Сторінка
1

Організація біржового управління

Управління біржовими інститутами здійснюється трьома органами, компетенція яких різна і функції яких можуть мати специфіку на різних біржах: загальні збори членів біржі (пайовиків) і засновників, біржовим комітетом (радою директорів), виконавча дирекція. Організація біржового управління визначається її інституціональною структурою, яка може бути представлена у вигляді такої схеми: До засновників біржі належать члени ініціативної групи, які виступають як організатори біржі. Засновники підписують засновницький договір про створення біржі і вносять первинні внески. Засновниками можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Однак, відповідно до Закону України "Про товарну біржу", засновниками і членами товарної біржі не можуть бути: * органи державної влади та управління, а також державні установи (організації), що фінансуються з державного бюджету; * банки та кредитні установи, які отримали у встановленому порядку ліцензію на здійснення банківських операцій; * страхові та інвестиційні компанії і фонди; * громадські, релігійні і добродійні об'єднання (організації) та фонди; * фізичні особи, які згідно із законодавством не можуть займатися підприємницькою діяльністю. Як уже зазначалося, чим більше засновників і краще їх фінансово-матеріальне становище, тим більшу підтримку вони можуть надати біржі, хоча велика кількість засновників ускладнює управління біржею. У нашій країні у перші роки функціонування біржі засновники володіли певними перевагами: * першочергове право на отримання дивідендів (для товарних бірж); * можливість безкоштовно відкрити одну або декілька брокерських контор; * можливість входити до органів управління біржею. Членом біржі вважається той, хто бере участь у формуванні її статутного капіталу або вносить членські внески або інші цільові внески до майна біржі і став її членом у порядку, передбаченому установчими документами. Правила, які регулюють членство, містять вимоги, що стосуються величини капіталу, наявності банківської гарантії і т. д. Члени біржі беруть участь у керівництві біржею, в розробці правил торгівлі і прийнятті рішень. Вони мають більше, ніж інші, інформації про стан справ на ринку. Однак брати участь в біржовій торгівлі можна і не будучи членом біржі. У цьому випадку, укладення угод купівлі-продажу доручається зареєстрованим на біржі фірмам, які стягують за це комісійний збір. Можна також "отримати членство напрокат". Так, приблизно з 1700 членів Чиказької торгової біржі близько 1200 "здають" його за взаємно узгодженою ціною приватним особам і компаніям. Член біржі має право: 1) брати участь у біржових торгах; 2) брати участь в управлінні біржею, згідно з біржовими нормативними документами; 3) брати участь у розподілі прибутку й отримувати дивіденди, якщо вони передбачені установчими документами; 4) здавати в оренду своє право на участь у біржовій торгівлі (у встановленому порядку і тільки одній юридичній особі). Членство на біржі означає високий рейтинг у світі бізнесу. Акціонеру біржі, як правило, відкритий доступ до кредитів банків, отримання будь-якої консалтингової допомоги. Купівля "місця" на біржі дає право бути присутнім в її торговому залі і брати участь у торгах. "Місце" купується або у самої біржі, або у фірм, які їх мають. Його ринкова ціна варіюється в залежності від попиту і кількості вільних місць. Попит, в свою чергу, визначається обсягом біржової торгівлі і прибутковістю біржових фірм. У разі виходу зі складу членів біржі "місце", як правило, продається біржовому комітету, який, в свою чергу, може його продати іншій юридичній особі (а відповідно до статуту деяких бірж - і фізичній особі) за ринковою ціною, яка склалася в цей момент, і яка визначається співвідношенням попиту і пропозиції. Кількість членів біржі обмежена, вона залежить від розміру статутного фонду і номінальної вартості однієї акції. Акція дає можливість користуватися правами члена біржі. Вона виражає вартість "місця" на біржі. Місце - це власність члена біржі. Воно може бути продане, якщо член біржі виходить з її складу, а також здане в оренду. Член біржі, який вирішив його продати, подає до відділу у справах реєстрації і членства повідомлення в якому зазначена ціна, за яку він хотів би його продати. Ціна залежить від рівня ділової активності в країні і на даній біржі. Серед претендентів перевага віддається тому, хто запропонував найбільш високу ціну. Вартість місця визначає Біржовий комітет, вона залежить від попиту і пропозиції. Найвища ціна за повне членство сплачена на Чиказькій торговій біржі 1989 р. - 550 тис. дол. На цій же біржі у 1991 р. була пропозиція продати місце повного члена за 445 тис. дол., а купити за 405 тис. дол. Місце, що дозволяє проводити операції з валютою, може коштувати більше 450 тис. дол. Ціна місця, що дозволяє здійснювати торгівлю опціонами (особлива форма спекулятивної гри на підвищенні і пониженні ціни, що обмежує ризик), на Чиказькій торговій біржі складає 175 тис. дол. Всі нові члени біржі підлягають їх затвердженню Радою директорів і Радою керівників. Вони проводять атестацію претендентів, ретельно вивчають їх фінансове становище і ділову репутацію. Звертаєтьс