Сторінка
11
На таких заняттях учитель повинен оцінювати не тільки конкретну роботу школярів на окремому уроці, а й взагалі:
- правильність та мотиви орієнтації учнів у книгах;
- точність та емоційність висновків та суджень про прочитане, вміння учнів спиратись у відповідях на текст книги, залучати ілюстрації до твору, використовувати свій читацький досвід, отримані раніше знання та вміння;
- участь школярів у створенні класних та шкільних бібліотек, картотек і книжкових виставок;
- загальне ставлення учнів до книг та позакласного читання.
Таким чином, систематично організовуючи позакласне читання учнів, учитель має можливість досконаліше вивчити індивідуальні нахили, прагнення та смаки школярів, що, безперечно, буде впливати на успішне здійснення виховання та освіти учнів засобами літератури, формування грамотних, культурних читачів.
Удосконалення усного іноземного мовлення в процесі позакласної роботи
Практична мета позакласної роботи з іноземної мови полягає в удосконаленні навичок і вмінь, набутих учнями на уроках.
Під удосконаленням мовлення слід розуміти позитивні зміни, які відбуваються як у змістовій, так і нормативній сторонах мовлення учнів.
Удосконалення змістової сторони мовлення передбачає:
а) розвиток уміння комбінувати мовний матеріал у більш широких межах і використовувати його в різних мовних ситуаціях;
б) збільшення мотивованості, ситуативності й емоційності мовлення.
Удосконалення нормативної сторони мовлення передбачає поліпшення якості лексичних і фонетичних навичок.
Враховуючи те, що, в процесі позакласної роботи вчитель не має достатнього часу для автоматизації нового мовного матеріалу, значне збагачення мови учнів є нереальним. Проте використання незначної кількості
нової лексики доцільне й корисне.
Основну увагу в процесі, позакласної роботи треба приділяти усному мовленню. При цьому слід мати на увазі, що співвідношення навичок і вмінь з різних видів мовної діяльності змінюється залежно від етапів навчання. Так, на початковому і середньому етапах переважає робота над розвитком і вдосконаленням усного мовлення учнів. Читання із розумінням текстів займає тут незначне місце. На старшому етапі навчання основну роль відіграє робота з іншомовною літературою.
Під удосконаленням усного мовлення учнів в умовах позакласної роботи ми розуміємо не збільшення обсягу мовного матеріалу, а навчання вміння гнучко використовувати наявний мовний запас, комбінувати його в більш широких межах та переносити в різні мовні ситуації.
Усне мовлення вдосконалюється завдяки специфічним комунікативним вправам, які будуються на мовному матеріалі, визначеному навчальною програмою, і відповідним видам позакласної роботи.
Учителі-ентузіасти мають великий досвід роботи над вдосконаленням усного мовлення учнів під час проведення позакласних заходів.
На прикладі розглянемо як екскурсія у ліс сприяє удосконаленню мовлення учнів.
Ясний погожий день. Привітне сонце золотавим промінням залило осінній ліс і заграло відблисками в очах дітей, що розташувалися на галявині лісу. Це учні 6-го класу. Вони прийшли сюди із своєю вчителькою французької мови.
План екскурсії передбачає огляд об'єкта екскурсії, повторення з учнями слів і словосполучень, необхідних для спілкування під час екскурсії, індивідуальні завдання, ситуації, які стимулюють мовлення.
Учителька звертає увагу учнів на красу осіннього лісу. Потім пропонує учням нарвати квітів, пошукати грибів, ягід, зібрати листя для гербарію. Діти знають, що після екскурсії вони виготовлятимуть гербарії, кращі з них з надписами французькою мовою.
Збираючи гриби, ягоди, листя, діти показують їх вчительці і запитують: Est-ce que ces champinions sont beaux? Comment s’appellest ces champinions?
Семантизація нових слів відбувається наочно, запам'ятовування нових слів стимулюється бажанням учнів зробити надписи французькою мовою на своїх гербаріях.
Нові слова одразу використовуються в мовленні. Відповідаючи на запитання вчителя, учні показують зібрані гриби, квіти, ягоди. Потім вони описують предмети, що їх оточують, спостерігають їх у реальних умовах, коментують, використовуючи засвоєну лексику в нових ситуаціях.
Наприкінці екскурсії вчителька пропонує учням прочитати вірш, заспівати пісню або розповісти про осінь французькою мовою. Учням подобається в лісі.
Як видно з цього прикладу, екскурсія сприяє вдосконаленню мовлення учнів, збагаченню його новою лексикою та розвитку вміння переносити засвоєний лексико-граматичний матеріал у нові мовні ситуації.
Екскурсії є не тільки одним з ефективних видів позакласної роботи, спрямованої на вдосконалення усного мовлення учнів, вони ще й збуджують інтерес до вивчення іноземної мови.
За останні роки значно поширився такий вид позакласної роботи, як листування школярів. Воно має не тільки велике виховне, а й практичне значення, оскільки сприяє розвитку мовлення учнів.
Листування дає можливість учням практично користуватися іноземною мовою, як засобом спілкування і діставати додаткову інформацію до окремих тем програми. Щоб листування сприяло розвитку не лише писемного, а й усного мовлення учнів, на засіданнях секцій інтерклубу заслуховуються інформації французькою мовою про листування і про французьких друзів; влаштовуються виставки листів, під час яких коментується їхній зміст. Реальні ситуації для бесід французькою мовою виникають і в процесі обговорення листів-відповідей.
Великого поширення в сучасних школах набули такі види позакласної роботи як вечори, ранки, «вогники», на яких учні не тільки демонструють свої артистичні здібності, а й спілкуються іноземною мовою.
Тематичні та святкові вечори і ранки, музичні фестивалі, «вогники», вечори поезії, карнавали стали традиційними видами позакласної роботи. Вчителі іноземних мов, організовуючи позакласну роботу, враховують індивідуальні та вікові особливості учнів, їх інтереси, рівень мовної підготовки.
Деякі вчителі самі пишуть інсценівки, сюжет яких стимулює учнів до комунікативної діяльності, або складають їх за текстами підручника.
Підготовка п'єси або інсценівки складається з двох етапів. Перший етап - підбір інсценівки або п'єси і обробка її (адаптація відповідно до рівня мовної підготовки учнів, скорочення тощо); складання списку слів, відомих і невідомих учням; виявлення можливих мовних ситуацій; складання відповідних мовних вправ.
На другому етапі всі учасники п'єси або інсценівки залучаються до активної мовної діяльності — повторюють відомий лексичний і граматичний матеріали, вчать нові слова, свої репліки, працюють над виразністю мовлення тощо.
Як показує практика, види позакласної роботи, що забезпечують оптимальні результати, мають такі характеристики:
- ситуативність (оскільки завданням позакласної роботи є розвиток уміння переносити вже засвоєний мовний матеріал в нові ситуації, необхідно їх створювати. Тому переважна більшість видів позакласної робити повинна становити «набір» ситуацій, які є предметним фоном і стимулом цілеспрямованих мовних вчинків);