Сторінка
1
Сім’я є одним з вирішальних чинників становлення та розвитку особистості. Виховання – складний, комплексний, багатовимірний процес, здійснюваний різними суспільними інститутами. Ми можемо говорити про виховання у широкому розумінні − стосовно до всієї сукупності суспільних відносин, включеність в які і прямо, й опосередковано формує особистість, і у вузькому − як про систему конкретних прийомів і впливів, що дозволяють досягти необхідного виховного ефекту. Однак і в першому, і в другому випадку своєрідним центром і фокусом виховання, безсумнівно, буде виступати сім'я.
Від того, настільки гармонійні сімейні стосунки, залежить ступінь досягнення головної мети виховання − формування всебічно розвиненої особистості.
Актуальність досліджень в царині сімейної проблематики зумовлена загальною кризою сім’ї, яку відзначають педагоги, психологи, соціологи, демографи. Ця криза є доволі поширеною, виявляється у кількісних (зменшення показників народжуваності дітей, значна кількість розлучень, проблемних сімей) та якісних показниках (трансформація суспільних та сімейних цінностей, ослаблення виховної функції сім’ї, психологічні проблеми членів сім’ї тощо). Очевидно, що за таких умов необхідними є ґрунтовні дослідження сучасної сім’ї та пошук ресурсів для подолання негативних явищ.
Ступінь розробленості теми. Найбільш значний внесок у дослідження проблем сім'ї внесли: С.В. Дармодехін (державна сімейна політика), А.Г. Харчев (теорія), М.С. Мацковський (методологія і методика), А.І. Антонов (народжуваність), В.А. Сисенко (стійкість шлюбу), І.С. Голод (стабільність сім'ї), В.А. Борисов (потреба в дітях), Л.А. Гордон, Е.В. Клопов (життєвий цикл сім'ї), І.А. Герасимова (демографічна типологія сімей), В.Л. Ружжо (типологія сімейних груп), І.В. Бестужев-Лада (прогнозування сім'ї), Н.В. Малярова (типологія подружніх конфліктів), Т.М. Гурко (молода сім'я), В.Б. Голофаст (функції сім'ї), І.С. Кон (сексуальна поведінка), Е.М. Черняк (соціологія сім'ї).
У дослідженні велику допомогу нам надали роботи таких авторів, як А.І. Антонов, Ю.А. Гаспарян, Т.С. Зубкова, Н.В. Тимошина та ін., в яких показана робота з сім'єю, її структурні та функціональні зміни, форми і методи соціальної роботи з молодими сім'ями.
Об'єкт дослідження – сучасна сім'я.
Предмет дослідження – проблеми сучасної сім'ї та її вплив на становлення особистості.
Мета дослідження – дослідити проблеми сучасної сім'ї.
Завдання дослідження:
1. Визначити сутність поняття «сучасна сім'я», визначити її сутність та тенденції розвитку.
2. З'ясувати вплив родини на становлення особистості.
3. Охарактеризувати проблеми молодих сімей.
4. Знайти шляхи вирішення сімейних проблем.
Методами дослідження даної курсової роботи єтеоретичний аналіз наукових літературних джерел; синтез (ми досліджували об'єкт у його цілісності, у єдиному і взаємному зв'язку його частин); узагальнення (в нашому дослідженні мав місце перехід від окремих фактів, ситуацій, подій та явищ до ототожнення їх в думках і до створення щодо них загальних понять і суджень). Також були застосовані порівняння, конкретизація, спостереження, систематизація, анкетування.
Теоретична значущість дослідження полягає в тому, що завдяки здійсненню аналізу проблем сім'ї як соціального інституту, як мікросоціального суб'єкта культуротворчості представляється можливою подальша теоретична розробка питань, пов'язаних з сучасними формами сім'ї основними направленнями трансформації родинного інституту, прогностико-аналітичних досліджень родинної політики, соціальної підтримки сім'ї т. п.
Результати дослідження можуть бути використані в розробці навчально-методичних посібників, в організації позашкільної і позакласної роботи з учнями та студентами, спецкурсів і спецсемінарів для закладів підготовки і підвищення кваліфікації вчителів.
Сучасна сім'я: поняття, сутність, тенденція розвитку
Сім'я – це мала соціально-психологічна група, заснована на шлюбі або кровній спорідненості, члени якої пов'язані спільністю побуту, взаємною допомогою, моральною відповідальністю. Одночасно – це соціальний інститут, що задовольняє потреби суспільства у відтворенні населення, організації навчально-виховної роботи, реалізації суспільного споживання, передачі культурної спадщини та ін.
Шлюб – це вільний, добровільний, рівноправний союз чоловіка і жінки заснований на почуттях взаємної любові та поваги, що полягає для створення сім'ї і породження взаємних прав та обов'язків подружжя.
А.Г. Харчев розкриває поняття шлюбу як історично мінливу форму відносин між чоловіком і жінкою, через які суспільство впорядковує статеве життя і встановлює подружні і родинні права та обов'язки.
Ю.І. Семенов вважає, що шлюб – це певна соціальна організація відносин між статями. Він припускає наявність певних прав і обов'язків між пов'язаними їм сторонами.
Таким чином, шлюб – це, перш за все, офіційне визнання взаємних зобов'язань двох дорослих людей. Але не кожен шлюбний союз можна назвати сім'єю; гарний тому приклад – так званий фіктивний шлюб, який укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.
Отже, шлюб – це історично змінна соціальна форма відносин між чоловіком і жінкою, з якої суспільство впорядковує і санкціонує їх статеве життя і встановлює їх подружні і батьківські права й обов'язки. Існуючі з давніх часів моральні норми шлюбних відносин доповнюються релігійними і юридичними установами, за допомогою яких держава і суспільство захищають шлюб і карають порушників установлень.
Говорячи про сім'ю і шлюб, слід мати на увазі те, що виникли вони в різні історичні періоди, а також те, що сім'я являє собою більш складну систему відносин, оскільки вона, як правило, об'єднує не тільки подружжя, але і їхніх дітей, інших родичів або просто близьких подружжю і необхідних їм людей.
Сім'я є об'єктом вивчення багатьох наук: соціології, психології, педагогіки, демографії, етики, історії та інших, цей факт обумовлює існування досить різних визначень даного поняття.
На думку А.Г. Харчева, сім'ю можна визначити як історично конкретну систему взаємовідносин між подружжям, члени якої пов'язані шлюбними чи родинними відносинами, спільністю побуту, емоційним зв'язком і взаємними моральними обов'язками.
Таким чином, сімейні відносини можуть складатися як реально існуючі союзи незалежно від форми їх укладення, тобто фактичні (незареєстровані) та зареєстровані шлюби. На думку В.П. Шахматова, «шлюб і сім'я існують лише тоді, коли обоє визнають себе одруженими – усвідомлюють себе членами однієї сім'ї».
А.І. Антонов визначає сім'ю дещо іншим чином: «це заснована на інтимній загально сімейній діяльності спільність людей, пов'язаних узами шлюбу-батьківства-споріднення і тим самим здійснює відтворення населення і наступність сімейних поколінь, а також соціалізацію дітей і підтримку існування членів сім'ї». Тобто тут йдеться про сім'ю як про триєдність: подружжя-батьківство-спорідненість, інші типи сім'ї А.І. Антонов називає «сімейними групами». Таким чином, з точки зору даного автора, головною ознакою сім'ї є наявність у ній дітей.