Сторінка
7

Роль міжкультурного виховання у підготовці вчителів Німеччини

Вивчення відповідних маніфестів (наприклад: «маніфест Тео фон Доезбурга» від 1930 р.), програмних відгуків, різноманітних висловлювань Гельмута Гайсенбойтеля, Франца Мона, Ойгена Гомрінгера та ін.

Роздуми щодо формування узгодження чи опозиції, про зміст і форму, зміст і образ, із пропозицією слова чи тексту.

Відображення просторового, часового і ситуативного контексту в політичній сфері, релігійно-історичного або суспільно-історичного контексту, науки чи техніки, реклами.

Підходи від семіотики із вказівками на явища як каліграфія в інших кругах культури: екскурси в ідеографічне письмо в історії і сучасності; виставка: «Шрифт і зображення в русі» (Мюнхен 2000).

Тренування з допомогою візуальної комунікації, погляд з різних сторін а також під приводом різних перспектив.

Питання про мову і політику, мову політики, визначення, як анти-визначення.

Тренування творчості: самостійні спроби, вільного вибору тематики та стилю, а потім опираючись на певні твори, візуальна поезія, як щось просторове, як аудіо-візуальна акція.

Охоплюючи певну сферу початок: візуальна поезія у навчанні німецької мови, з посиланням на теми образотворчого виховання, історії країни, соціології історії, історії віків, спорту – фізичного виховання, релігії, а також етики.

Теоретичні доповнення: розгляд важливих теорій: наприклад, Зігфрід Й. Шмідт «Конкретна поезія 1972 року», із запропонованим поділом на графічно орієнтовану, семіотично вивірену і симбіотично та матеріально спрямовану візуальну поезію. Також Рюдігер Крехель 1983 року для німецької мови як іноземної з обмеженням до фонетичних, візуальних, морфологічних, семіотичних і синтаксично-семантичних проявів.

Підйом образотворчого мистецтва: крайні позиції фантастичного та сюрреалістичного мистецтва чи графіки з одного боку і конструктивізму з іншого боку.

Дедуктивна інвентаризація візуальних пояснювальних текстів чи їх прикладів. Різноманітні ідеограми наприклад: «Bildworter», які є з або без графічної симетрії; включення елементів діалектів; артикуляційні вірші, або буквенні вірші ще із часів дадаїзму, ретроперспективні погляди і порівняння з грецькою, а пізніше з римською античністю, з арабськими країнами з часом барокко і т. д. Також сюди належать різноманітні піктограми, що з’явилися як окремі тексти, а не як сукупність знаків на службу інформації чи регулювання (управління) способу дій.

Прямі зв’язки як міжвізуальною так і міжакустичною поезією і прикладами нового виду п’єси, які транслюється по радіо, це також називається звуковою грою.

Діахронічно-історичний початок, як зразковий та оглядово-зразковий від античності до сучасності.

Синхронний початок як попередній огляд визначеного часу, або обмежений початок визначеного часу, наприклад, на час розквіту візуальної поезії з 50 років минулого століття, або включення прикладів з колишньої НДР, під час і після об’єднання 1989 року.

Розглянемо лінгвістичні і семіотичні аспекти в обходженні з країнознавчими змістовними словотвірними текстами (текстами створеними за допомогою малюнків).

Вступна частина включає в себе наступні пункти:

а) про значення текстів певного спрямування, або соціально спрямованих текстів.

б) концепти та початки країнознавства між систематикою, екземплярикою, актуальністю і пережитим.

2. Приклади проекції, навчальна мета якої є словотвірна сенсибілізація.

Послідовність груп прикладів самостійно підготовлених в значенні тематичного навчання німецької мови.

До основних груп прикладів належать

Структури звертання;

Будні;

Проблематика навколишнього середовища;

Приклади політичного впливу;

Зарубіжна проблематика, вимога толерантності

Розглянемо основні робочі групи із пропозиціями текстів та засобів потрібних для документації.

Група I

Використання особливих мовних та риторичних засобів;

Зауваження до семантики слова (знаки та значення);

Опорні функції образної семантики;

Текст: «Насилля породжує завжди насилля (НДР після змін 1989 року)».

Група II

Дискусія, що накопичувала свій негативний потенціал (країнознавчі конспекти, як імпульс для німецької мови, як основної мови в Аргентині);

Інтерференція до навчання на рідній мові;

Інструктажі та досвід у викладанні. німецька мова, як основна мова (базуючись на знаннях Curricula, які передбачувані обома сторонами;

Можливості забезпечення матеріалами;

Віршований текст Альберт Арно Шолл «Retrospektiv».

Група III Тексти про молодь та для молоді певного спрямування.

Можливості та обмеження креативно-апелятивного письма.

Збір різноманітних стимулів для фактичних або фіктивних письмових матеріалів. Створення тотожних мовних ситуацій.

«Молоді люди, тобто підлітки знаходять все їм потрібне там де вони стоять, і при чому вони цього досягають завжди»

Група IV Тексти іноземців у Німеччині та німецькою мовою.

Спільне зародження прикладів особливостей, вийнятковостей евентуальної тимчасової мови.

Осмислення поняття «вірш».

Спроби характеризування наведених текстів та їхньої цілеспрямованості.

Група V Старша людина в комунікативному суспільстві сьогодні

Центральні позиції інтерпретації з романів М. Вельзера і С. Ленца.

Наскільки дозволяють себе обидва тексти підпорядкувати тематично усталеним текстам (літературним, естетично кодованим).

Група VI Коли відеозображення є стандартного типу. Наприклад, розглядався ряд кліпів і в процесі цього було відібрано окремо одні від одних кліпи молоддю, чи для молоді, та кліпи для дорослих самими ж дорослими. Пізніше вони були продемонстровані на відео фестивалях IFF (інститутом молодіжного телефільму – в Мюнхені) і багато з них були премійовані.

Спосіб виготовлення і значення відеокліпів (концертні кліпи, музичні кліпи)

Аналізи до введених у дію кліпів за додатком спільної пропозиції з метою огляду.

Узагальнення результатів групи доповідачем чи доповідачкою.

Приклад відносно сучасної лірики, в жодному випадку не є рецептом. Розглянемо деякі вибрані пункти зразків німецькомовних ліриків дев’яностих років під кут зору міжкультурного діалогічного мовлення.

І План

1. спроби заснування;

2. від відображення до символу;

3. регіональні уподібнення: ліричний текст стосовно Мюнхена

4. німецькомовна лірика: її сполучна функція

5. перспектива

ІІ Послідовність – реферат інтегрованих віршів

Єва Целлєр: «Що є віршем?»

Єва Целлєр: «Мій вірш»

Райнер Мальковські: «Бібліотека замку»

Вальтер Гельмут Фріц: «Vermeer»

Ганс Магнус Енценсбергер: «Вулиця Леопольда»

Людвіг Штайнгер: «Млини молитви»

Ульріх Шахт: «Біля мертвого моря»

Дурс Грюнбайн: «Perpetuum Mobile»

Гіно Чіліно: «Переміна»

Драгіка Райєіє: «Емігранти»

Даний реферат був зачитаний (представлений) з нагоди зустрічі до сорокаріччя так званої «Теменсварської германістики» у Тімісуарі – Румунія. У тексті оглядової інформації на сучасну лірику дев’яностих років до кінця ХХ століття видавалися (поряд з текстами у вище названій послідовності) журнали цього напрямку, як структурована навчальна допомога [15, c. 24]