Сторінка
4

Фінансовий механізм екологічного регулювання як засіб реалізації концепції сталого розвитку України

3. Приймаючи за основу національної концепції концепцію „слабкої сталості”, постає питання про механізми її реалізації. Одним з них є фінансовий механізм екологічного регулювання.

4. Фінансовий механізм екологічного регулювання можна визначити як систему спеціально розроблених і законодавчо закріплених у державі форм, методів, інструментів і важелів створення і використання фінансових ресурсів з метою досягнення екологічної рівноваги, еколого-економічної збалансованості функціонування суспільного виробництва, раціонального природокористування та зниження негативного антропогенного впливу на НПС. У складі фінансового механізму екологічного регулювання необхідно виділити такі інструмен ти, як збори за спеціальне використання природних ресурсів; збір за забруднення НПС; фінансові стимули, зокрема надання пільг при оподаткуванні на заходи, пов’язані з оздоровленням та охороною навколишнього природного середовища; фінансові санкції (штрафи за порушення природоохоронного законодавства); система фінансування та кредитування природоохоронних заходів (місцевий і державний бюджети, природоохоронні фонди, банки, кошти підприємств і організацій, іноземні надходження, інвестиції); екологічне страхування.

Література:

1. Pearce D., Markandya A., Barbier E. Blueprint for a Green Ekonomy. – L.: Earthscan Publications Ltd., 1989. – XYI, 192 p.

2. Программа действий: Повестка дня ХХІ век и другие документы конференции в Рио-де-Жанейро в популярном изложении. – Женева, 1993.

3. Pearce D., Markandya A., Barbier E. Blueprint for a Green Ekonomy. – L.: Earthscan Publications Ltd., 1989. – XYI, 192 p.

4. Моисеев Н.Н. Быть или не быть… человечеству? – М., 1999. – 288 с.

5. Коптюг В.А. На пути к устойчивому развитию цивилизации // Свобод. мысль. – 1992. – № 14. – С. 3–16.

6. Проект Концепції сталого розвитку України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Сайт Програми сприяння сталому розвитку: http://www.undpsust.kiev.ua.

7. Данилов-Данильян В.И. Устойчивое развитие (теоретико-методологический анализ). – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: Открытая экономика. Экспертный канал http://www.opec.ru/.

8. Александрович И.М., Шеулин А.С. Устойчивое инновационное развитие как экологи-ческий императив // Устойчивое развитие. Наука и практика. – 2003. – № 3. – С. 79–82.

9. Голуб А.А., Струкова Е.Б. Экономика природных ресурсов: Учебное пособие для вузов. – М.: Аспект Пресс, 1999. – 319 с.

10. Хайтун С.Д. Человечество на фоне универсальной эволюции: сценарии энергетичес-кого будущего // Вопросы философии. – 2005. – № 11. – С. 90–105.

11. Илларионов А., Пивоварова Н. Экономические последствия ратификации Российской Федерацией Киотского протокола // Вопросы экономики. – 2004. – № 11.

12. Телиженко А.М. Экономика чистого воздуха: международное управление. – Сумы: ИТД „Университетская книга“, 2001. – 326 с.

13. Міщенко В.С., Підкамінний І.М. Віртуалізація еколого-економічного механізму природокористування. [Електронний ресурс]. Сайт Ради національної безпеки і оборони. – http://dual.rainbow.gov.ua/

14. Синякевич І. Економічні інструменти екополітики: Економіка України. – 1999. – № 10. – С. 78–83.

15. Веклич О.О. Економічний механізм екологічного регулювання в Україні. – К.: Український інститут досліджень навколишнього середовища і ресурсів, 2003. – 88 с.

16. Кашенко О.Л. Фінанси природокористування. – Суми: Видавництво „Університетська книга”, 1999. – 421 с.