Сторінка
2
У наступному 1994 році на конференції Міжнародного Союзу Зв’язку Ал Гор уже говорив про Глобальну Інформаційну Інфраструктуру. Державні органи провідних країн посіли надзвичайно активну позицію у справі формування інформаційного суспільства.
У рамках конференції Міжнародного союзу зв’язку А. Гором була висунута ідея необхідності створення мережі мереж - Глобальної Інформаційної Інфраструктури. Було поставлено далекоглядний проект допомоги правлінням країн у формуванні інформаційної мережі.
Альберт Гор, обґрунтовуючи необхідність створення Глобальної Інформаційної Інфраструктури, зазначив, що вона". допоможе навчати наших дітей і дозволить нам обмінюватися ідеями в межах суспільства, а також між країнами. Вона буде засобом, за допомогою якого родини і друзі подолають часові бар’єри і бар’єри дистанції. Вона зробить можливим існування глобального інформаційного ринку, на якому споживачі зможуть купувати або продавати продукцію".
Інформаційне суспільство в американській національній інформаційній інфраструктурі визначається як суспільство, в якому: кращі школи, вчителі та курси стають доступними всім студентам незалежно від географічних умов, відстані, ресурсів і працездатності; величезний потенціал мистецтва, літератури і науки стає доступним не тільки у великих організаціях, бібліотеках, музеях; послуги охорони здоров’я і соціальні послуги стають доступними в Інтерактивному режимі кожному своєчасно і в необхідному місці; у кожного є шанс жити в різних місцях без втрати можливості повноцінно працювати в офісі через електронні магістралі; невеликі фірми можуть отримувати замовлення з усього світу електронним шляхом; кожний може дивитися останні фільми, звертатися в банк, магазин зі свого будинку; кожний може отримувати державну інформацію прямо або через місцеві бібліотеки, легко вступати в контакти з державними службовцями; державні, ділові структури можуть обмінюватися інформацією електронним шляхом, знижуючи обсяг паперової роботи і поліпшуючи якість послуг.
Виділяють наступні характерні риси сучасного стану інформаційного суспільства є:
вибуховий процес залучення до формалізації знань мільйонів працюючих у найрізноманітніших сферах, з різним освітнім рівнем та індивідуальними інтересами;
різке прискорення технологічного циклу "інформація - знання - виробництво - навчання - знання - інформація" провідних галузей суспільного виробництва;
будь-яка особа, колектив, підприємство чи організація у будь-якій точці країни й у будь-який час можуть отримувати на основі дистанційного автоматизованого доступу будь-яку інформацію і знання. Для цього в суспільстві виробляється, функціонує і стає доступною для будь-якої людини сучасна інформаційна технологія;
є розвинуті інфраструктури, які забезпечують створення національних інформаційних ресурсів у обсязі, необхідному для підтримання постійно прискорюваного науково-технічного і соціально-історичного прогресу.
Дедалі актуальнішим стає питання необхідності розвитку й удосконалення мережевих технологій, оскільки світовою системою комп’ютерних комунікацій щодня користуються понад 30 мільйонів людей. Інформація стає вирішальним чинником у праві, політиці, економіці, торгівлі, виробництві, саме вона є продуктом наукової та дослідницької діяльності. Перехід до ринкових відносин в економіці й науково-технічний прогрес надзвичайно прискорили темпи впровадження в усі сфери соціально-економічного життя суспільства останніх досягнень в області інформатизації.
Термін "інформатизація" уперше з’явився при створенні локальних багатотермінальних інформаційно-обчислювальних систем і мереж масового обслуговування. Під інформатизацією суспільства розуміється повсюдне впровадження комплексу заходів, які спрямовуються на забезпечення повного і своєчасного використання достовірної інформації, узагальнених знань у всіх соціально значимих видах людської діяльності. Ці заходи забезпечать не тільки зростання економічних показників розвитку народного господарства, але і отримання якісних наукових досягнень у фундаментальних та прикладних науках, які спрямовані на розвиток виробництва, створення нових робочих місць, підвищення життєвого рівня населення, захист навколишнього середовища.
Інформатизація - об’єктивний і закономірний етап, через який в тій чи іншій формі повинно пройти кожне суспільство, яке вступило на шлях інтенсивного розвитку. Сучасна інформатизація - це глобальний процес, який пов’язаний з кардинальними змінами структури і характеру світового і соціального розвитку, з переходом до нових поколінь наукомістких технологій, технічних систем, матеріалів, а також нових видів інформаційного обміну, які дозволяють вирішальним чином змінювати характер праці і умови життя людини.
Інформатизація в усіх сферах діяльності людини дозволяє активно і широко застосовувати все багатство інтелектуального наслідування і уроків розвитку нашого суспільства. З цією метою все ширше розгортається використання інформаційних технологій в усіх сферах людської діяльності, як от проведення референдумів, опитування суспільної думки за різними аспектами життя суспільства, впровадження інформаційно-довідкових систем в різноманітних галузях (наприклад, транспорту, зв’язку, торгівельних). Інформаційні технології стали широко застосовуватись в сфері відпочинку і розваг. Використання електронних систем в бібліотеках, музеях, відеофільмотеках і створення для будь-яких груп населення інтелектуальних відеоігор відкриває якісно нові форми творчого розвитку людини, збереження багатств вітчизняної та світової культури. Інформаційні технології в галузі медицини дозволяють підвищити якість медичного обслуговування. В галузі освіти вони створюють умови для безперервної освіти, розвитку індивідуальних форм і інтенсифікації технологічних процесів навчання. Циклічний розвиток поколінь техніки стає причиною необхідності оперативно підвищувати кваліфікацію і змінювати сферу професійної діяльності. Доступність міжнародної системи баз даних і знань для кожного члена суспільства дозволить безперервно виявляти і розвивати творчі здібності індивідуума. У сфері матеріального виробництва створюються і впроваджуються інтегровані системи автоматизованого проектування, виробництва і контролю, які охоплюють весь життєвий цикл виробу "науковий пошук - проектування - виробництво - експлуатація - модернізація - зняття виробу з виробництва".
На європейському континенті проблемам інформатизації та інформаційним системам приділяється значна увага. Працює Програма технологічного розвитку Євросоюзу, складовою частиною якої є Європейська стратегічна програма інформатизації. Головна мета цієї Програми - скорочення розриву у технологічному відставанні від США і Японії та зменшення залежності в інформаційних технологіях від цих країн. Пріоритетні напрями її такі: освоєння та реалізація багатьох основних транс’європейських інформаційних послуг; підвищення технологічної і промислової ефективності сфери інформатизації та інформаційних систем; впровадження інформаційних технологій у соціальну сферу; розширення сфери використання інформаційних технологій; інтенсифікація розробки нових інформаційних технологій.