Сторінка
4

Етап узагальнення та апробації результатів дослідження

§ характеристики аналогів і прототипу винаходу із зазначенням їх вад;

§ мету, суть та якісні ознаки винаходу;

§ перелік ілюстративного матеріалу;

§ приклади конкретного виконання або реалізації винаходу (економічна або інша ефективність);

§ формулу винаходу.

Формула винаходу – це стисле, складене у вигляді анотації за встановленими правилами і формою викладення суті технічного рішення як єдиної сукупності ознак, необхідних для його здійснення. Формула повинна характеризуватися лаконічністю, загальністю, повнотою, визначеністю та відповідати умові єдиності винаходу. Лаконічність формули потребує гранично стислого визначення винаходу. Загальність передбачає визначення прав винахідника в якомога ширших межах. Повнота формули залежить від включення до неї всіх суттєвих ознак, ще становлять винахід. Єдиність потребує, щоб формула стосувалася одного і тільки одного винаходу.

Реферат складається тільки з інформаційною метою і не може використовуватися для тлумачення або уточнення формули винаходу.

Процес винахідництва складний і багатогранний, він потребує глибокої спеціальної підготовки і досвіду. Тому дослідник-початківець повинен докладно ознайомитися з основними правилами і методами винахідницької діяльності, складанням заявок і формул, а також технічними, процедурними і правовими питаннями оформлення та захисту прав на винахід. Це передбачає вивчення спеціальної літератури, законодавчих і нормативних актів у цій галузі, консультації та допомогу кваліфікованих фахівців – патентознавців.

Аналогічні вимоги законодавство України висуває для оформлення заявки на промисловий зразок, тільки пакет документів у цьому разі повинен містити комплект фотознімків із зображенням виробу (його макета, малюнка), які дають повне уявлення про його зовнішній вигляд.

У процесі виконання науково-дослідної роботи вчений може зробити відкриття – встановити раніше невідомі об'єктивно існуючі закономірності, властивості чи явища матеріального світу, що вносять докорінні зміни в рівень пізнання. Відкриття лежить в основі науково-технічної революції, надає принципово нового спрямування науці і техніці, революціонує суспільне виробництво. Тому дуже важливо закріпити пріоритет науковця та держави законодавчо.

Радянське законодавство визнавало відкриття об'єктом соціально-правової охорони. В Україні нині теж провадиться робота із запровадження законодавчих та нормативних актів з патентної охорони відкриття. Крім того, у межах СНД можливе звернення до російських органів з реєстрації відкриття, в яких ця робота триває, зберігаючи спадкоємність з колишнім СРСР.

Заявка на видачу диплома на відкриття в такому разі подається до Всеросійського науково-дослідного інституту державної патентної експертизи (ВНДІДПЕ) самим автором (співавторами) чи його спадкоємцями або організацією, в якій працює автор (співавтори). Заявка повинна стосуватися тільки одного відкриття і містити такі документи:

- заяву про видачу диплома про відкриття;

- опис відкриття;

- матеріали, що ілюструють відкриття (фотознімки, графіки, схеми, кресленики тощо), якщо вони необхідні;

- документи, що підтверджують пріоритет відкриття, якщо його сутність була відома до подачі заявки;

- справу про творчу участь кожною із співавторів у встановленні відкриття;

- анотацію опису відкриття;

- висновок вченого (науково-технічної ради) організації-заявителя і, за необхідності, висновок інших компетентних органів про достовірність і значущість відкриття;

- висновок експертної комісії з питання публікації відкриття.

Опис відкриття класифікується за УДК і містить такі розділи: докази достовірності відкриття; область його наукового та практичного використання; відомості про пріоритет і визнання новизни й достовірності відкриття; формулу відкриття; список використаної літератури.

Назва відкриття повинна бути короткою, точно відбивати його суть і починатися словами: "закономірність", "властивість", "явище". Вступна частина починається із визначення галузі науки та її конкретного розділу, до якого належить відкриття. Потім дається характеристика кожного наукового положення, що передувало відкриттю, із зазначенням джерела інформації, де це положення описане. Завершується опис положенням суті відкриття з поясненням того, у чому саме міститься докорінна зміна рівня пізнання.

У розділі "Докази достовірності відкриття" наводиться теоретичне обґрунтування та/або експериментальне підтвердження, докази, що однозначно підтверджують достовірність відкриття та його причиново-наслідковий зв’язок з іншими закономірностями, властивостями та явищами. Докази достовірності відкриття повинні бути переконливими для фахівців у цій галузі знань. Доцільно подати не тільки дані, отримані автором відкриття, а й послатися, за можливості, на роботи вітчизняних фахівців.

Розділ „Область наукового та практичного використання відкриття” повинен містити характеристику наукових і практичних проблем, які можуть бути вирішені на основі даного відкриття. Тут подаються рекомендації про шляхи можливого використання відкриття з оцінкою очікуваного ефекту або викладаються відомості про стан його використання. Завершується розділ посиланням на те, які нові технічні рішення розроблено на основі відкриття (вказуються авторські свідоцтва та заявки на винаходи).

У розділі "Відомості про пріоритет і визнання новизни й достовірною, відкриття" наводяться документальні дані, що засвідчують пріоритет (висновки компетентних організацій та інші документи, що містять відомості про визнання і достовірність відкриття в країні та за її межами).

У прикінцевій частині опису викладається формула відкриття, що виражає суть виявлених закономірностей, властивостей або явищ матеріального світу, її наукову інтерпретацію й характеристику причиново-наслідкових зв'язків. Формула відкриття повинна складатися з одного граматичного речення.

Колективне обговорення

За узагальненням результатів настає черга невеликого, але досить важливого етапу обговорення роботи. Якщо роботу виконував колектив (лабораторія, група), то обговорення проводиться за присутності повного його складе Робота може бути поставлена на обговорення і більшого підрозділу (відділу сектору) залежно від чисельності і компетентності колективного виконавця та від теми дослідження – її новизни, складності, комплексності.

Поряд з членами колективу до обговорення залучають працівників суміжних відділів, а за можливості – і працівників суміжних інститутів, ВНЗ лабораторій, що мали відношення до виконаної роботи. Велику користь дає і запрошення до обговорення спеціалістів-практиків.

Учасників обговорення необхідно заздалегідь ознайомити з робочим планом, висновками і пропозиціями, протоколами найважливіших експериментів, з таблицями, графіками, схемами і креслениками, а також з най більш спірними фрагментами роботи. Ще краще, якщо майбутнім учасникам обговорення надати можливість ознайомитися з роботою в цілому Зазвичай усне повідомлення без попереднього ознайомлення з матеріалами навіть за блискучого його викладення малоефективне. Слід заздалегідь роздати учасникам тези або хоча б перелік питань, з яких особливі необхідні їхні поради й допомога. У тезах викладають тільки основні положення роботи без аргументації, але так, аби був зрозумілим їхній логічний зв’язок. На відміну від авторефератів і резюме тези можуть охоплювати не всі частини роботи, а тільки ті, що можуть слугувати предметом наукової дискусії. Немає також необхідності в тезах історію питання, але необхідно охарактеризувати застосовані методи дослідження.