Сторінка
2

Містобудівні аспекти реформування низової ланки адміністративно-територіального устрою країни

- наявність серед міських поселень (в т.ч. і міст) тих, чия людність значно не досягає критеріальних рівнів, встановлених законопроектом для громади (м. Угнів — 1 тис. жителів, м. Берестечко – 1,9 тис., м. Белз — 2,5 тис. тощо).

При формуванні громад з сільських та міських поселень стає можливою ефективна реалізація позитивного потенціалу процесів урбанізації.

Для ідентифікації громад необхідно одержання, форматування та аналіз стандартної при містобудівному проектуванні вихідної інформації.

До вихідних матеріалів відносяться:

1. Топографічна карта території регіону в електронному вигляді або на паперовому носії масштабу 1 : 100000 – 1: 200000.

2. Генеральні плани сільрад, селищ, міст, схеми планування територій районів та регіонів.

3. Статистичні дані на 01.01.05 .

Кількість існуючих адміністративно-територіальних одиниць (сіл, сільрад, селищ міського типу, міст районного і обласного (республіканського в АРК) значення.

Площа території сільрад, селищ міського типу, міст.

Щільність населення сільрад і районів.

Густота поселень (в тому числі міських та сільських) по сільрадах і районах.

Розподіл сільських населених пунктів, селищ міського типу, міст районного значення за чисельністю населення по районах:

§ до 50 чоловік;

§ 50-99 чоловік;

§ 100-199 чоловік;

§ 200-499 чоловік;

§ 500-999 чоловік;

§ 1000-2999 чоловік;

§ 3000-4999 чоловік;

§ 5000-9999 чоловік;

§ 10000 чоловік і більше.

Середня чисельність населення в одному селі та в одній сільраді по районах.

Кількість місцевих рад по районах.

Кількість, місткість, технічний стан дитячих дошкільних закладів, закладів (підприємств) освіти (початкові та повні середні школи), охорони здоров’я (дільничні лікарні, амбулаторно-поліклінічні заклади, фельдшерсько-акушерські пункти), культури (клуби та будинки культури, бібліотеки), торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування (будинки побуту, комплексні приймальні пункти, лазні), зв’язку, культових і спортивних споруд та їх розміщення в межах сільрад, селищ міського типу, міст.

Перелік сіл, в яких відсутні:

§ дитячі дошкільні заклади, але є діти до шести років;

§ школи, але є підлітки та молодь 7-17 років;

§ під’їзні автомобільні дороги з твердим покриттям;

§ зупинки автобусного транспорту.

Довжина (в км) залізниць та автомобільних доріг з твердим покриттям по районах.

Зупинки приміського залізничного транспорту.

Маршрути шкільних автобусів.

Маршрути та періодичність руху автобусного транспорту.

Обсяг прибутків та видатків бюджету існуючих адміністративно-територіальних одиниць.

Частка забудованих земель в загальній території районів.

Розподіл земель районів за цільовим призначенням.

Наявна землевпорядна документація.

Для візуалізації отриманої інформації складаються:

1. Карта з відображенням меж та центрів районів, сільрад, селищних та міських рад, в адміністративному підпорядкуванні яких є інші поселення чи райони, а також інші селища міського типу, міста районного та обласного (республіканського в АРК) значення.

2. Таблиці, картограми та картодіаграми, які відображають результати узагальнення вихідних даних. Серед них, зокрема:

- чисельність та щільність населення сільрад – в середньому по регіону, по відповідному району, де розташована сільрада, і по кожній сільраді;

- чисельність населення сіл, селищ міського типу і міст районного значення – в середньому по регіону і по районах та по кожному з названих поселень;

- кількість сільських, селищних та міських (міст районного значення) рад в районах – в середньому по регіону і по кожному району;

- кількість сіл, які входять до складу сільрад – в середньому по регіону і по кожному району;

- забезпеченість сільрад та селищ міського типу закладами з надання населенню повсякденних соціальних послуг;

- забезпеченість адміністративних центрів районів, інших міст закладами з надання населенню періодичних стандартизованих соціальних послуг (спеціалізовані школи, ліцеї, гімназії, лікарні, пологові будинки, будинки культури, тощо);

- бюджетна спроможність сільрад, селищ міського типу, міст районного значення (грн. на одного жителя) – в середньому по регіону, по районах і по кожній сільраді та міському поселенню;

- віддаленість (км) центрів сільрад та колишніх райцентрів, витрати часу (хвилин) жителем на відвідання райцентру – в середньому по регіону і по районах та по кожній зазначеній раді;

- віддаленість (км) сіл від центру сільради та витрати часу (хвилин) жителем на відвідання цього центру;

- щільність дорожньо-транспортної мережі районів (км/100 км2) – в середньому по регіону і по кожному району;

- містобудівна освоєність території районів (відсоток забудованих земель від всієї території району) – в середньому по регіону і по кожному району.

На основі аналізу розробляються обґрунтування та складається карта, де визначаються:

1. Існуючі сільради, селищні та міські ради (за виключенням тих, в яких створені свої ради), інші селища міського типу, міста, в межах яких можуть бути утворені громади, бо ці існуючі адміністративно-територіальні одиниці за своїми характеристиками повністю відповідають критеріям утворення громад, тобто:

- налічують не менше 5000 жителів (або не менше 1500-3500 жителів у випадках, зазначених вище);

- мають існуючу транспортну та соціально-культурну інфраструктуру (або сприятливі умови для їх розвитку) для забезпечення населення послугами в обсязі, визначеному для громади;

- в їх межах забезпечується припустима (до 30 хвилин) пішохідна або транспортна доступність центру громади і розташованих в ньому закладів з надання послуг для переважної (90%) частини населення громади.