Сторінка
6

Соціально-економічні проблеми зайнятості населення

В Україні широкому використанню громадських робіт заважають, з одного боку, відсутність коштів у місцевих бюджетах, незаінтересованість підприємств в організації цих робіт унаслідок обмеженої потреби в робочій силі, з іншого боку — непопулярність таких робіт серед незайнятих громадян через тимчасовість, невідповідність кваліфікаційному рівню і, як наслідок, психологічну неприйнятність.

Висновки

З вищенаведеного можна зробити наступні висновки: безробіття, так само як і інфляцію, ми розглядаємо як явище, що засвідчує порушення рівноваги, тобто як результат певних макроекономічних коливань. Щоправда, як буде показано далі, не всяке безробіття є порушенням або відхиленням від норми. Оскільки воно спостерігається в усіх країнах ринкової економіки і в різні часи, то його можна певною мірою також вважати своєрідною нормою.

Формування трудових ресурсів - процес постійного відновлення їхньої чисельності. Зміна чисельності трудових ресурсів та чисельності населення не співпадають через демографічну ситуацію попередніх років.

Під використанням трудових ресурсів розуміють розподіл їх за різними критеріями (на працюючих і не працюючих, за галузями економіки, професіями т. ін.) та ефективність застосування праці на підприємствах.

Можлива віддача трудових ресурсів як ресурсу економіки у великій мірі залежить від складу трудових ресурсів за віком, статтю, освітою, станом здоров’я. В якісному розрізі трудові ресурси під таким кутом зору являють собою трудовий потенціал.

Трудовий потенціал використовується як методологічний інструмент вивчення трудових ресурсів.

Однією з важливих сторін вивчення трудових ресурсів є врахування регіональних особливостей їхнього формування і використання. Знання цього необхідне для ефективного державного регулювання трудових відносин, ринку праці.

Без трудових ресурсів не може розвиватися жодна галузь, жодна промисловість народногосподарського комплексу. Населення і трудові ресурси – вкрай важливі складові продуктивних сил будь-якої країни. Тому обрана тема є вкрай актуальною, особливо дивлячись на проблематичний характер розміщення і відтворення населення України та її трудових ресурсів.

Держава, у якій смертність переважає над народжуваністю, - серйозно хвора, її потрібно негайно лікувати. Процеси популяції невіддільні від соціально-економічного, морально-психо­логічного, духовного, культурного та екологічного здоров’я суспільства, від рівня його цивілізованості. Однак такті зв’язок не можна розглядати спрощено. Нинішня складна демографічна ситуація (фахівці вже оцінюють її як катастрофічну) - наслідок загальної кризи в суспільстві.

Чому безробіття є макроекономічним явищем? Для тлумачення наводять, як правило, два аргументи.

Перш за все наявність безробіття є свідченням недовикористання ресурсів суспільства, а отже, і чинником, що діє в бік зменшення ВНП, сукупної пропозиції.

По-друге, безробіття - це, окрім усього, певна кількість людей із меншою платоспроможністю, що спричиняє зменшення сукупного попиту. Отже, безробіття впливає на макрорівновагу з двох боків: і з боку попиту, і з боку пропозиції.

Досвід засвідчує: певний відсоток безробіття існує завжди. Покладаючись на цей безперечний факт, можна висловити припущення, що певний рівень безробіття є нормою, певною мірою природним явищем.

Безробіття, що формується різними потоками на ринку праці, складається з двох частин: природного (нормального) рівня та рівня, що перевищує природний. Величина природного рівня є змінюваною і формується низкою зовнішніх чинників. Встановлення безробіття на рівні, що перевищує природний, спричиняє відхилення фактичного ВНП від потенційного (природного) ВНП, що міг би бути створений. Зв'язок між відхиленням рівня безробіття від природного та втратою ВНП відображений у законі Оукена. Існує два принципово відмінних трактування безробіття: неокласичне та кейнсіанське. Неокласичне, що є своєрідною конкретизацією класичного, пояснює безробіття жорсткістю зарплати, негнучкістю цін і хибністю економічних передбачень. Кейнсіанське трактування ґрунтується на ідеї недостатності сукупного попиту.

Список використаної літератури

1. Абрамов В. М., Данюк В. М, Гриненко А. М., Колот А. М., Чернов В. І. Нормування праці. — К., 1995.

2. Абрамов В. М., Данюк В. М.,., Колот А. М. Мотивація і стимулювання праці в умовах переходу до ринку. — Одеса, 1995.

3. Бандур С. И. Резервы трудоснабжения: территориально-трудовой аспект. — К.: Наукова думка, 2001.

4. Василъченко В. С. Ринок праці та зайнятість. — К., 1996.

5. Данюк В. М. Управление трудом в условиях рыночной экономики — К.: Знание, 2001.

6. Жуков Л. И., Горшков В. В. Справочное пособие по труду и заработной плате. М.: Финансы и статистика, 1990.

7. Жуков Л. И., Погосян Г. Р. Экономика труда. — М.: Экономика, 1991.

8. Калина А. В. Организация и оплата труда в условиях рынка. — К.: МАУП, 1995.

9. Казановский А. В., Колот А. М. Соціальне партнерство на ринку праці. — Краматорськ: Нац. Центр продуктивності, 1995.

10. Колот А. М. Оплата праці на підприємстві: організація та удосконалення. — К., 2002.

11. Никифорова А. А. Рынок труда: занятость и безработица. — М.: Международные отношения, 1991.

12. Оникиенко В. В., Шаленко М. В. Совершенствование территориальной организации трудовых ресурсов. — К.: Наукова дамка, 1989.

13. Основи ринкової економіки. За ред. В. М. Петюха. — К.: Урожай, 2001.

14. Петюх В. М. Формування робочої сили в ринкових умовах. — К.: Знання, 1993.

15. Петюх В. М. Ринок праці та зайнятість. — К., 2004.

16. Слезингер Г. Э. Труд в условиях рыночной экономики. — М., 1996.

17. Эрэнберг Р. Д., Смит Р. С. Современная экономика труда. — М.: Изд-во М.оск. ун-та, 1996.