Сторінка
3
На уроках української мови та літератури слід також підвести дітей до думки, що людина - невід'ємна складова частина природи, що вона, розвиваючись та задовольняючи свої потреби, впливає на навколишнє середовище.
Вдумливий учитель, проаналізувавши зміст уроку, завжди знайде місце для повідомлення природничої інформації і одного разу згадає загадку, іншого - прочитає вірш, ще іншого - повідомить цікавинку про рослину чи тварину, про яку йдеться в оповіданні чи у вправі. А в результаті не тільки розширюються знання дітей, а й створюється особливий емоційний фон, що посилює виховний вплив на учнів.
Проаналізувавши програму з української мови та літератури, вчитель до багатьох тем може дібрати матеріал екологічного спрямування. Проте застосовувати його треба в міру, щоб зайве не відволікати учнів від опрацьовуваних понять.
Аналізуючи педагогічну літературу, можна систематизувати матеріал за напрямками:
1) цікаві вправи з природничим змістом;
2) цікаві повідомлення;
3) проведення екскурсій з природознавства з елементами української мови, для розвитку зв’язного мовлення;
4) проведення інтегрованих уроків;
5) інтегрована позакласна робота;
6) проведення екологічних ігор.
За вказаними напрямами можна запропонувати такі види робіт:
1. Цікаві вправи з природничим змістом.
Вправи з природничим змістом доцільно використовувати для проведення інтегрованих уроків (математика, природознавство), позакласних занять, для виховної роботи з школярами.
Птахи-рекордсмени.
Комахоїдні птахи їдять 6 разів на день. А своїх пташенят годують ще частіше. Так, велика синиця приносить своїм малятам комах, їхніх личинок у 65 разів частіше, ніж їсть сама, дятел - на 90 разів менше, ніж синиця, а горихвістка - на 60 разів менше, ніж дятел.
Скільки разів на добу годує своїх пташенят кожен із цих птахів? (Велика синиця - 390 разів, дятел — 300 разів, горихвістка — 200 разів).
2. Цікаві повідомлення. Наприклад, "Дніпро - найбільша в країні і третя за величиною в Європі ріка. По Дніпру судноплавство почалося дуже давно. У ІХ-ХІІ ст. по Дніпру проходив "шлях із варяг у греки", який з'єднував Балтійське і Чорне моря.
Дніпро бере початок на півночі Смоленської області і котить свої води до Чорного моря через Росію, Білорусь і Україну, долаючи шлях 2 285 км. У межах України довжина Дніпра становить 1 050 км. Він розділяє територію України навпіл і є основною її водною магістраллю".
Учні повинні самостійно написати подібне повідомлення.
3. Інтегровані уроки-екскурсії (взаємозв'язок природознавства з українською літературою), під час яких в учнів формуються позитивні установки, навички спостережливості, розвивається орієнтація в позитивних і негативних явищах у природному середовищі, емоційно-естетичне сприймання природи, відповідальність за її стан.
Учні мають підготувати українські прислів'я, приказки про природу, а також загадки. Наприклад, урок-екскурсія "Ліс, його збереження та охорона". Учні повинні сприймати ліс як середовище, де живуть звірі, птахи, комахи; знати значення лісу, лісовий фонд України, наслідки знищення лісів.
Учні мають підготувати прислів'я і прикмети:
а) про охорону рідної природи: Ліс і вода - брат і сестра. Бережеш дерево - бережеш життя. Не звик ліс до наших коліс.
б) а також - про екологічні взаємозв'язки в природі: Великі ліси - глибокі сніги, глибокі сніги - високі пшениці.
в) екологічну інформацію:
"Береза випаровує за день 6 відер води, дуб - 5, евкаліпт - 40".
"Одночасну постійну присутність людей у лісі витримує (на І га) протягом 5-7 років: сосновий бір - 7 чоловік, ялиновий гай - 14, березовий гай - 27 чоловік".
"Ліси різних порід дерев за літо з 1 га випаровують різну кількість води: ялиновий ліс - 2 240 т, буковий - 2 070 т, дубовий - 1 200 т, сосновий ліс - 470 т".
"Людині потрібно 960 л кисню на добу, стільки виділяє його 5 дорослих дерев".
Після проведення екскурсії вчитель може помістити цей матеріал у свій дидактичний збірник у вигляді різних вправ.
Під час екскурсії доцільно проводити практичне заняття із розвитку зв’язного мовлення.
Школярі дуже люблять ігри. В іграх вони вступають в уявні діалоги з сонцем, рослинами, тваринами. Ці особливості психології дитини треба враховувати педагогам. Зміст дидактичних ігор повинен бути спрямований на осмислення чи закріплення екологічних понять, а також матеріалу з української мови та літератури.
Важливою на уроках української мови є тематична лінія, яка мотивує змістове, інформативно-пізнавальнее наповнення навчального матеріалу. Актуальності сьогодні набуває екологічна проблематика, що знаходить вияв яку предметах природничого, так і гуманітарного циклів. Так на уроках української мови можна проводити екологічні п’ятихвилинки.
Ці міні-диктанти можна використовувати як на початку уроку під час актуалізації навчальної діяльності учнів, так і в процесі засвоєння навчального матеріалу чи його узагальнення. При цьому, засвоюючи мовну тему, необхідно акцентувати увагу учнів і на екологічному змісті теми. З цією метою можна ускладнювати завдання, урізноманітнювати їх у творчому напрямку. Наприклад:
№1
Протягом хвилини населення світу збільшується на 172 чоловіки. Це означає, що кожного тижня до населення землі додається 1,7 мільйонів людей — стільки, скільки мешкає сьогодні в таких містах України, як Запоріжжя, Вінниця і Житомир, разом узятих. Прогнозовані оцінки показують, що в найближчому майбутньому чисельність населення продовжуватиме зростати приблизно на 3 чоловіки щосекунди, тобто, приблизно на 90 мільйонів чоловік на рік.
№2
Хижацький вилов риби у Світовому океані й внутрішніх морях протягом останніх 20 років призвів до катастрофічного зменшення рибних запасів у всьому світі, до повного зникнення деяких найбільш цінних видів риби. У прісних озерах Північної Америки та Скандинавії риба гине від підвищення кислотності води. Виміри, виконанні великих площах Пінічної Америки та Європи, показали, що промислові й автотранспортні забруднення призвели до того, що кислотність дощової води тут часто-густо в 10 і більше разів перевищує норму. Гине не лише риба в озерах, гинуть останні острівки лісу, які людина ще не встигла знищити. Ця проблема вже виникла у Бразилії, Китаї, Індії, Венесуелі, Замбії, в Росії й Україні.
№3
У результаті знищення лісів у Бразилії, США, Південній Азії, Карпатах, Альпах значно почастішали катастрофічні повені на ріках, що завдає людству чимраз більших збитків. Якщо раніше такі повені й селі траплялися один раз на 50-80 років, то тепер — кожні 4—6 років. Люди забули, що іншого джерела, окрім біосфери та її ресурсів, для підтримки існування життя на Землі, в тому числі й людини, не існує, їм лише здається, що вони існують в умовах достатньої кількості природних ресурсів. Насправді ж навіть при сучасній енергоозброєності й найпередовіших технологіях швидкість використання ресурсів набагато перевищує можливості їх відтворення.