Сюди ж можна віднести і спеціальні ігрові процедури, які визначають імовірнісний характер ігрового процесу (роздавання жетонів, обертання рулетки тощо). Організаційно-управлінські правила визначають організаційну структуру (індивідуальну, групову, фронтальну), а також спосіб взаємодії учасників навчальної ігрової діяльності.
Для різних видів ігор характерна та чи інша група правил їх поєднання. Тому доцільно об'єднати види ігор за певними правилами у типи: настільні, змагальні, рольові. У настільних іграх провідну роль відіграють операційні правила, якими визначається ігрове завдання. Дидактичним призначенням цих ігор на уроках географії є створення емпіричної бази, приведення пізнавального досвіду школярів у відповідність із змістом навчального матеріалу.
У рольових іграх на перший план виходять організаційно-управлінські правила, основною функцією яких є спонукання ігрового протиборства, зіткнення інтересів учасників, створення ігрового конфлікту тощо. Як правило, на уроках географії відображають реальні проблеми суспільства у різних аспектах: політичному, економічному, соціальному, екологічному або їх поєднанні. Дидактичне значення рольових ігор полягає в тому, що засвоєння навчального матеріалу відбувається у процесі розв'язання навчально-ігрових завдань на основі імітації; вони сприяють розвитку логічного мислення та аналітичних здібностей учнів, вчать самостійності прийняття рішень у різних ситуаціях.
У змагальних навчальних іграх основними є процесуальні правила, які і зумовлюють характер ігрового процесу. Однак ряд ігор цього типу проводиться як за процесуальними, так і за організаційно-управлінськими та операційними правилами. Цей тип ігор сприяє формуванню мотивації навчання географії, логічного мислення, швидкого прийняття рішень в умовах дискретності часу. Учнів будь-якого віку охоплює бажання виграти, показати свої здібності і вміння з предмета.
Подальша систематизація ігор залежить від пізнавальної діяльності учнів, самостійності їх у розв'язанні поставлених навчально-ігрових завдань. У зв'язку з цим виділяється така таксономічна одиниця, як класи навчальних ігор: репродуктивні (пізнавальна діяльність школярів набуває відтворювального, виконавського характеру); частково-пошукові й пошукові (спонукають самостійну, пізнавальну, а в деяких випадках і дослідницьку діяльність учнів); творчі (збуджують уяву, створюють можливість для імпровізації, посилюють пізнавальний інтерес і мотивацію до навчання, викликають емоційне піднесення).
Розглянемо використання ігор в різних паралелях. В курсі „Фізична географія” 6 класу ігри займають як весь урок, так і його частину. На початку вивчення доцільно застосовувати пояснювально-ілюстративного, репродуктивного характеру, далі - програмовані, і в кінці - проблемні. В курсі 7 класу „Фізична географія материків і океанів” складність дидактичних ігор зростає від пояснювально-ілюстративних до дослідницько-модельованих. Більша частина ігор приходиться на узагальнення та контроль знань. А в курсі 8 класу „Фізична географія України” ігри ускладнюються від пояснювально-ілюстративних до проблемних. Більша частина ігор йде на узагальнення і повторення матеріалу, але збільшується частка при вивченні нового матеріалу. Важливо зазначити, що частка ігросистем при вивченні економічної географії значно менша. Тут доцільно використовувати ділові ігри проблемного та дослідницько-модельованого характеру.
Про результативність використання навчальних ігор на уроках географії важко говорити при відокремленні від викладання предмета в цілому, відношення до нього в школі. Але бесіди з учнями свідчать про те, вони краще засвоюють матеріал на ігрових уроках, з бажанням на них йдуть. Використання ігрових форм на уроках географії розвиває в учнів усне мовлення, вільне висловлювання своєї думки; вони швидше приходять до рішення проблем; знаходять розв'язки нестандартних питань.