Сторінка
3

В.О. Сухомлинський про значення початкової школи в системі освіти

Готуючись до навчання дітей у початкових класах, В.О. Сухомлинський прагнув точно визначити, що діти повинні глибоко запам'ятати й твердо зберігати в пам'яті, що їм треба вміти.

Але цим завдання початкової школи не вичерпується. Не можна ні на хвилину забувати, що в початкових класах учитель має справу з дитиною.

У роки навчання в І - IV класах - від 7 до 11 років - відбувається становлення людини. Звичайно, цей процес не завершується до закінчення початкових класів, та саме на ці роки припадає найбільш інтенсивний відрізок людського життя. Дитина в цей період повинна не тільки готуватися до подальшого навчання, накопичувати багаж знань і вмінь, щоб успішно навчатися далі. Вона має жити багатим духовним життям. Роки навчання в початкових класах - цілий період морального, інтелектуального, емоційного, фізичного, естетичного розвитку, який буде реальною справою, а не пустою розмовою лише за умови, що дитина живе багатим життям сьогодні, а не тільки готується до оволодіння знаннями завтра.

Багато прекрасних учителів є в наших початкових школах. Кожний з них - не тільки світоч знань для дитини, а й наставник, учитель життя в справжньому розумінні цього поняття. Початкова школа - це міцний фундамент загальної середньої освіти, та не можна не сказати про те, що в роботі деяких початкових шкіл і особливо початкових класів середніх шкіл є ще серйозні недоліки. Василь Олександрович писав : "У деяких школах уявляється мені незавидною доля учня початкових класів : у дитини за спиною мішок, в який учитель прагне вкласти якомога більший вантаж. Донести цей вантаж до відповідної межі, тобто до навчання в середніх і старших класах - у цьому нерідко бачить учитель зміст життя й діяльності учня".

Початкова школа повинна давати учню тверде коло знань. Будь - яка неясність чи невизначеність у цьому питанні послаблює не тільки початкову школу, а й наступні ланки навчання. Без чіткого визначення кола знань, умінь, практичних навичок, які треба дати дитині, немає школи. Одним із серйозних недоліків початкового навчання в багатьох школах є те, що вчитель часом випускає з поля зору, які правила, визначення дитина повинна глибоко осмислити і запам'ятати на першому, другому і т.д. роках навчання, які слова вона повинна навчитися правильно писати і ніколи не забувати їх правопису. Прагнучи максимально полегшити розумову працю дітей, окремі вчителі забувають, що дитина повинна глибоко осмислити і запам'ятати й назавжди зберегти в пам'яті, а не тільки щось взнати. Сьогодні багато говорять про загальний розвиток учня початкових класів. Зрозуміло, загальний розвиток - це винятково важливий елемент навчання й виховання, та не менш значну роль відіграють ті елементарні знання, без запам'ятовування й міцного збереження в пам'яті яких не може бути й загального розвитку, тому що загальний розвиток - це постійне оволодіння знаннями, а для цього потрібне вміння вчитися.

При всій винятковій важливості завдань, які стоять перед початковою школою, не можна забувати, що вчитель має справу з людиною, яка переживає бурхливий період становлення нервової системи. Не можна дивитися на мозок людини як на живий пристрій, даний учителю в готовому вигляді для того, щоб знання засвоювалися, запам'ятовувалися, зберігалися в пам'яті. Мозок дітей віком 7-11 років перебуває в процесі бурхливого розвитку.

І коли вчитель забуває, що треба дбати про розвиток нервової системи людини, про зміцнення клітини кори півкуль, то навчання отупляє дитину.

Навчання не повинно зводитися до безперервного нагромадження знань, до тренування пам'яті, до зубріння, яке отупляє, одурманює і нічого не дає, крім шкоди, для здоров'я і розумового розвитку дитини. В.О. Сухомлинський поставив собі за мету домогтися того, щоб навчання було частиною багатого духовного життя, яке б сприяло розвитку дитини, збагачувало її розум. Не зубріння, а цікаве, різноманітне інтелектуальне життя, що проходитиму в світі казки, гри, краси, музики, фантазії, творчості - таким буде навчання його вихованців.

Успішне навчання і виховання молоді сьогодні неможливе без глибокого вивчення і творчого впровадження в життя педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського, яка стає особливо актуальною в умовах розбудови національної освіти. З того, як В.О. Сухомлинський розповідає про початкову школу, можна зробити такий висновок, що початкова школа має дуже важливе знання в системі освіти.

Навчання - частина духовного життя

Дуже важливо, щоб чарівний світ природи, гри, краси, музики, фантазії, творчості, що оточує дітей до школи, не закрився перед дитиною класними дверима. Навчання в перші місяці й роки шкільного життя не повинно перетворюватися на єдиний вид діяльності. Дитина лише тоді полюбить школу, коли вчителі щедро розкриють перед нею ті самі радості, які були в неї раніше. Разом з тим навчання не можна пристосувати до радостей, навмисно полегшувати тільки для того, щоб дитині воно не здавалося нудним. Дітей треба поступово готувати до найголовнішої справи всього людського життя - до серйозної, наполегливої, старанної праці, яка неможлива без напруження думки.

Навчання може стати для дітей цікавою, захоплюючою справою, якщо воно осявається яскравим світлом думки, почуття, творчості, краси. Турбота про успіхи в навчанні в В.О. Сухомлинського починалася з турботи про те, як харчується і спить дитина, яке її самопочуття, як вона грається, скільки годин протягом дня перебуває на свіжому повітрі, яку книжку читає і яку казку слухає, що малює і як виявляє в малюнкові свої думки і почуття, які почуття викликає в її душі музика природи і музичні мелодії, створені народом і композиторами, яка в дитини улюблена праця, наскільки чутливо сприймає радості і незгоди людей, що вона створила для інших і які почуття пережила в зв'язку з цим.

Навчання стає часткою духовного життя дітей, коли знання невіддільні від активної діяльності. Важко досягнути того, щоб дитину захопили самі собою таблиця множення або правила обчислення площі прямокутника. Знання стають бажаним надбанням маленької людини за умови, що вони - засіб досягнення творчої, трудової мети. Він прагнув до того, щоб уже в молодшому віці фізична праця хвилювала дітей, відкривала можливість виявити кмітливість і винахідливість. Одне з найважливіших завдань школи – навчитися користуватися знаннями. Небезпека перетворення знань у мертвий багаж виникає саме в молодших класах за своїм характером розумова праця найбільше пов'язана з набуттям нових умінь і навичок. Якщо ці вміння і навички тільки засвоюються і не застосовуються на практиці, навчання поступово виходить за сфери духовного життя дитини, неначе відділяється від її інтересів і захоплень. Прагнучи запобігти цьому явищу, вчитель дбає, щоб кожна дитина творчо застосовувала свої вміння і навички.

Використання методів Сухомлинського на практиці. В.О. Сухомлинський і сучасність

Успішне навчання і виховання молоді сьогодні неможливе без глибокого вивчення і творчого впровадження в життя педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського, яка стає особливо актуальною в умовах розбудови національної освіти5. Цікаві ідеї і традиції, започатковані видатним педагогом, продовжують жити в Павлиській школі. Та інакше й бути не може. Адже в цій школі ще працюють вчителі, які розпочинали свою педагогічну діяльність під керівництвом Василя Олександровича. І це накладає на нас особливу відповідальність. Тому зусилля всіх вчителів школи сьогодні спрямовані на збереження, творче впровадження і поширення ідей В.О. Сухомлинського.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: