Сторінка
5
Також, проаналізувавши літературу і дослідивши понятійний апарат, ми виділили дидактичні умови успішного використання гри в навчальному процесі: наявність мети навчально-виховного процесу, яка має особистісний смисл і забезпечує позитивну мотивацію учнів в процесі навчання з використанням гри на уроках української мови; особистісно-зорієнтований характер ігрової діяльності; застосування комплексу різноманітних дидактичних ігор на уроках безпеки життєдіяльності.
Отже, після аналізу і усвідомлення усі теоретичних аспектів дидактичних ігор і використання їх в навчальному процесі, ми можемо впровадити цей метод навчання на практиці, оскільки на теоретичному рівні гра цілком виправдовує себе як нетрадиційний метод навчання, метою якого є підвищення успішності учнів.
Застосування ігрової діяльності на уроках ОБЖ
Ігрова діяльність розглядається як найбільш доступний ефективний метод навчання школяра його власної активної позиції, пов'язаний з ініціативою, фантазією, творчістю. Ігрові форми навчання дозволяють використовувати всі рівні засвоєння знань: від відтворюючої діяльності через перетворюючу до головної мети - творчо-пошукової діяльності. Творчо-пошукова діяльність виявляється ефективнішою, якщо їй передує відтворююча і перетворююча діяльністю. Цільовим орієнтиром в навчанні є розвиток і формування творчої індивідуальності людини. А саме початкова ланка - усвідомлення унікальності свого інтелекту.
Організація ігрової діяльності на уроках ОБЖ має свої особливості. В процесі організації ігрової діяльності на уроках ОБЖ необхідно спиратися на вікові особливості школярів. Для підліткового віку характерні широкі пізнавальні мотиви - інтерес до знань. Навчально-пізнавальний мотив у підлітків проявляється в інтересі до способів добування знань. Удосконалюється інтерес до методів теоретичного і творчого мислення (участь у позашкільних заходах, застосування дослідницьких методів аналізу на уроці).
Для підготовки уроку з використанням ігрової діяльності необхідно ретельно готуватися. Важливо продумати зміст уроку, його завдання. При відборі змісту необхідно, щоб навчальний матеріал був емоційно насичений, запам'ятовувався. В матеріал уроків слід включати чіткі, конкретні образи, події, ситуації. Завдання уроку, з використанням ігрового методу навчання.
Освітні:
1. Сприяти міцному засвоєнню учнями навчального матеріалу.
2. Сприяти розширенню кругозору учнів через використання додаткових джерел.
Розвиваючі:
1. Розвивати в учнів творче мислення.
2. Сприяти практичному застосуванню умінь і навичок, отриманих на уроці ОБЖ.
Виховні:
1. Виховувати моральні погляди і переконання.
2. Виробляти самосвідомість - усвідомлену причетність з відбуваються подій.
3. Сприяти вихованню саморозвитку самореалізуючої особистості.
При розробці змісту уроку ОБЖ з ігровою діяльністю викладачеві слід визначити:
- засоби і методи розв'язання кожної педагогічної задачі;
- навчально-матеріальне забезпечення уроку;
- методи організації роботи учнів при вирішенні кожної задачі;
- критерії оцінки роботи учнів.
При організації грою діяльністю необхідно продумати форму організації колективної діяльності школярів на уроці ОБЖ. Однією з форм організації колективної навчально-пізнавальної діяльності школярів на уроках ОБЖ з ігровою діяльністю, в процесі якої відбувається оволодіння навчаються знаннями, формування у них умінь і навичок, є групова робота: малими групами, робота в мікрогрупах. Групова форма організації навчально-пізнавальної діяльності школярів відноситься до особистісно-орієнтованих технологій навчання, що ставить в центр уваги творчий розвиток кожного школяра з урахуванням його індивідуальних можливостей. На уроці школярі вчаться разом отримувати знання, творити, завжди бути готовими прийти один одному на допомогу.
Гра - це складне соціально-психологічне явище. Ігрова діяльність сприяє розвитку у школярів мислення, пам'яті, уваги, творчої уяви, здатності до аналізу й синтезу, сприйняття просторових відносин, розвитку конструктивних умінь і творчості, виховання в учнів спостережливості, обґрунтованості суджень, звички до самоперевірки, вчити дітей підкоряти свої дії поставленим завданням, доводити розпочату роботу до кінця. У суспільній практиці останніх років в науці поняття гри осмислюється по-новому, гра поширюється на багато сфер життя, гра приймається, як загальнонаукова, серйозна категорія. Можливо, тому ігри починають входити в дидактику більш активно.
Гра - це метод пізнання дійсності. У грі розвиваються нові, прогресивні освіти і виникає потужний пізнавальний мотив, що є основою виникнення стимулу до навчання. Творчий характер гри підтверджується тим, що школяр не копіює життя, а, наслідуючи того, що бачить, комбінує свої уявлення.
Творчість не з'являється само собою, воно виховується, воно розвивається в результаті тривалої систематичної роботи педагогів. Розвиток ігрового творчості проявляється, насамперед, у поступове збагачення змісту гри. Від багатства і характеру змісту гри залежить розвиток задуму і засобів зображення задуманого.
Ігрова діяльність розвиває цілеспрямованість дій. Саме на цьому етапі в курсі ОБЖ з'являється можливість розвивати ігрове творчість під впливом виховання і навчання, так як його розвиток залежить від придбання знань і умінь, виховання інтересів. Відмінна риса ігрової діяльності на уроках ОБЖ - активність уяви, створює своєрідність цієї форми діяльності. Такі ігри можна назвати практичною діяльністю уяви, оскільки в них воно здійснюється в зовнішньому дії і безпосередньо включається в дію. Стало бути, в результаті гри у школярів народжується теоретична діяльність творчої уяви, створює проект чого-небудь і реалізує цей проект шляхом зовнішніх дій. Відбувається співіснування ігрової, навчальної і трудової діяльності. Учні багато і наполегливо працюють, вивчаючи по темі книги, карти, довідники і т.д. В сучасній психології розроблено таке розуміння сутності особистості, згідно з яким особистістю є людина, що володіє певним творчим потенціалом. Основою творчості, основою творення нового є уява.
Ефективність розвитку творчих здібностей школярів на уроці "Основи безпеки життєдіяльності" пов'язана з чіткою, правильною постановкою завдань. При постановці завдань слід виходити із змісту тематичного плану, враховувати результати попереднього уроку і складність освоєння нового матеріалу, а також склад учнів, їх підготовленість. Кількість намічуваних завдань визначається можливостями їх реалізації на одному занятті. Наприклад, для формування готовності до дій у небезпечних ситуаціях вирішує три групи завдань:
Ідентифікація небезпек - з'ясування їх видів, ймовірно, просторових та часових координат, масштабу, можливого збитку і т.д.
Передбачення, попередження та профілактика ідентифікованої небезпеки на основі зіставлення вигод і витрат.
Організація дій з надання допомоги і порятунку.
При розробці змісту уроку ОБЖ викладачеві слід визначити: