Сторінка
3

Вивчення хімічних зв'язків і будови речовини

2) Випишіть окремо сполуки з ковалентним неполярним, ковалентним полярним та іонним зв'язком: Е2, Н20, ГеС13, 02, А14С3, NН3, С02, N2, Са3Р2.

3) Як і чому змінюється іонність зв'язку в молекулах галогеновод-нів?

4) Визначте, у якому ряду пари атомів розташовані в порядку зростання полярності хімічного зв'язку:

а) F—F, Н—F, Nа—F, б) F—F, Nа—F, Н—F,

в) Nа—F, F—F, Н—F, г) Н—F, Nа—F, F—F,

д) Nа—F, Н—F, F—F?

5) Визначте тип хімічного зв'язку в сполуках: NС13, SО3, С1F3, Вr2, N2, Н2 O, СаF2, СО2, Н2, OF2,O2.

6) Напишіть структурні формули і визначте типи хімічних зв'язків між різними атомами в сполуках: нітратна кислота, сульфатна кислота, кальцій карбонат, натрій сульфат.

Розповідь учителя.

При узагальненні знань про види хімічного зв'язку особливу увагу варто звернути на найважливішу характеристику всіх видів зв'язку — спосіб утворення зв'язку за рахунок взаємодії електронів зовнішнього електронного шару і виникнення в результаті такої взаємодії стійкої молекули.

Можна розібрати з учнями приклад, що показує, як змінюється вид хімічного зв'язку при утворенні різних сполук Флуору:

LiF BeF2 ВF3 СF4 NF3 OF2 F2

Важливо підкреслити, що розмежування між видами хімічного зв'язку є умовним. У природі будь-які крайнощі завжди пов'язані низкою перехідних станів. Учні повинні навести приклади, що доводять відсутність різких меж поміж видами хімічного зв'язку, умовність і відносність їхньої класифікації.

Складіть формули сполук Гідрогену з елементами 3-го періоду, розташуйте їх в один горизонтальний ряд і поясніть, як змінюється характер зв'язку в цьому ряду зліва направо. Чому відбуваються ці зміни?

Різниця електронегативностей використовується як міра іонності хімічного зв'язку. Різниця електронегативностей атомів пов'язана зі ступенем іонності зв'язку в такий спосіб:

З цієї таблиці випливає, що чим більшою є різниця електронегативностей, тим більшою є ступінь іонності зв'язку. Різниця електронегативностей, яка дорівнює 1,7, відповідає 50% му іонному характеру зв'язків. Хімічні зв'язки з різницею електронегативностей, яка більш за 1,7, можуть вважатися іонними, а зв'язки з меншою різницею є ковалентними.

Важливими характеристиками ковалентного зв'язку, що впливають на властивості речовини, є довжина, енергія, насичуваність, напрямленість, полярність, поляризованість зв'язку, валентний кут.

Між'ядерна відстань між хімічно зв'язаними атомами називається довжиною зв'язку. Наприклад, у молекулі Н20 відстань між ядрами атомів Гідрогену й Оксигену становить 0,096 нм. Кут між уявними прямими, що проходять крізь ядра двох хімічно взаємозалежних сусідніх атомів, називається валентним кутом. Так, у молекулі води цей кут дорівнює 104,5°.

Мірою міцності зв'язку є енергія зв'язку, зумовлена витратою енергії, необхідною для руйнування зв'язку. Наприклад, енергія зв'язку в молекулі Н2 дорівнює 435 кДж/моль, у молекулі Р2 159 кДж/моль, у молекулі азоту — 940 кДж/моль.

Насичуваність — властивість атомів утворювати суворо певне число ковалентних зв'язків. Наприклад, у молекулі водню хімічний зв'язок здійснюється парою електронів, що мають протилежні спіни. Приєднання третього атома до молекули Н2 виключається через те, що його спін обов'язково збігається зі спіном одного з двох електронів у двохатомній молекулі.

Напрямленість — характеризує властивість ковалентного зв'язку утворюватись суворо у певному напрямку: за напрямком орбіталей, що беруть участь в утворенні цього зв'язку.

Поляризовність зв'язку — це здатність ставати полярним або ще більш полярним під впливом зовнішнього електричного поля чи під впливом іншої молекули.