Сторінка
4
угода між страховою медичною організацією і медичнимим закладами про оплату медичних послуг у межах обов¢язкового медичного страхування.
Громадянину в такому разі видється страховий поліс, котрий дає право на отримання медичної послуги, яка входить до програми ОМС, у будь-якому лікувально-профілактичному закладі, що працює в системі обов¢язкового медичного страхування на території України.
Як переконує досвід ряду країн, де запроваджене обов¢язкове медичне страхування, основу надходження коштів до страхових фондів становлять страхові внески тих, хто працює.
Однак тут необхідно звернути увагу на такі протилежні фактори:
обов¢язкове медичне страхування має кінцеву мету – підвищення соціального захисту кожного громадянина, бо кожен зацікавлений у поліпшенні якрсті наданої медичної послуги та гарантії її отримання. А на це необхідні кошти;
всі роботодавці є платниками податків, у тому числі і податку з перевищення зарплати ( податок сплачується з чистого прибутку підприємства), що входить до складу собівартості продукції (роботи, послуги). Роботодавці прагнуть уникнути сплати цього податку за рахунок зменшення фонду оплати праці. Отож зменшиться ісума сирахових внесків ( у тому числі й фонди ОМС). На зменшення суми страхових внесків і функціонування фондів обов¢язкового медичного страхування впливає безробіття і падіння обсягів виробництва (відпустка за свій рахунок, неповний робочий тиждень і т.п.).
Другим за величиною фінансування ОМС є бюджет. В умовах постійної інфляції кошти, передбачені на фінансування охорони здоров¢я (за залишковим принципом) і частково на обов¢язкове медичне страхування, не відповідають і ще нескоро відповідатимуть необхідній величині. Вони перераховуються до фондів ОМС нерегулярно і навіть на деяких територіях взагалі не перераховуються.
Третє за величиною джерело фінансування обов¢язкового медичного страхування – прибуток від вкладення тимчасово вільних коштів у цінні папери та на банківські депозити. Утворення цього джерела проходить серед двох суб¢єктів ОМС – у фондах ОМС і СМО.
1.4 Страхування життя.
Змішане трахування життя застосовувалось і в умовах монополії державного страхування. Воно вважається таким тоді, коли в одному договорі встановлюється декілька видів страхової відповідальності на випадок настання стількох же страхових випадків. Їх виділяється три: дожиття застрахованого до закінчення строку страхування; втрата страхувальником здоров¢я від нещасного випадку; смерть застрахованого. Вже перелік страхових випадків показує, що за догоговором змішаного страхування страхувальниками є лише фізичні особи.
Страхова організація при укладанні договорів цього виду страхування враховує такі обставини: стан здоров¢я страхувальника; його вік; громадянство.звичайно, враховуються й інші фактори, зокрема умови праці, життєдіяльність, генетична спадковість тощо. Усе це в сукупності визначає рівень смертності страхувальників.
На страхування беруться громадяни від 16 років і до того віку, який вважається сердньою тривалістю життя. Хоч страхувальники мають бути громадянами України, однак договори можуть укладатися з громадянами й інших країн та особами без громадянства. Якщо вони постійно проживають у нашій країні. Застрахуватись не можуть лише не працюючі інваліди першої групи.
За змішаним страхуванням життя застосовуються різні обсяги страхової відповідальності. наприклад, при страхуванні на дожиття до закінчення строку страхування страховим випадком, за наслідками якого передбачається виплата страхової суми, вважається дожиття застрахованого до останнього дня дії договору.іншими словами, страховий випадок має бути чинним на день дожиття, тобто бути оплаченим повністю місячними або одноразовими внесками.страхувальник може одержати страхову суму на дожиття вже наступного дня після закінчення договору, при чому незалежно від того, одержував чи не одержував страхову суму за наслідками нещасного випадку, який відбувався.це зумовлено тим, що страхові випадки за зазначеними страховими випадками формуються за рахунок різноманітних нетто-ставок як складових страхових тарифів. Після закінчення договору право страхувальника одержати страхову суму зберігається впродовж трьх років.
Обсяг страхової відповідальності залежить також від втрати здоров¢я страхувальника внаслідок нещасного випадку, якмй відбувся на протязі періоду дії договору і зумовив передбачувані наслідки, пов¢язані з одержанням травматичних чи інших пошкоджень організму.
В такому разі виплачується частина або повна страхова сума, що залежить від встановленого ступеня втрати здоров¢я. Зазначемо: страхові виплати за страхуванням від нещасного випадку здійснюються незалежно від тих сум, які має одержати застрахований за державним соціальним страхуванням із пенсійного забезпечення.
Страхова відповідальність у зв¢язку знастанням смерті застрахованого в повному обсязі настає із сьмого місяця дії договору. Це зумовлено тим, що договори страхування укладаються без попереднього медичного огляду та без медичних протипоказань щодо певних осіб. Тому необхідні обмеження страхової відповідальності в початковий період страхування, коли ще не нагромаджено страхових внесків.
Завантажити реферат