Сторінка
1

Поняття трудового договору та його характеристика у сучасний період, види трудових договорів

1. Поняття трудового договору та його характеристика у сучасний період.

2. Види трудових договорів.

3. Література.

Поняття трудового договору та його характеристика у сучасний період

Трудовий договір займає особливе місце в трудовому праві. На основі трудового договору виникають трудові відно­сини працівника з роботодавцем, що неминуче спричиняє включення цих суб'єктів у цілу систему відносин, які регу­люються трудовим правом. Інакше кажучи, немає трудового договору — не буде і трудового права.

Цей акт волевиявлення людини здати іншій людині свою здатність трудитися, який може здатися незначним на фоні інших соціальних явищ, насправді є тим непорушним почат­ком цілої сфери суспільного життя. Значення його визна­чається загальним характером праці. Праця є основою ство­рення всіх соціальних благ, економічних і політичних про­цесів. Людина не може жити без праці. Саме в трудовій діяль­ності людина знаходить не тільки матеріальні блага, але і знаходить почуття самовираження, причетності, соціальної реалізації себе як особистості й морального задоволення.

Вже так склалася дійсність, що переважною формою здійснення трудової діяльності є наймана праця.

Потрібно підкреслити, з точки зору права немає різниці в тому, чи працює працівник за трудовим договором на дер­жавному підприємстві, установі або в організаціях з колективною формою власності, або у приватного власника, в се­лянському (фермерському) господарстві. Всі наймані праців­ники мають однаковий правовий статус і будь-який власник відносно таких працівників зобов'язаний дотримуватися всіх правил і гарантій, передбачених трудовим законодавством і колективними договорами й угодами.

Наймана праця характеризується рядом ознак, які прин­ципово відрізняють її від праці ненайманої:

. — це праця несамостійна, залежна; здійснювана на ос­нові добровільно укладеної угоди з роботодавцем;

— пов'язана з виконанням певної роботи, "замовленої" роботодавцем;

— пов'язана з отриманням від роботодавця певної вина­городи за виконану роботу.

Організаційно-правовими формами найманої праці є трудовою договір і цивільно-правові договори про працю. Між цими формами є істотні відмінності.

У науці трудового права трудовий договір розглядаєть­ся як юридичний факт, що виступає основою виникнення, зміни і припинення трудових правовідносин; як елемент трудового правовідношення, що розкриває свій зміст у взаєм­них суб'єктивних правах і обов'язках його сторін; як право­вий інститут в системі трудового права.

Правове визначення трудового договору міститься в ст. 21 КЗпП, — це угода між працівником і власником підприєм­ства, установи, організації або уповноваженим ним органом, або фізичною особою, за якою працівник зобов'язується ви­конувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внут­рішньому трудовому розпорядкові, а власник або уповнова­жений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачу­вати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законо­давством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудова діяльність, яка протікає в рамках трудового до­говору, характеризується наступними правовими ознаками:

— праця юридичне несамостійна, а така, що протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридич­ної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи);

— не на основі власних засобів виробництва, а на кошти (капітал) власника;

— не на свій страх і підприємницький ризик, а шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу і під гарантовану оплату;

— виконання роботи певного виду (трудової функції);

— трудовий договір, як правило, укладається на невизна-чений час і лише у випадках, встановлених у законі, — на певний термін;

— здійснення трудової діяльності відбувається, як пра­вило, в колективі працівників (трудовому колективі);

— виконання протягом встановленого робочого часу пев­ної міри праці (норм праці);

— отримання від роботодавця у встановлені терміни грошової винагороди за роботу, що виконується;

— забезпечення роботодавцем гарантій у встановлених випадках;

— участь роботодавця в фінансуванні соціального стра­хування працівника.

При всій різноманітності видів трудової діяльності суть праці робітника, артиста, моряка, вчителя, державного служ­бовця єдина, їхнє правове становище зумовлюється догово­ром трудового найму. Трудовий договір виступає універсаль­ною моделлю трудового найму, визнаною у всіх країнах світу.

Трудовий договір покликав до життя цілу систему пра­вових норм, яка знайшла своє вираження в формі системи трудового законодавства, де інститут трудового договору зай­має центральне місце.

У сучасний період становлення ринкових відносин в Україні нові умови зумовили нові тенденції в трудовому договорі. Намітилося два напрями.

Перший. Форма і зміст трудового договору багато в чому відходять від жорстких адміністративних конструкцій, і він стає "гнучкішим" і нестабільнішим. Поява ринку праці, зро­стання числа безробітних — претендентів на вільні робочі місця, зупинка, банкрутство багатьох підприємств істотно змінили соціальне становище роботодавця і працівника. Ро­ботодавець став значно сильнішим і багато в чому "коман­дує парадом". Це виявляється в тому, що роботодавець часто нехтує нормами трудового права і диктує найманому праців­нику свої "правила гри" — своє трудове право. Це стосуєть­ся: встановлення кола обов'язків, які взагалі не збігаються із затвердженими у централізованому порядку кваліфікацій­ними характеристиками щодо конкретної посади; застосу­вання додаткових методів підбору і оцінки кадрів, вимоги надання даних про працівника, що носять дискримінаційний характер; укладення з працівниками термінових трудових договорів (контрактів) у випадках, не передбачених законо­давством; встановлення неповного робочого часу, надання відпусток без збереження заробітної плати, на які працівни­ки вимушено погоджуються; заниження розцінки в оплаті праці; порушення термінів виплати зарплати; приховуван­ня реальної зарплати, в зв'язку з чим знижуються розміри відрахувань до страхових фондів соціального забезпечення. Такі дії роботодавця суперечать встановленим юридичним нормам.

Другий. Трудовий договір "вислизає" в "тіньову економі­ку". Значна частина трудових відносин здійснюється взагалі без їх юридичного оформлення, що характеризується некон-трольованим розширенням прав роботодавців і обмеженням трудових прав працівників. В умовах економічної кризи працівники вимушені приймати кабальні умови роботодав­ця, забуваючи при цьому, що вони залишаються в таких випадках позбавленими всіх соціальних гарантій, передба­чених законодавством — права на щорічну відпустку, на со­ціальні й навчальні відпустки, на виплату соціальної допомоги у випадку тимчасової непрацездатності, на відшкодування шкоди, заподіяної працівнику при виконанні трудових обо­в'язків, на охорону праці й безпеку в трудових відносинах, на трудовий стаж. Останнє особливо важливе, оскільки в процесі реформи соціального забезпечення трудовий стаж трансформується в страховий стаж, і для нарахування тру­дової пенсії необхідно буде представляти дані про сплату страхових внесків.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7 


Інші реферати на тему «Трудове право України»: