Сторінка
3

Нові методи і форми партнерських відносин громадських організацій з органами публічної влади

Кооперація у сфері виробництва та надання послуг визначається як забезпечення багатьох переваг. Вказана технологія може бути могутнім інструментом для вирішення фінансової напруги і сприятливого початку на дорозі до відновлення довіри до влади і підтримки з боку громадян діяльності місцевих державних установ та органів місцевого самоврядування.

3. Волонтерство.

Громадяни можуть також виступати у ролі добровольців, які витрачають свій час на те, щоб допомогти владі у наданні різноманітних послуг. Хоча спільне виробництво послуг у західних країнах зустрічається частіше, така форма як волонтерство зараз набуває все більш важливого значення.

Поняття “волонтерство” дуже часто пов’язують з неприбутковим сектором, але ж це також важлива складова державних послуг.

Державне використання добровольців (волонтерів) почалося недавно. Форми волонтерства занадто численні для того, щоб детально їх описати. В багатьох країнах, в тому числі у США та Канаді, добровольці служать в урядових структурах починаючи від пожежників і до керівників центрів допомоги громадянам.

Саме поняття “волонтер” йде від лат. “voluntarius”, що означає доброволець, діяч за власним бажанням, власною волею. Волонтерство передбачає безкоштовну працю на користь інших громадян та суспільству в цілому. Це як правило роблять люди, які мають чітко виражену життєву позицію, прагнення допомагати іншим. В західних країнах волонтерство набирає все більші оберти. Багато волонтерів працюють у лікарнях, в органах охорони правопорядку, в структурах соціальної допомоги тощо.

В Україні збільшується кількість людей, які не тільки бажають жити краще, а й готові щось робити заради цього. Саме їх і повинні залучати органи влади як своїх помічників. Важливою є робота з молоддю у цьому напрямку.

На наше переконання, необхідно стимулювати та розвивати молодіжний волонтерський сектор для вирішення як молодіжних проблем, так і покращення життя міста, громади та країни в цілому.

Добровольці можуть допомагати надавати високоякісні послуги, а їхня відданість ділу привносить особливу атмосферу в ті організації, де вони працюють. Крім того, як і у випадку з іншими формами громадського залучення, ініціатива добровольців може створювати підтримку з боку населення для тих урядових програм, у яких добровольці працюють.

4. Інституціалізація ролі громадськості у процесі прийняття рішень.

Інституційна роль громадськості в ухваленні рішень є одним з найкращих засобів гарантування довгострокового успіху залучення громадськості. Постійне надання громадськості можливості щодо впливу на існуючи ресурси забезпечує її активність. Муніципальні органи влади США експериментували з розмаїтістю цих інституційних ролей. У деяких ранніх експериментах в 1970-их роках, міста самостійно створювали та розробляли можливі впливові ролі для груп громадян як, наприклад у розподілі федерального гранту. Посадові особи в Штаті Іллінойс, наприклад, наділяли основною владою та повноваженнями щодо ухвалення рішень жителів міста. Деякі міста зробили подальший крок у бік громадськості. Вони надали можливість місцевої громадськості самостійно вирішити на які напрями будуть витрачені муніципальні доходи. У деяких випадках, громадяни беруть участь у розподілі доходів муніципальних бюджетів на постійній основі. В інших містах громадськості було надано право приймати участь в плануванні основних статей муніципальних бюджетів.

В Україні ця ефективна зарубіжна практика ще не реалізована. Незважаючи на те, що органи влади намагаються залучати громадськість до процесу прийняття рішень, це ще не має інституціоналізованого характеру. На сучасному етапі розвитку українського суспільства мають місце тільки окремі приклади разового залучення громадськості з боку влади для вирішення тих чи інших питань. Для того, щоб інституціоналізувати роль громадськості в процесі прийняття рішень як на місцевому, так і на центральному (національному) рівні управління потрібне законодавче врегулювання. Необхідно законодавчо визначити та затвердити реальну можливість громадськості брати безпосередню участь при вирішуванні з боку влади їх проблем будь-якого характеру – чи то бюджет, чи то соціальний захист тощо, контролювати розподіл коштів та виконання владою своїх зобов’язань перед населенням.

5. Структури захисту громадських інтересів.

Зростання залучення громадськості привносить ризик, що, у спробі задовольняти інтереси багатьох соціальних груп, які мають бути залученні, більш широкий суспільний інтерес може бути зневаженим. Є небезпека, що збільшення обсягів участі громадськості буде породжувати швидке збільшення нових інтересів соціальних груп, що може закінчиться "гиперплюралізмом" де інтереси груп домінують над суспільними інтересами. Тобто це призводить до висновку, що участь громадськості повинна мати свої межи.

В США у 1970-их роках на місцевому рівні деякі громадські групи зробили так багато своїх вимог до влади, що муніципальні посадові особи випустили з уваги більш широкий суспільний інтерес. Тому, виникла потреба у створенні структур, які б займалися аналітичною діяльністю цього процесу, тобто відслідковували напрями, тенденції співпраці влади з громадськістю для того, щоб органи влади не залишили поза увагою ті питання, що потребують свого вирішення й ті прохання та вимоги громадян, які ще треба перевірити на необхідність владного втручання.

Створення таких структур необхідно не тільки тоді, коли залучення громадськості має розвинені форми й перебільшує необхідний його рівень. Це є актуальним для будь-якої демократичної країни при будь-якому рівні розвитку технологій взаємодії влади і громадськості. Структури, які б відслідковували та аналізували громадський та суспільний інтерес із залученням самої громадськості вкрай необхідні і в Україні на даному етапі її розвитку. Це б посилило ефективність діяльності органів влади як на центральному, так і на місцевому рівні управління, скоординувало б роботу усіх зацікавлених та задіяних структур, підвищило довіру до влади з боку громадськості.