Сторінка
7

Педагогічна майстерність вчителя

розглядає компетентність як спеціально структурований набір знань, умінь і особистісних якостей педагога, що дозволяють ефективно виконувати педагогічну діяльність;

підходить до поняття з позицій обсягу повноважень (кола компетенцій) педагога як посадової особи.

Структурний аналіз визначення поняття „компетентність” надає змогу виокремити наступні його аспекти: когнітивний (знанієвий), психомоторний (практичний), емоційний (особистісний) та результативний.

На підставі аналізу сучасних наукових доробок можна зробити висновок, що одним із сучасних підходів до оцінювання професійної компетенції педагога є комплексний, що складається з трьох поступових процедур: тестування (вимірювання когнітивного та психомоторного компонентів у структурі професійної компетентності), анкетування (вимірювання емоційного та психомоторного компонентів) та вивчення портфоліо педагога (визначення результативного та творчого компонентів). Відповідно до цього інструментами оцінювання виступають: тест професійної компетентності, опитувальник професійної компетентності та портфоліо - „папка спеціаліста” у певному конкретизованому вигляді.

Аналіз багаторічного зарубіжного та певного вітчизняного досвіду дозволяє припустити ефективність використання тестування як одного з провідних методів оцінювання професійної компетентності співробітників.

Тестування - один із сучасних підходів до оцінювання рівня професійної компетентності педагога. В широкому розумінні тестування – це сукупність процедурних етапів планування, складання та випробування тестів, опрацювання та інтерпретація їх результатів.

Крім цього, тестування розглядається як метод педагогічної діагностики. У педагогіці класичним і досить повним вважають „критеріальне” визначення, що дає К.Інгекамп: „Тестування – це метод педагогічної діагностики, за допомогою якого вибір поведінки, що презентує передумови або результати навчального процесу, повинен максимально відповідати принципам зіставлення, об’єктивності, надійності та валідності вимірів. Він має пройти обробку й інтерпретацію й бути прийнятим для застосування в педагогічній практиці”.

Слово „тест” в англ. мові означає „випробування, проба, експеримент, перевірка”. У науковій літературі є багато визначень тесту. Тестолог В.А.Кокота вважає, що тест – комплекс завдань, які пройшли попереднє випробування з метою визначення якісних показників і дають змогу виявити ступінь компетентності учасників тесту, результати якого піддаються певному оцінюванню за заздалегідь встановленими критеріями.

Тест професійної компетентності складається з тестових завдань із галузей дидактики, виховання, психології, методики викладання чи методики виховання та з директивно-нормативної галузі для оцінювання когнітивного аспекту;тестових завдань-ситуацій, упорядкованих за змістовними одиницями для оцінювання психомоторного аспекту професійної компетентності.

Анкетування містить питання, розподілені по п'яти блоках, відповіді на які дозволяють з’ясувати: характерологічні особливості, мотиви та усвідомленість професійної діяльності, пізнавальні інтереси, розвиненість комунікативності.

Портфоліо педагога – це “папка спеціаліста”, що має таку структуру:

- папка досягнень, що містить докази результативності професійної діяльності (грамоти, дипломи, сертифікати тощо);

- папка розвитку (власні доробки, що засвідчують професійне вдосконалення);

- робоча папка (матеріали для саморозвитку).

При створенні кожного інструменту оцінювання особлива увага приділялася: визначенню мети оцінювання; створенню матриці змісту, що оцінюється; окресленню цілей і завдань; розробці структури інструменту вимірювання; логістиці - детермінуванню порядку проведення вимірювання; обробці й представленню результатів (індивідуальних та групових); встановленню критеріїв оцінювання.

Наведемо приклад медодики для визначення компетентності вчителя.

Методика

«Психологическая компетентность учителя»

Если Вы согласны с утверждением теста, то поставьте рядом с номером утверждения «да» или «+»; если Вы с утверждением не согласны, то поставьте рядом с его номером «нет» или «-».

Чем старше ребенок, тем важнее для него слова как знаки внимания и поддержки взрослых.

У детей зарождаются комплексы, когда их с кем-то сравнивают.

Эмоции взрослых независимо от их воли влияют на состояние детей, передаются им, вызывая ответные чувства.

Подчеркивая ошибки ребенка, мы избавляем его от них.

Отрицательная оценка вредит благополучию ребенка.

Детей необходимо воспитывать в строгости, чтобы они выросли нормальными людьми.

Ребенок никогда не должен забывать о том, что взрослые старше, умнее и опытнее его.

Ребенок окружен повсеместной симпатией и вниманием, отягощен неприятными переживаниями раздражения, тревоги и страха.

Негативные реакции детей надо подавлять для их же пользы.

Детей не должны интересовать эмоции и внутренние переживания взрослых.

Если ребенок не хочет, всегда можно его заставить.

Детей надо учить, указывая на подходящие примеры.

Ребенку любого возраста для эмоционального благополучия необходимы прикосновения, жесты, взгляды, выражающие любовь и одобрение взрослых.

Ребенок должен постоянно быть предметом внимания и симпатии взрослых.

Делая что-то, ребенок должен отдавать себе отчет в том, хороший он или плохой, с точки зрения взрослых.

Сотрудничать с детьми – это значить быть с ними «на равных», в том числе, петь, играть, рисовать, ползать на четвереньках и сочинять вместе с ними.

Отказы бывают обычно у детей, не привыкших к слову «надо».

Насильственные методы умножают дефекты личности и нежелательные формы поведения.

Я никогда не заставляю учеников что-то делать насильно.

Ребенок не боится ошибок и неудач, если знает, что он всегда будет принят и понят взрослыми.

Я никогда не кричу на детей, в каком бы настроении ни был.

Я никогда не говорю детям: «Мне некогда», если они задают вопрос.

При возникновении трудностей в одном всегда можно переключить ученика на что-то другое.

Я никогда не испытываю неприятных ощущений, когда ставлю ученикам отметки «2» заслуженно.

Я никогда не испытываю чувства тревоги в общении с учениками.

Не стоит навязывать себя ученикам, если они чего-то не хотят, лучше подумать, вдруг я сам(а) что-то делаю не так.

Ученик всегда прав. Неправым может быть только взрослый.

Если ученик не работает на уроке, значит он или ленится, или плохо себя чувствует.

Я никогда не делаю замечаний своим ученикам в жесткой форме.

У учеников не бывает правильных или неправильных действий, дети всегда проявляют себя как могут и как хотят.

Если «да» («+») по шкале компетентности (вопросы: 2; 3; 5; 8; 13; 16; 18; 20; 23; 26; 27; 30;), то присваивайте за каждый ответ «да» по 1 баллу.

Если «нет» («-») по шкале компетентности (вопросы: 1; 4; 7; 9; 10; 11;12; 14; 15; 17; 24; 28;), то присвойте себе за каждый ответ «нет» по 1 баллу.

Шкала лживости: (вопросы: 6; 19; 21; 22; 25; 29). Если «да» на 4 и более ответов, то Вы отвечали неискренно. Поэтому Ваши результаты могут быть ненадежны.