Сторінка
8
Процес виховання в сім'ї носить характер зворотного зв'язку і, виховуючи своїх дітей, батьки виховують тим самим і самих себе. Залежно від характеру виховання, стосунки батьків до дитини відбувається формування певних взаємин між ними. І якщо деспотична, авторитарна поведінка батьків і пригнічення інтересів дитини своїми інтересами, насильницьке нав'язування йому своїх поглядів і представлень, ігнорування інтересів дитини, повну відсутність зацікавленості до його життя формують слабку, несамостійну, невпевнену в собі особу, те поєднання уважного, дбайливого відношення у своїй дитині без зайвої нав'язливості, прагнення «залізти в душу» c любов'ю і готовністю допомогти, якщо про це попросять, підтримати, надихнути у важких ситуаціях стають запорукою формування повноцінного, душевно здорового, готового і здатного допомогти оточенню дитини.
Як відомо, усі великі істини можуть бути виражені дуже коротко, декількома словами. Такими словами в питанні про тому, як поводитися з дитиною, як виховати його гідною людиною, як прищепити йому любов до знань, прагнення до вдосконалення і допомоги людям можуть служити слова: «Щиро любите дитя своє - решта прикладеться». Хочеться, щоб батьки зрозуміли це, зрозуміли велику силу любові чистої, щиріше, що очищає і дослухалися до приведених в цій роботі порад.