Сторінка
14

Облік та аналіз банківських кредитів

Тому банк або страхова компанія до повернення кредитів і виплати, що належать за його використання відсотків, повинні вжити заходів по обмеженню витрати основних і обігових коштів що забезпечують виконання обов'язків позичальника перед кредитором.

Четвертий, заключний і найбільше важливий етап супроводу кредитних коштів - етап настання термінів їхнього погашення. На даному етапі виявляються всі недоробки кредитних підрозділів банку, допущені при доборі позичальника і виборі виду його кредитного обслуговування, недоліки банківських служб безпеки й контрольних підрозділів страхових компаній у процесі переробки даних, наданих позичальником і його вивчення на перерахованих нами вище етапах контрольного супроводу використання кредитних коштів. Місячний етап кредитної угоди потребує особливо інтенсивної і цілеспрямованої роботи відповідних служб банку, страхової компанії й іншого гаранта, що забезпечує повернення кредиту, оскільки всі перераховані вище недогляди можуть обертатися реальними збитками від непогашення позичальником кредиту для кожного з них. Безумовно, ситуація, коли позичальник не повертає кредит, спричиняє ризик відповідальності, виникає частіше усього в страхової компанії, оскільки суть страхування і полягає в забезпеченні повернення кредиту. Поряд із цим, при підсумку страхових договорів страховик також намагається вибрати оптимальні ризики відповідальності й захистити себе від зловмисних, неправомірних дій позичальника, що спричиняють неповернення кредиту і настання страхового випадку. Тому цілком можливо виникнення ситуації, коли ризик збитку від неповернення кредиту банку загрожує також. Все це обумовлює спільну роботу на даному етапі, як банку, так і страхової компанії. Розглянемо можливі ситуації на даному етапі кредитної угоди більш детально.

Перша ситуація. Позичальник повно і своєчасно погасив кредит і належні з нього відсотки. У даному випадку всі сторони задоволені, угода закінчена успішно і будь-які коментарії не потребуються. Банк ухвалює угоду про погашення кредиту й сповіщає про це страховику.

Друга ситуація. Кредитні кошти не погашаються частково або цілком за обставин , що не залежить від позичальника , або в результаті некомпетентних і самовпевнених дій позичальника, але при відсутності з його боку прямого наміру на неповернення кредитних коштів.

Третя ситуація. Неповернення кредиту виникає у результаті, хоча і завуальованого, але по суті прямого наміру позичальника на неповернення кредитних коштів. Розрізнити останні дві ситуації іноді складно, але вкрай необхідно, оскільки від цього залежить вибір методів подальшої роботи кредитора за даною кредитною угодою.

Для розмежування цих ситуацій поділимо позичальників на такі категорії:

1. Законослухняні позичальники, що мають реальне заставне забезпечення кредитних коштів, готові виконати свої зобов'язання по кредитному договору шляхом реалізації предметів застави;

2. Законослухняні позичальники, що не мають заставного майна, але готові працювати в напрямку погашення кредиту і виплат неустойки за несвоєчасне його погашення;

3. Позичальники, що змінили мету використання кредиту без згоди банку, що перезаставили предмети застави, що розтрачували кредит і предмети застави. Вони штучно викликають початок банкрутства, ухиляються від контактів із банком, страховиком або іншим гарантом, намагаються ввести їх у помилку.

Слід зазначити, що пролонгація кредитів не спричиняє автоматичного продовження договору страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту. Банк, що прийняв самостійно таке рішення, приймає ризик неповернення кредиту на себе, тому що договір страхування втрачає силу через закінчення його терміна. У самому договорі страхування звичайно відсутні які-небудь вказівки з цього приводу, але це випливає з логіки кредитного і страхового договорів, дія яких обумовлюється першим терміном погашення наданого кредиту.

Отже, упорядкування банком додаткової угоди до кредитного договору про пролонгацію кредиту, потребує також упорядкування додаткової угоди до договору про страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту. Перед тим, як приймати таке рішення, кредитор і страховик повинні узгодити ряд питань, що стосуються доцільності пролонгації кредиту. Це рішення повинно супроводжуватися глибоким аналізом фінансового стану позичальника, а також вивченням таких питань:

­ на які цілі використовувався кредит;

­ причини невдалої угоди; де в даний час знаходяться цінності, придбані за кредитні гроші;

­ чи можливо успішне завершення угоди з невеличкими втратами.

Тільки при позитивних відповідях на ці питання, а також при наданні реальних, всебічне продуманих програм санації, спрямованих на оздоровлення діяльності фірми-позичальника, може бути прийняте рішення про пролонгацію кредиту.

Крім того, банк, страхова компанія або інший гарант, відповідальний за погашення кредиту, можуть запропонувати позичальнику свої програми санації оздоровлення діяльності його фірми. У залежності від трудомісткості розробки таких програм ці послуги їхнього ініціатора (банку, страховика, гаранта) можуть бути платними. Рішення про прийняття або неприйняття цих послуг або самих програм позичальник приймає самостійно, але коли в нього відсутні необхідні спеціалісти, спроможні вивести підприємство з кризової ситуації, а він продовжує самовпевнено потребувати пролонгації кредиту, не маючи реальної можливості його погасити, це є серйозною підставою для кредитора, страховика або іншого гаранта для того, щоб не продовжувати термінів погашення кредиту, а вживати всіх припустимих законом заходів до його погашення і відшкодування заподіяного збитку.

2.5 Автоматизація бухгалтерських розрахунків за допомогою

засобів обчислювальної техніки

Автоматизація бухгалтерських розрахунків провадиться за допомогою комп'ютерів сімейства IBM із мікропроцесорами Intel 80486, Pentium і вище.

Комп'ютери, встановлені в банку, об'єднані в мережу, що складається з виділеного серверу і локальних робочих станцій. На всіх локальних машинах встановлена операційна система Windows 95, а також Windows-додатки MS Office 97 (MS Word, MS Exel) і спеціалізовані бухгалтерські програми для ведення операційного дня.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44 


Інші реферати на тему «Банківська справа»: