Сторінка
3

Створення соціальної бази місцевого самоврядування – інноваційний магістральний шлях його зміцнення

Партнерство місцевого самоврядування та громадянського суспільства. Відносини і взаємовплив громадянського суспільства та влади, як підсистем єдиної суспільної системи, є визначальними у забезпеченні демократичного розвитку країни та будь якої спільноти у ній. Саме ця обставина необхідно і об’єктивно призводить до партнерства органів публічної влади та організацій громадянського суспільства.

Взаємодія громадянського суспільства та держави складається із двох взаємно відповідальних впливів: держави на громадянське суспільство й громадянського суспільства на державу. Принагідно відмітимо, що кожній із сторін діалогу треба розуміти особливості функціонування (правила і стандарти роботи) партнера. Виявлення та дотримання узгодженого формату взаємодії організацій громадянського суспільства та органів публічної влади суттєво підвищує ефективність діалогу. У створенні можливостей діалогу провідна роль належить правовій державі як універсальному інструменту згоди. В основі діалогу лежить людське правило - поважати точку зору того, з ким розмовляєш.

Засадами, які можуть сформувати в Україні стабільну основу партнерства органів публічної влади та структур громадянського суспільства є:

• відкритий та збалансований механізм прийняття рішень, прозорість прийняття рішень;

• забезпечення ефективного доступу громадян і організацій громадянського суспільства до повної інформації щодо діяльності та рішень органів публічної влади;

• суспільний контроль за діями органів публічної влади та їхня підзвітність перед суспільством;

• субсидіарність як основний принцип організації влади та розподілу повноважень між її структурними складовими та рівнями;

• участь представників громадянського суспільства на всіх етапах підготовки, ухвалення та впровадження рішень органів публічної влади;

• формування системи соціального партнерства та децентралізація надання соціальних послуг.

В Україні продовжують існувати проблеми-виклики, розв’язання яких має стати актуальними завданнями діяльності, як владного та бізнесового сектора, так і громадянського суспільства:

· у відносинах владного та громадського секторів практика партнерства та діалогу вкрай обмежена. Громадянське суспільство не має можливості у повній мірі реалізувати свій демократичний та інноваційний потенціал через відсутність державної політики сприяння саморозвитку громадянського суспільства;

· правова культура як пересічних громадян, так і керівників усіх рівнів залишається надзвичайно низькою. Концепція верховенства права не стала суспільною домінантою;

· місцеве самоврядування переважно існує як залежний (насамперед фінансово) місцевий підрозділ державної влади, а не як самостійний виразник інтересів територіальних громад;

· влада не прозора і не підконтрольна народу. Влада уникає громадського контролю;

· пересічний громадянин України не вірить владі, не вміє і боїться її контролювати;

· населення переважно висловлює недовіру до органів влади одночасно цілковито покладаючись на владу (патерналістсько-клієнтські стосунки між владою і громадянами);

· за відсутності усталеної демократичної практики значна частина населення України занадто повільно засвоює і рідко застосовує принципи демократії у повсякденному житті. Громадянська культура в Україні вкрай низька. Вона характеризується недемократичними ознаками минулого, такими як низький рівень правової та конституційної освіченості людей, правовий нігілізм, невимогливість до себе та до влади, несхильність до діалогу, нетолерантність і безкомпромісність.

Впровадження дієвого місцевого самоврядування, як організаційно-правової форми існування місцевої демократії на сучасному етапі розвитку України є основним чинником становлення громадянського суспільства, локомотивом його становлення. І навпаки, зміцнення громадянського суспільства на місцевому рівні є зміцненням місцевого самоврядування, оскільки розширює його соціальну базу. Суттєвим при цьому є створення постійно діючої розвиненої системи підвищення кваліфікації кадрів самоврядування - муніципальних службовців та його кадрового резерву - активу громадських організацій та політичних партій.

Внаслідок співпраці між органами публічної влади, зокрема із органами місцевого самоврядування, та організаціями громадянського суспільства у середньостроковій перспективі (3-5 років) мають бути досягнуті результати, що у сукупності призведуть до якісних змін у наступних аспектах:

q створення дієвих механізмів участі громадян, тобто включення потенціалу громадянського співтовариства в розробку і впровадження соціально значимих програм і інноваційних проектів;

q зміцнення принципів партнерства між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, з одного боку, та організаціями громадянського суспільства, з іншого;

q підвищення рівня довіри у суспільстві, в тому числі до органів публічної влади та організацій громадянського суспільства;

q удосконалення і розвиток правової бази, що формує умови для саморозвитку громадянського суспільства і зростання громадянських ініціатив;

q створення системи доступу громадян до інформації;

q створення системи ресурсного забезпечення сталої діяльності організацій громадянського суспільства;