Сторінка
2
академічне навчання, в результаті якого отримують сертифікати GCE-A level або GCE-AS level з декількох предметів (звичайно, не менше трьох). Ці сертифікати надають право вступу до британських університетів;
професійне навчання, в результаті якого отримують NVQ (National Vocational Qualification) або SVQ в Шотландії.Успішне закінчення цих курсів дає можливість почати професійну діяльність у вибраній вами області;
професіонально-академічне, в результаті, якого отримують GNVQ (General National Vocational Qualification) або GSVQ в Шотландії. Успішне закінчення цих курсів дає можливість як почати професійну діяльність у вибраній вами області, так і продовжити навчання в університеті, але треба враховувати те, що британські університети при прийомі віддають перевагу власникам GCE-A level або GCE-AS level сертифікатів.
Сертифікат GCE-A level
Після отримання сертифіката GCE-A level починається етап вищої освіти. Термін "вища освіта" (higher education) у Великобританії відноситься до програм, мета яких - присудження ступеня (degree): ступені бакалавра (Bachelor degree), магістра (Master degree) або доктора (Doctoral or PhD degree). Численні коледжі вищої освіти (colleges of higher education) крім отримання ступеня бакалавра дозволяють пройти дворічну програму "подальшого навчання" практично з будь-якої академічної або професійної спеціальності. Курс "подальшого навчання" завершується екзаменами і видачею вищого національного диплома (higher national diploma, загальноприйняте скорочення - HND). У області професійної освіти найбільш високо ціняться і широко визнаються дипломи, видані одним з трьох основних екзаменаційних комітетів: диплом CGLI (City & Guilds of London Institute), диплом RSA (Royal Society of Arts), диплом BTEC (Business and Technical Education Council). Багато коледжів і інститутів уповноважені видавати дипломи від імені одного з цих екзаменаційних комітетів. Інші учбові заклади видають або свої власні дипломи і сертифікати, або дипломи інших екзаменаційних комітетів. Найбільше значення диплом HND має для тих, хто має намір відразу зайнятися професійною діяльністю, не продовжуючи навчання за програмою бакалавра. З точки зору професійної кар'єри цей диплом дозволяє просуватися по службовим сходам в межах середнього технічного або молодшого керівного складу фірми, підприємства, установи. Крім того диплом HND дозволяє вступити до університету на навчання за однією з програм, що ведуть до одержання ступеню бакалавра, причому почати навчання відразу з другого курсу.
Етапи становлення початкових шкіл Англії XIX століття
З історичних джерел ми дізнаємося, що перші школи в Англії були засновані при Альфреді Великому в кінці VIIІ століття. Це були приватні школи для дітей бідного народу. Перша grammar school була заснована в місті Карнейлі в кінці XІ століття. Пізніше в кінці XVII століття їх нараховували близько 300. Історичні дані вказують, що державна система навчання в Англії XVII початку XVIII століття була відсутня. Держава не керувала освітніми закладами і не фінансувала школу. Початкові та середні заклади залежали від фінансування благодійних організацій та «благодійності середнього класу», який діяв по- біблейському принципу «хай жалість проявиться в діяннях». Як свідчать історико-педагогічні джерела найбільш поширені були школи «Charity day schools», «Ragged School», (Школи для бідних), «School for Destitute», «School for Orphans» (Школи для сиріт), засновані ще в XVII столітті «Суспільством розповсюдження християнських знань». До 1750 року цим суспільством було засновано 1.600 шкіл для дітей бідного народу. Діти вчились читати священні книги, арифметиці, праці. Метою цих шкіл було дати елементарні знання дітям. З педагогічних даних дізнаємося, що існували приватні школи, які виникали на основі стихійного прагнення самого народу дати своїм дітям елементарні знання письма, читання, лічби. Деякі з них збереглися ще з XVII сторіччя й утримувалися жінками похилого віку з метою заробітку. Ці школи рідко давали хоча б елементарні знання, але були дешеві, плата за навчання рівнялася декільком пенсам на тиждень. До системи благодійних шкіл відносились індустріальні школи (Industrial schools), які були відкриті в 1795 році. Діти вчилися читати та навчалися ремеслу. Одним із засновників таких шкіл був швець з міста Портсмута, на ім’я Джон Паундс (1766-1839), який заснував школу у своїй майстерні. Він безкоштовно вчив дітей читати біблію, писати, готовиту їжу й лагодити взуття, намагаючись розвивати дитину розумово. У його майстерні одночасно навчалися 40 дітей.
Розвиток недільних шкіл пов’язують з ім’ям Роберта Рейкса (1736- 1811), власника газети в Глочестері. Він перший заснував недільну школу, почав збирати дітей, які працювали на фабриках та вчителів в неділю у соборі і давав елементарні знання з читання біблії та письма. Ідея Рейкса була підтримана фабрично-заводською буржуазією. В 1785 році в Англії представниками промислової знаті було засновано «Суспільство підтримки недільних шкіл» ( Society for the Support and Encouragement of Sunday Schools ), яке сприяло розповсюдженню шкіл в країні. Школи досить швидко поширились по всій країні, вже в 1833 р. півмільйона учнів навчалися в них. Зміст навчання в цих школах був пронизаний релігійним духом. Великий внесок у розвиток початкових шкіл для дітей бідного народу був зроблений двома діячами народного просвітництва: Андрю Белла (1753- 1832) і Джозефа Ланкастера (1778-1838).
В основі педагогічної системи Ланкастера лежав принцип взаємного навчання. Він прагнув розробити нові методи навчання читанню, письму й арифметиці, залучаючи й метод наочності. Белл основну увагу приділяв механічному запам’ятовуванню.
Навчання грамоті було на другому місці. У школах Ланкастера основна увага приділялася релігійному навчанню, читанню біблії, але при цьому усувалося її конфесіональне тлумачення. З 1811 року у заснованих Ланкастером школах одержали освіту 40.000 дітей із бідних сімей.
У «Короткій історії англійського освіти» Х. Барнард англійський педагог називає Белла й Ланкастера творцями початкової школи XIX ст. Вагомий внесок у питанні становлення початкових шкіл Англії відіграло «Британське суспільство», яке було засноване у 1808 році під керівництвом Дж. Ланкастера.
Діяльність цього суспільства була спрямована на розширення мережі шкіл для дітей. Згодом, у 1814 році головою англійської церкви архієпископом Кантербрійського було засноване «Національне суспільство». Мета суспільства була сприяти заснованю початкових шкіл релігійного характеру, де пропагували інтереси домінуючої церкви, а також відкриття семінарії для вчителів.
При вивченні педагогічних джерел з питання становлення початкових шкіл ми звернули увагу на діяльність керівника чартистського руху У. Ловета, який не тільки розробив теоретичні питання, пов’язані із проблемою народної освіти, але й вніс великий внесок у справу народної освіти. У 1843 р. зусиллями чартистів була заснована недільна школа з 4- літнім строком навчання. В 1846 р. був створений фонд для підтримки нової школи й в 1848 р. така школа денного типу була організована під керівництвом Ловетта. Організатори школи ставили перед собою цілі – освіту вільну від релігії. Школа була розрахована на дітей робітників, а також дрібної й середньої буржуазії. Вивчення та узагальнення науково-педагогічнх джерел з досліджуваного питання, дає змогу підкреслити роль педагогів Чарльза Мейо (1792-1849) та С. Сінга (1783-1863), послідовників Песталоцці, якими було засноване в Англії благодійне товариство, на кошти якого були відкриті в 1818 році школи для бідних дітей, а через рік – відділення для дітей із заможних сімей. Ч. Мейо відкрив у 1826 році спеціальну школу в Енсомі. Мета її була дати дітям елементарні знання з історії, географії, музики. На своїх уроках він використовував принцип наочності для ознайомлення дітей з навколишнім середовищем, розвивав розумові здібності. Ч. Мейо не тільки відкрив нові школи,але й написав декілька підручників. «Уроки про предмети» 1831 року, «Уроки для вчителів початкових шкіл» 1838 рік. Він намагався активізувати роботу вчителів і показав, що школа покликана не тільки вчити навичкам письма та читання. Великий внесок у розвиток благодійних шкіл, зробив Р. Оуен (1771- 1858). У 1816 році ним було відкрито «Новий інститут для утворення характеру». Це був навчально-виховний заклад, до якого входили ясла, дитячий садок, початкова школа для дітей. Школа мала на меті виховати людину всебічно освідчену, здатну до різноманітної практичної діяльності. Р. Оуен намагався прищепити дітям любов до свого ближнього, можливість жити в мирі й співдружності. У звязку з цим він відкриває ряд нових нью- ленарських шкіл для дітей дошкільного та підліткового віку, метою яких стає відмежування дитини від впливу пагубного середовища та надання ій всебічного розвитку. Для реалізації цієї мети Р. Оуен створює найсприятливіші умови для виховання.