Сторінка
3
Особливості логічного мислення дітей на етапі молодшого шкільного віку
На думку І.С. Якиманської педагогічний аспект вивчення логічного мислення, як правило, полягає в розробці та експериментальній перевірці необхідних методів, засобів, умов, факторів організації процесу навчання, розвиваючих та формуючих логічне мислення в учнів. Багатьма дослідниками наголошується, що одним з найважливіших завдань навчання в школі є формування в учнів навичок здійснення логічних операцій, навчання їх різним прийомам логічного мислення, озброєння знаннями логіки і вироблення у школярів умінь і навичок використання цих знань у навчальній та практичній діяльності.
Можливість засвоєння логічних знань і прийомів дітьми молодшого шкільного віку перевірялася в психолого-педагогічних дослідженнях В.С.Аблова, Є.Л. Агаєва, Х.М. Веклірової, А.А. Любінського, Л.Ф. Обухової, Н.Г. Салминої, Т.М. Тепленької та інших. У роботах даних авторів доводиться, що в результаті правильно організованого навчання молодші школярі швидко набувають навички логічного мислення, зокрема, уміння узагальнювати, класифікувати і аргументовано обґрунтовувати свої висновки.Разом з тим, єдиного підходу до вирішення питання, як організувати таке навчання, у педагогічній теорії немає. Деякі педагоги вважають, що логічні прийоми є невід’ємною частиною наук, основи яких включені в зміст освіти, тому в учнів при вивченні шкільних предметів автоматично розвивається логічне мислення на основі заданих образів (В.Г. Бейлінсон, М.М. Поспєлов, М.Н. Скаткін).Інший підхід виражається в думці частини дослідників про те, що розвиток логічного мислення тільки через вивчення навчальних предметів є малоефективним, такий підхід не забезпечує повноцінного засвоєння прийомів логічного мислення і тому необхідні спеціальні навчальні курси з логіки (Ю.І. Верінг, Н.І. Ліфінцева, В.С. Нургалієв, В.Ф. Паламарчук).Ще одна група педагогів (Д.Д. Зуєв, В.В. Краєвський) вважають, що розвиток логічного мислення учнів потрібно здійснювати на конкретному предметному змісті навчальних дисциплін через акцентуацію, виявлення та роз’яснення логічних операцій.Але яким би не був підхід до вирішення цього питання, більшість дослідників сходяться в тому, що розвивати логічне мислення в процесі навчання це означає:
1) розвивати в учнів уміння порівнювати спостережувані предмети, знаходити в них спільні властивості і відмінності;
2) виробляти вміння виділяти суттєві властивості предметів і відволікати (абстрагувати) їх від другорядних, несуттєвих; вчити дітей розчленовувати (аналізувати) предмет на складові частини з метою пізнання кожної складової частини і з’єднувати (синтезувати) розчленовані подумки предмети в одне ціле, пізнаючи при цьому взаємодію частини і предмету як єдине ціле; вчити школярів робити правильні висновки зі спостережень або фактів, уміти перевіряти ці висновки; прищеплювати вміння узагальнювати факти; розвивати в учнів уміння переконливо доводити істинність своїх суджень і спростовувати помилкові умовиводи; стежити за тим, щоб думки учнів викладалися виразно, послідовно, несуперечливо, обґрунтовано.Таким чином, розвиток логічного мислення безпосередньо пов’язаний з процесом навчання. Формування первинних логічних умінь при певних умовах може успішно здійснюватися у дітей молодшого шкільного віку.
Для ефективного розвитку мислення молодших школярів необхідно, перш за все, спиратися на вікові особливості психічних процесів дітей. Молодший шкільний вік характеризується наявністю суттєвих зрушень у розвитку мислення під впливом цілеспрямованого навчання, яке в початковій школі будується на основі характеристики предметів і явищ навколишнього світу. Особливість дітей молодшого шкільного віку – пізнавальна активність. До моменту вступу до школи молодшому школяреві, крім пізнавальної активності, вже доступне розуміння загальних зв’язків, принципів і закономірностей, що лежать в основі наукового знання. Тому одним з основних завдань, які покликана вирішувати початкова школа для освіти учнів, є формування якомога повнішої картини світу, що досягається, зокрема, за допомогою логічного мислення, інструментом якого є розумові операції.
У початковій школі на основі допитливості, з якою дитина приходить до школи, розвиваються навчальна мотивація і інтерес до експериментування. Самостійність, яку дитина дошкільного віку виявляв в ігровій діяльності, вибираючи ту чи іншу гру і способи її здійснення, перетворюється в учбову ініціативність і самостійність суджень, способів і засобів діяльності. В результаті сформованого в дошкільному закладі уміння слідувати зразкам, правилам, інструкціям у молодших школярів розвивається довільність психічних процесів, поведінки, виникає ініціативність у пізнавальній діяльності.На основі сформованого в ігровій діяльності вміння використовувати предметні замінники, а також уміння розуміти зображення і описувати образотворчими засобами побачене і своє ставлення до нього розвивається знаково-символічна діяльність молодших школярів – уміння читати графічну мову, працювати зі схемами, таблицями, графіками, моделями.
Активне включення в навчання моделей різного типу сприяє розвитку у молодших школярів наочно-дієвого і наочно-образного мислення. Молодші школярі відрізняються від дітей старшого віку реактивністю психіки, схильністю відразу ж реагувати на вплив. У них яскраво виражене прагнення до наслідування дорослим. Їх розумова активність, таким чином, спрямована на те, щоб повторити, застосувати. Вони висловлюють міркування, що виявляють лише видимість розуміння складних явищ.
Молодші школярі не виявляють самостійного інтересу до виявлення причин, змісту правил, питання ж вони задають тільки з приводу того, що і як потрібно робити, тобто для мислення молодшого школяра є характерним деяке переважання конкретного, наочно-образного компонента, невміння диференціювати ознаки предметів на суттєві і несуттєві, відокремлювати головне від другорядного, встановлювати ієрархію ознак і причинно-наслідкові зв’язки.
Отже, основними особливостями логічного мислення молодших школярів є: переважання чуттєвого, діяльнісного аналізу над абстрактним; здійснення синтезу переважно в наочній ситуації без відриву від дій з предметами; несформованість базових умінь для проведення узагальнення; невміння виділяти істотні ознаки, найчастіше, замінюючи їх зовнішніми яскравими ознаками предметів. У той же час це не означає, що у них відсутня логічне мислення. Дослідження Л.Ф. Обухової. показали, що можливості молодших школярів значно ширше тієї логічної діяльності, яка переважно здійснюється в початковій школі. Вони можуть освоювати більш складний теоретичний і логічний матеріал.
Психолого-педагогічні аспекти розвитку логічного мислення учнів початкової школи
Шкільна навчальна практика показує, що багато вчителів початкових класів не завжди приділяють достатньо уваги розвитку логічного мислення і вважають, що всі необхідні розумові навички розвинуться з віком самостійно. Дана обставина призводить до того, що в початкових класах сповільнюється зростання розвитку логічного мислення дітей і, як наслідок, їх інтелектуальних здібностей, що не може не позначитися негативно на динаміці їх індивідуального розвитку в подальшому. Тому існує об’єктивна необхідність пошуку таких психолого-педагогічних умов, які сприяли б найбільш ефективному розвитку логічного мислення у дітей молодшого шкільного віку, значному підвищенню рівня освоєння дітьми навчального матеріалу, вдосконаленню сучасного початкової освіти, не збільшуючи при цьому навчальне навантаження на дітей.