Сторінка
5
Ці види робіт стимулюють мислення учнів, викликають у них інтерес до навчального матеріалу, підвищують їхню активність у формуванні знань, умінь і навичок; розширюють можливості практичного застосування вивченого матеріалу.
Поняття «ситуативне завдання» потребує конкретизування. У психологічній та педагогічні літературі під цим терміном найчастіше розуміють інтелектуальні завдання, що містять запитання або мету діяльності, умови виконання діяльності та деякі вимоги до їх виконання. О.М.Леонтьєв розглядає визначення завдання як мети, заданої у певних умовах. О.М.Матюшкін конкретизує поняття завдання, вказуючи на необхідність включення суб'єкта у визначення поняття. «Процес вирішення завдання — це така система перетворення умов завдання, за якої досягається необхідне шукане. Фактично у більшості випадків розв'язання завдання - це процес перетворення деякої початкової (заданої) ситуації на певну кінцеву (необхідну) ситуацію».
Виконання ситуативного завдання передбачає закріплення знань, реалізацію й формування навичок та вмінь у конкретній ситуації, змодельованій за допомогою словесного опису чи інших засобів навчання, і сприяє процесу пізнання через спостереження та сприймання.
Нові предмети чи явища учні можуть пізнавати по-різному: за допомогою слова, наближених до дійсності засобів ( моделей, картин, малюнків, схем), а також через «оригінальне сприйняття», тобто безпосереднє ознайомлення з ними (слідкування за рухом процесів, перетворення предметів, читання літературних творів, прослуховування музичних творів). Застосовуючи будь-який із зазначених способів, учитель ураховує його доцільність та необхідність використання. Вирішальне значення має правильна організація та проведення такого виду роботи, який би збуджував розумову діяльність учня. Головну роль у цьому разі виконує спостереження як активний розумовий процес. Спостереження вимагає зусиль з боку учня і виникає в результаті зацікавленості, сприяє активізації його пізнавальної діяльності.
Важливу роль у керуванні процесом засвоєння понять у методиці відіграє моделювання ( створення моделей) операцій мислення, формування практичних навичок та вмінь. Під моделюванням педагогічних ситуацій у сучасній дидактиці розуміють утворення таких ситуацій—моделей, коли реальні об'єкти замінені символами, а стосунки між учасниками діяльності складаються не природно, а організовані під керівництвом педагога. Ці ситуації є штучно вичлененими фрагментами певного процесу і відображають його не всебічно і цілісно, а лише в певних відношеннях. Моделювання педагогічної ситуації у навчальному процесі реалізується за допомогою різних видів завдань, у тому числі й ситуативних.
Ефективним засобом удосконалення мовного спілкування є спеціальна система комунікативних вправ (ситуативних завдань творчого характеру), які формують увесь комплекс умінь і навичок, необхідних у продуктивній мовленнєвій діяльності.
Комунікативні вправи: творчий диктант, творчий переказ, складання висловлювань, ситуативні вправи.
Творчий диктант - це такий вид продуктивних вправ, який поєднує в собі вироблення мовних навичок з розвитком мовленнєво-комунікативних умінь виконання різнотипних завдань стилістичного і комунікативного характеру. Творчими вважаються такі диктанти, під час написання яких учні вносять певні зміни (вводять слова, словосполучення чи речення, замінюють одну граматичну форму на іншу), в результаті чого текст розширюється, почасти змінюється.
Вивчаючи синтаксис складного речення, доцільно застосовувати такі різновиди творчих диктантів, які передбачають:
розширення, доповнення складних речень у тексті за рахунок уведення окремих предикативних частин (умовно простих речень);
зміну в продуктивному тексті синтаксичних одиниць;
реконструювання (трансформацію) монологічного тексту в діалогічний;
Творчі диктанти на розширення, доповнення складних речень у тексті можуть містити такі завдання:
• Відновити текст: вставити потрібні за змістом підрядні речення, використовуючи матеріал з довідки. Установити засоби зв'язку підрядного речення з головним (підрядні сполучники чи сполучні слова).
В полях уже згасали гречки. Надходила та драматична пора, . , У такий час природа, здається, до всього чуйно, тривожно прислухається і чітко тримає над землею кожний звук: і дівочу пісню, і скрип воза, і клекіт чорногуза, і те снування коників, . (М.Стельмах).
Довідка: коли перші світанкові холодки хукали туманом; коли в невидимім поєдинку літо схоплювалося із осінню; що неначе найнялися і таки зіткали над лугами живу, але невидиму сітку зі своєї музики; коли незавидні лісові грушки ставали схожими на грудочки сонця й починали бриніти терпкуватим медом.
Формуванню й удосконаленню діалогічного мовлення учнів основної школи сприяє вдале використання творчих диктантів на реконструювання (трансформацію) монологічного тексту в діалогічний. Такий вид роботи передбачає розвиток умінь складати діалог на основі тексту-монологу відповідно до запропонованої ситуації й мети спілкування, досягати комунікативної мети, використовувати репліки для стимулювання, формули мовленнєвого етикету, додержувати норм літературної мови тощо.
Навчання таких видів мовленнєво-комунікативних дій, як сприймання і відтворення текстів різних типів мовлення та функціональних стилів, здійснюється за допомогою творчих переказів—комунікативних вправ, які одночасно формують уміння всіх чотирьох видів мовленнєвої діяльності Учні навчаються осмислено Слухати (читати) текст, а потім репродукувати його в усній чи писемній формі. Практика показує, що далеко не всі випускники основної загальноосвітньої школи спроможні відтворити прослуханий або прочитаний текст, достатньо правильно і глибоко зрозуміти його зміст, дати оцінку прослуханого, грамотно оформити тощо.
Переказ — це підготовчий вид роботи до створення власного висловлювання. Основна мета проведення переказу: навчити глибоко розуміти текст і правильно відтворювати його; засвоїти правила побудови висловлювань різних типів, стилів і жанрів мовлення; збагатити словниковий запас учнів, розвинути вміння вживати мовні одиниці в точному їх значенні, правильно, комунікативно доцільно використовувати різноманітні синтаксичні засоби мови.
За правильної організації роботи, працюючи над переказом, школярі вчаться цілеспрямовано сприймати мовлення на слух, запам'ятовувати не лише зміст висловлювання, а й його мовну форму (особливо синтаксичне оформлення). Цей вид комунікативних вправ дає можливість тренувати основні мовленнєво-мислительні механізми в умовах взаємопов'язаного навчання всіх видів мовленнєвої діяльності. Зокрема, необхідність запам'ятовувати текст, мовні засоби в ньому активізує і зміцнює механізми пам'яті.
Проведення творчого переказу як роботи з розвитку мовленнєво-комунікативних умінь учнів ми якнайтісніше пов'язуємо з виучуваним лінгвістичним матеріалом. За наявності такого зв'язку переказ спрацьовує на поглиблення знань із синтаксису, вироблення вмінь і навичок використовувати граматико-стилістичні можливості складних речень у монологічному мовленні. Тому під час підготовки до написання переказів особливу увагу дев'ятикласників звертаємо і на змістово-композиційний аналіз тексту, і на аналіз мовностилістичних засобів, синтаксису вираження змісту висловлювання.