Сторінка
3

Бюджетний розпис як основа виконання бюджетів

Розв'язання цих проблем тісно пов'язане з утворенням системи самостій­них бюджетів, удосконаленням міжбюджетних відносин та запровадженням нових способів формування доходів і видатків.

На 1998—2001 бюджетні роки було запроваджено новий порядок передачі до бюджетів областей дотацій, затвердження у складі видатків Державного бюджету України. Спочатку дотації пов'язувалися з виконанням бюджетів, а потім було запроваджено щоденне перерахування їх через обласне управління Державного казначейства за затвердженими нормативами відрахувань від за­гальнодержавних податків та неподаткових платежів, що надходили на території області.

Ринкові трансформації постсоціалістичних країн передба­чають реформування державних фінансів і, зокрема, бюджетної системи. Докорінно змінюється сутність однієї з основних категорій державних фінансів — бюджету, формування якого в умовах ринку повинно відбуватися на основі концепції сус­пільних благ. Держава надає своїм громадянам різноманітні суспільні блага, пов'язані з організацією освіти, охорони здо­ров'я, культури, науки, спорту, оборони країни, управління, охорони правопорядку тощо. Потреба в суспільних благах визначає обсяги головного фінансового фонду держави — бюджету, основним джерелом якого стають податки. Склад системи оподаткування, механізм справляння податків і за­гальний рівень оподаткування багато в чому визначаються су­купною потребою в суспільних благах, для надання яких дер­жава мобілізує необхідні кошти за допомогою податків.

Ринковий механізм господарювання змінює акценти у витрачанні державних коштів. Соціальна орієнтація ринко­вої економіки передбачає спрямування більшої частки бюд­жетних коштів на задоволення потреб населення — утримання об'єктів соціально-культурної сфери та соціальної інфраструктури, надання допомоги незахищеним верствам населення.

Зосередження значних грошових засобів відповідає новим вагомішим і складнішим завданням, які постають перед місцевими бюд­жетами на нинішньому етапі розвитку України.

Місцевим бюджетам відводиться належне місце у втіленні загальних національних цілей, визначених перспективною програмою розвитку українського суспільства "Україна — 2010":

Ø поліпшення життя народу;

Ø підвищення конкурентоспроможності України в гло­бальній системі;

Ø зміцнення основ демократії.

Життєвий рівень народу багато в чому визначається розмі­ром реальних доходів громадян, тривалістю та умовами життя, кількісним і якісним складом послуг, які населення одержує через мережу соціально-культурних закладів, рівнем зайнятос­ті, станом довкілля тощо. Цільове спрямування коштів місце­вих бюджетів підтверджує їхню безпосередню причетність до вирішення цих проблем. Майже 2/3 всіх видатків місцевих бюджетів - спрямовується на соціальні потреби, соціальний захист і соціальне забезпечення населення, утримання об'єктів, що належать до соціально-культур­ної сфери; 1/4 усіх коштів місцевих бюджетів використовуєть­ся на розвиток економіки територій і сприяє забезпеченню нормального функціонування промисловості, транспорту, до­рожнього, житлового та комунального господарств. До місце­вих бюджетів надходять екологічні платежі, які цільовим спря­муванням використовуються на природоохоронні заходи. [64:с.265. ]

Як визначено Програмою "Україна-2010", одним із нап­рямків підвищення конкурентоспроможності національної економіки є її структурна перебудова, яку намічається здійс­нити не за галузевим принципом, а відповідно до таких пріо­ритетних напрямків:

Ø підвищення конкурентоспроможності виробництва і збільшення експортного потенціалу країни;

Ø посилення соціальної орієнтації економіки, освоєння випуску нових конкурентоспроможних товарів широкого вжитку;

Ø реалізація енергозберігаючої моделі економіки;

Ø оновлення виробництва на науково-технологічній основі;

Ø реструктуризація підприємств;

Ø створення відповідних ефективних регіональних структур.

Місцеві бюджети повинні стати головним інструментом реалізації регіональної економічної політики, основними зав­даннями якої на період до 2010 року є:

Ø подальша децентралізація, передача додаткових функцій з управління економічним розвитком на регіональний рівень;

Ø підвищення (вирівнювання) ступенів соціально-еконо­мічного розвитку регіонів та ефективності територіального поділу праці; раціоналізація розселення;

Ø розроблення програм раціонального використання про­дуктивних сил з метою зменшення територіальних диспро­порцій у розміщенні, передусім, промислового виробництва та об'єктів його інфраструктури, що передбачає, зокрема, за­безпечення рівномірності розвитку регіонів, зниження ступе­ня нераціонального використання природно-ресурсного по­тенціалу та екологічного дисбалансу територій;

Ø інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, оптимізація та спеціалізація відповідно до зональних грунтово-кліматичних умов;

Ø забезпечення державних соціальних стандартів та га­рантій соціального захисту населення незалежно від еконо­мічних можливостей регіонів;

Ø поліпшення стану довкілля у промислових центрах Донбасу, Придніпров'я, Прикарпаття, а також у регіонах, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чор­нобильській АЕС (Київська, Житомирська, Рівненська та ін­ші області);

Ø раціональне використання рекреаційних ресурсів Авто­номної Республіки Крим, узбережжя Чорного та Азовського морів, Карпатського регіону, сприятливих кліматичних та бальнеологічних факторів Волинської, Вінницької, Полтавської, Черкаської та інших областей; розвиток туристичної індустрії;

Ø створення Кримського та Прикарпатського центрів міжнародного та міжрегіонального співробітництва з метою повнішого використання туристично-курортного комплексу;

Ø послідовна реалізація програм комплексного облашту­вання депортованих народів у південних регіонах;

Ø створення та розвиток спеціальних економічних зон зі сприятливими умовами для підприємництва з метою раціо­нального використання ресурсного потенціалу регіону, підви­щення рівня зайнятості.

Місцеві бюджети посідають винятково важливе місце в економічному та соціальному житті суспільства, що знахо­дить відображення у різноманітних зв'язках, які виникають в процесі їх формування та використання, — з місцевим гос­подарством, підприємствами, фірмами, установами тощо, які працюють на території функціонування місцевих бюджетів, з органами державної влади та управління, з населенням. Найважливіші аспекти складної та багатогранної ролі місце­вих бюджетів полягають у тому, що: