Сторінка
4

Методика організації спостережень школярів за змінами в живій та неживій природі

Творчі спостереження є способом розв’язання проблеми. Наприклад, у 3 класі дітям пропонується завдання: "Як протягом дня залежить температура повітря від висоти Сонця над небосхилом? (Як протягом дня впливає висота Сонця над небосхилом на температуру повітря?)" Таке запитання є для учнів проблемою. Вони не можуть на нього дати відповідь, але у них є знання та уміння для її пошуку. Діти засвоїли елементарне поняття "термометр", уміння користуватися термометром. Вони мають уявлення про висоту Сонця над небосхилом. Щоб розв’язати цю навчальну проблему, необхідно виконати такі розумові й практичні дії:

1. Визначити температуру повітря за допомогою термометра вранці.

2. Поспостерігати за висотою Сонця над небосхилом у цей час доби.

3. Аналогічні дії виконати опівдні.

4. Зіставити висоту Сонця й температуру повітря вранці (опівдні).

5. Порівняти висоту Сонця й температуру повітря вранці з висотою Сонця й температурою повітря опівдні.

6. Зробити висновок про залежність температури повітря від висоти Сонця. (Що вище Сонце над небосхилом, то вища температура. Що Сонце нижче над небосхилом, то нижча температура повітря).

Проблемна ситуація створюється шляхом зіставлення фактів, здобутих під час спостереження, з відомими знаннями. У більшості випадків зміст проблеми зводиться до встановлення певних закономірностей, при-чинно-наслідкових, структурних або функціональних зв’язків на основі результатів спостережень як у природних, так і в лабораторних умовах. У цих проблемах для учнів можуть бути невідомими, з одного боку, результати спостереження, залежності та зв’язки між ними (спосіб проведення спостереження пропонується учителем у готовому вигляді, у формі усної або письмової інструкції), а з іншого - невідомим є спосіб здійснення спостереження, тобто послідовність виконання дій або навіть спосіб і результат. Такі проблеми розв’язуються учнями початкових класів під керівництвом учителя чи самостійно за аналогією. Виконання проблемних завдань організовується різними методами: евристичним і дослідницьким. У зв’язку з цим розрізняють евристичне й дослідницьке спостереження. Подібність їх полягає в тому, що спостереження є методом розв’язання навчальної проблеми. Але в евристичному проблема розв’язується учнями у співпраці з учителем, а в дослідницькому - самостійно, під опосередкованим керівництвом учителя.

Спостереження у процесі навчання може виступати методом і прийомом. Методом воно є тоді, коли в результаті його проведення досягається дидактична ціль, а прийомом - дидактична підціль. Від цього залежать співвідношення спостереження з іншими методами, які можуть входити до нього прийомами або включати його прийомом у свою структуру. Наприклад, у процесі спостережень бесіда буває прийомом актуалізації опорних знань про об’єкт і способи діяльності; прийомом мотивації й стимулювання та ін.; розповідь - прийомом додаткового інформування; дослід - прийомом виявлення певної внутрішньої ознаки або властивості об’єкта і т. ін. І навпаки - спостереження входить прийомом в інші методи, зокрема в дослід, в практичну роботу і в розповідь для сприймання наочних ілюстрацій до неї.

Не всі ознаки предметів і явищ безпосередньо сприймаються. Окремі з них, а саме їх якісні характеристики, виявляються за допомогою приладів, а інші - під час зміни предмета, явища або умов існування. У зв’язку з цим пізнання природних об’єктів, крім спостережень, вимагає проведення дослідів і практичних робіт тощо.

Отже, спостереження є одним з найпростіших та, водночас, найнеобхідніших елементів методики організації процесу навчання природознавству в початковій школі.

Спостереження як метод навчання природознавства

З раннього дитинства у повсякденному житті діти зустрічаються з багатьма явищами і предметами природи. Проте в них не розвинені увага і спостережливість, діти не розуміють значення природи в житті людини. Це призводить до зневажливого ставлення до природи, до неправильного розуміння предметів і явищ, а деякі об’єкти викликають навіть огиду. Отже, з перших днів перебування дітей у школі вчитель повинен допомагати дітям пізнавати навколишнє середовище, навчати любити й оберігати природу, у доступній для розуміння дитини формі розкривати складну систему взаємозв’язку предметів і явищ, формувати матеріалістичний світогляд, атеїстичний погляд на природу, навчити розуміти красу природи, розвивати логічне мислення. Досягти мети можна тільки завдяки організації систематичних спостережень за предметами і явищами природи під керівництвом учителя.

К.Д. Ушинський зазначав, що основа розуміння суто людської мови полягає в правильному логічному мисленні, а правильна логіка мислення виникає з правильних і точних спостережень.

З перших днів занять у школі вчитель повинен організувати систематичні, цілеспрямовані спостереження за погодою, сезонними змінами в рослинному, тваринному світі та в праці людей. На спостереження не відводяться навчальні години, вчитель планує цю роботу щоденно.

Щодня в ті самі години на одному з уроків певний час відводиться на бесіду про спостереження, які учні проводять самостійно. Основні дані спостережень учні фіксують у щоденниках, а черговий занотовує в класний календар природи і праці людей. Самостійні спостереження учнів залишати без уваги і контролю вчителя не можна. Увага учнів початкових класів нестійка, і тому вони можуть забути про спостереження.

З перших днів навчання у І класі діти дістають безліч нових вражень. Щоб запобігти перевантаженню їх, у перші дні вересня щоденні спостереження організовувати недоцільно. До цієї роботи першокласників залучають поступово.

На одному з перших уроків учитель в бесіді виявляє ступінь розвитку спостережливості у дітей. Учні розповідають, що вони бачили влітку в лісі, у саду, на луках, у полі, на річці або морі, що бачать на вулиці, йдучи до школи і додому. Здебільшого діти бачать не все, що відбувається або знаходиться навколо них. Одне з перших завдань учителя - розвинути спостережливість і довільну увагу учнів, навчити не тільки бачити, а й уміти розповісти про бачене.

У II класі спостереження стають різноманітнішими. Учні вчаться аналізувати дані своїх спостережень, підбивати підсумки, виявляти причинні зв’язки між явищами природи, а також між ними і практичною діяльністю людини. Другокласники помічають менш яскраві і менш помітні явища природи, проводять більш точну деталізацію їх, ніж першокласники. Наприклад, діти спостерігають за сходом і заходом Сонця, за його висотою над горизонтом у різні пори року і протягом дня. Починають розрізняти силу вітру, розуміють причини утворення туману, інею, помічають поступове похолодання восени і потепління навесні; виявляють, що взимку при похмурій погоді теплішає, а сонячно буває у морозні дні.

У II класі діти не тільки спостерігають за працею людей на полях, а й самі працюють на ділянках, стежать за розвитком посаджених рослин.

Під час канікул діти самостійно ведуть спостереження.

У ІІІ-IV класах спостереження за природою поглиблюються: учні починають користуватися деякими приладами, складнішим стає і характер обробки результатів спостережень. Разом з тим учні систематично ведуть спостереження за погодою. Вони відмічають стан неба, опади, температуру повітря і напрямок вітру. Для цього діти повинні навчатись користуватися компасом, флюгером.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: