Сторінка
1

Комерційнi банки України і шляхи підвищення їх ролі в економіці

План

Вступ

1. Комерційні банки як складова банківської системи країни

1.1. Історія розвитку комерційних банків

1.2. Сутність банківської системи і комерційних банків

1.3. Операції комерційних банків

1.4. Функції комерційних банків

2. Розвиток комерційних банків в Україні

2.1. Зародження банків і розвиток за роки незалежності

2.2. Проблеми вдосконалення комерційних банків

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність даної теми полягає в тому, що вона дозволяє розібратися з проблемою розвитку комерційних банків як складової фінансової банківської системи України та її економічного зростання взагалі. Адже саме через фінансову систему здійснюється процес акумуляції фінансових ресурсів суспільства і забезпечується їх найефективніше і раціональне використання. Звідси походить провідна роль таких фінансових інститутів у суспільстві як комерційні банки.

Сьогодні вони здатні запропонувати клієнту до 500 видів різноманітних банківських продуктів та послуг. Однією з найважливіших функцій системи комерцiйних банкiв є управлiння грошовим обiгом у країні, а також здатність “робити гроші”— розширювати кредитні ресурси народного господарства, через що їх часто називають “фабриками кредиту”, а також рiзноманiтнi послуги у виглядi надання гарантiй, доручень, консультацій, управлiння майном тощо.

Мета цієї роботи — дослідити діяльність комерційних банків в ринковій економіці, дати визначення банку як унікального явища економічного життя, проаналізувати структуру банківської системи, яка виконує функції "кровоносної системи" економіки, дати оцінку їх впливу на формування ринкової соціально-орієнтованої економіки в Україні і показати перспективи розвитку.

Об’єктом дослідження є саме комерційні банки, а предметом – операції, які вони виконують, їх функції, значення в економіці країни, а також проблеми їх розвитку і удосконалення.

Основною теоретичною базою, яка була використана при дослідженні діяльності банків стали: Банківська енциклопедія. Під редакцією А.М. Мороза, Мороз А.М. “Основи банкiвської справи”, Аржевітін С.М. „Перші 10 років банківської справи в Україні, Савлу М.І. „Вступ до банківської справи”.

Результати дослідження викладені у двох розділах. Перший розділ називається „Комерційні банки як складова банківської системи країни” в свою чергу поділяється на 4 підрозділи. Перший підрозділ називається „Історія розвитку комерційних банків”, де, власне, описується зародження і розвиток банків у стародавні часи. У другому — „Сутність банківської системи і комерційних банків”, мова йде про банківську систему, її структуру і функції, а також розглядається суть банку з погляду різних організацій і види банків за притаманними їм ознаками. Третій підрозділ має назву „Операції комерційних банків”. В ньому мова йде про ті операції банків, які вони можуть надавати, маючи той чи інший дозвіл НБУ, а також докладно про основні операції, які дозволяють банкам зберігати клієнтів і залишатися рентабельними навіть при надто несприятливій господарської кон’юнктурі. У четвертому підрозділі описуються основні функції комерційних банків, завдяки яким створюється той фундамент, на якому базується робота банку і банківської системи в цілому.

Другий розділ — „Розвиток комерційних банків в Україні” складається з двох підрозділів. Перший з них називається „Зародження банків і розвиток за роки незалежності”. В ньому мова йде про банківську справу в нашій країні починаючи з першої половини ХIХ сторіччя, а також формуванні сучасної банкiвської системи України, який було поділено на 4 етапи. Другий підрозділ — Проблеми вдосконалення комерційних банків, де описуються основні завдання успішного входження України в завершальний етап перехідного періоду з добре підготовленою банківською системою, а також необхідні заходи, для розв’язанні цих завдань.

1. Комерційні банки як складова банківської системи країни.

1.1. Історія розвитку банків.

Історія не лишила достатньо повних відомостей про те, коли виникли банки, які операції виконували, що впливало на їх розвиток. На думку ряду авторів, банк як особлива інституція товарного господарства виник не у зв’язку з розвитком товарно-грошових відносин на ранніх стадіях товарного господарства, а тільки тоді, коли з’явилася потреба в мережі спеціальних установ, які б регулювали заплутаний грошовий обіг і проводили кредитні операції. Інші вказують на більш ранні темпи виникнення банків. На їх думку, ті з’явилися ще за античного і феодального господарства, коли виникла потреба в посередниках при здійсненні платежів. Таким чином, уявлення про час появи банкiвських установ розтягується майже на двi тисячi рокiв.

Етимологiя слова „банк” сягає до французького слова „banque” та iталiйського „banca”. Цi слова вiдповiдно означають „скриня” та „лавка” i описують двi основнi функцї, якi виконували банки. „скриня” вказує на функцiю збереження, оскiльки вона є мiсцем, де зберiгається щось цiнне. В Італiї у ХII сторіччі слово „banca” означало стiл, прилавок або робоче мiсце. Такi столи встановлювались на майданах, де вiдбувалася жвава торгiвля товарами. Торгiвля велася з використанням рiзноманiтних монет, що карбувалися як державами, так i мiстами й навiть окремими особами. У цих умовах потрiбнi були спецiалiсти, якi б зналися на монетах, що були в обiгу, могли б оцiнити i дати пораду при хньому обмiнi. Коли врахувати, що у десятому сторiччi Iталiя була центром свiтово торгiвлi, куди стiкалися товари i грошi з рiзних країн, то стане зрозумiлим, чому банкiри виявились неодмiнними учасниками торгових операцiй, а iхнi „банки-столи” набували все бiльшого поширення. Подiбнi мiняйли зi своїми особливими „столами” були в Стародавнiй Грецi i Стародавньому Римi.

За свідченнями iсторикiв, першi банкiвськi операцiї виконували як окремi особи, так i деякi церковнi установи, що концентрували значнi кошти. Злодiї ставилися з повагою до вiвтарiв i не грабували їх. Вклади, недоторканнiсть яких гарантувалася поважним ставленням до релiгiї зробили знаменитi грецькi храми (Дельфiйський, Делоський, Самоський, Ефеський) водночас i своерiдними банкiвськими установами. У храмi Артемиди в Ефесi концецтрувалися вклади з малоазійського узбережжя, а в храмi Алоллона в Дельфах — вiльнi кошти всiєї європейської Грецii.

Першi банкiри незабаром зрозумiли, що накопичені ними величезнi грошовi багатства лежать без руху, в той час як вiд них можна було б одержувати iстотну користь, вiддаючи їх у тимчасове користування або вiдкриваючи самостiйнi торговельні й ремісничі підприємства. Надання позик супроводжувалося стягненням високих відсотків, рiвень яких доходив до 36 % рiчних.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 


Інші реферати на тему «Банківська справа»: