Сторінка
4

Страхи дітей молодшого шкільного віку

Вивчення страхів за допомогою малюнків.

В малюнках на тему «В школі» найважливіше те, як саме дитина намалювала фігури однолітків та себе. Ті діти, які малюють себе в центрі групи це діти з істеричними рисами характеру. Ті діти, у котрих на малюнку виявилось мало однолітків, або вони відсутні зовсім це діти з невротичними реакціями. Це також виражає проблеми взаєморозуміння з однолітками. Теж саме відноситься до малюнків на тему «На вулиці, на подвір’ї ». Якщо на малюнку дитини мало однолітків, то це вказує на труднощі в надбання дружніх, міцних контактів та через мірну опіку в родині. Якщо ж на малюнку зображена тільки школа, тоді в цієї дитини дуже мало, або немає зовсім друзів в школі, класі.

Малюнки на тему «Сім’я».

Дітям дається завдання намалювати тих, з ким живе дитина.

Таблица 2

Вивчення страхів за допомогою малюнків.

В цих малюнках має велике значення порядок та близькість розташування фігур, особливо місце дитини. Якщо дитина малює себе між батьками – це свідчить про прив’язаність до обох батьків, якщо ближче до одного з них – це свідчить про виражену прив’язаність до одного з батьків. Коли дитина малювала себе віддалено від родини, часто з сумним лицем, - це свідчить що в родині малюку приділяють занадто мало уваги, тому дитина часто відчуває себе покинутою. Чотири учня з класу, не намалювали себе серед родини - тільки своїх батьків! Ці діти не приймають участі в сімейному житті, вони відчувають себе чужими, непотрібними.

Малюнки на тему «Чого я боюсь ».

Перед дітьми ставилось завдання відобразити найбільш яскравий страх. Який саме дітям не поясняється, дитина повинна обрати його сама.

Таблица 3

Вивчення страхів за допомогою малюнків

Деякі діти не намалювали страх зовсім. Інші діти змогли намалювати малюнок та побороти перепону страху в своїй свідомості, і відобразити вольовим, цілеспрямованим зусиллям те, про що вони намагалися не думати.

Малювання страхів дітьми не призводить до його посилення, а навпаки, зменшує напругу від тривожного очікування його реакції. В малюнках страх вже реалізований , як те що вже сталося; залишається менше недоведеного, незрозумілого, невиясненого. Все це знімає травмуюче звучання страху. Дуже важливо, те що завдання дає вчитель, якому дитина довіряє. Крім того, сам процес малювання відбувається в дружній атмосфері спілкування з однолітками, забезпечує їх підтримку.

Діагностика кількості страхів (тест: «Страхи в будиночках» методика М.А. Панфілової.)

Проводиться індивідуальна бесіда, в котрій вияснюється, чого саме боїться дитина.

Таблица 4

Страхи дітей.