Сторінка
2

Природно-ресурсний потенціал і РПС Карпатського економічного регіону

Сумарний ПРП Карпатського району становить 9,7% потенціалу ресурсів України. У компонентній структурі ПРП найбільше значення мають земельні - 30,7% (у Чернівецькій області 50,0%), водні - 26,45% та рекреаційні ресурси - 21,3%. Район значно виділяється в Україні лісовими ресурсами, на які припадає у структурі ПРП 14,7% проти 4,2% по Україні. Разом з тим особливості рельєфу зумовили зменшення компонентної час­тки земельних та зростання рекреаційних ресурсів.

Надра Карпатського економічного району багаті на корисні копти/ні. Найбільше значення мають паливно-енергетичні (нафта і газ, кам'яне і буре вугілля, торф і горючі сланці) та сировина для хімічної про­мисловості.

У Передкарпатській нафтогазоносній області розробляється 37 на­фтових і нафтогазоконденсатних родовищ. За час їх експлуатації видобуто близько 100 млн т нафти. Найбільшими с Орів-Уличнянське й Долинське нафтові, Битків-Бабченське та Північно-Долинське нафтогазоконденсат-ні родовища. Відомі також Стрельбицьке, Попельське, Бориславське, Східницьке, Спаське, Нижньострутинське та інші родовища. Найперспе-ктивнішими є Семиногівське та Стинавське. Лише розробка останнього дасть змогу збільшити видобуток нафти у регіоні в 5-6 разів. Експлуату­ються 32 родовища газу і газоконденсату. Найбільшими є Угерське, Більче-Волицьке, Рудківське, Хідновицьке, розробляються Свидницьке, Мединецьке, Малогорожанське, Кадобненське, Гринівське, Вільховське, Росільнянське, Косівське, Валицьке, Вишнянське родовища та ін.

У новій газоносній області - Закарпатському прогині виявлено 4 родовища газу, розвідано 14 і підготовлено до глибокого буріння ще 5 ділянок. У 1982 р. відкрито Солотвинське родовище з дебітом 137 тис. м3 газу за добу. Після цього було розвідане Русько-Комарівське (дебіт до 75 тис. м3 газу за добу), Королівське (до 125 тис. м3) та Станівське (до 115 тис. м1) газові родовища.

У північній частині району розміщена частина Львівсько-Волинсь-кого кам'яновугільного басейну. Промислові запаси вугілля гут становлять до 650 млн т. Глибина залягання вугільних пластів - від 300 до 900 м. У вугленосній товщі басейну виявлено понад 80 пластів потужністю від кі­лькох сантиметрів до 2,5 м. Потужність головних 10 промислових пластів басейну 0,5 - 1,1 м. У межах басейну виділяються Забузьке, Сокальське, Бубнівське, Буське і Міжріченське родовища. Вугілля тут переважно гу­мусове. Наявні також довгополум'яне, газове й жирне вугілля та їх відміни. Теплотворна здатність вугілля 32,4-36,9 МДж/кг. Зольність 5-35%, вміст сірки - 1,5-9%. Тектонічні й гідрогеологічні умови видобутку його склад­ні. Щорічний видобуток -до 4 млн т. На сьогодні в багатьох шахтах запаси вже вироблені, але внаслідок гострого дефіциту енергетичного палива є потреба в подовженні термінів функціонування шахт за рахунок видобут­ку високозольного (50-60%) та низькокалорійного (2500-3500 Ккал/кг) палива, а також розробки покладів сапропелітів. Остання може дати до­датково понад 100 млн т енергетичного палива. Перспективним є район з розвіданими запасами коксівного вугілля. Родовища бурого вугілля є на трьох вугленосних ділянках - Північноподільській, Передкарпатській та Закар­патській. Вони не розробляються через вичерпаність запасів (крім Ільницького).

Найбільші поклади торфу у північній частині району, серед них Великомостівське, Стоянівське, Радехівське і Львівське. Проте видобуток торфу в якості палива скорочується, що цілком закономірно, оскільки він є цінним добривом і сировиною для хімічної промисловості. Як ресурси палива низької якості або сировина для виробництва нафтопродуктів можуть використовуватись менілітові сланці Карпат. Площа їх залягання більш як 30 тис. км2. Вони містять 8-25% органічної речовини. Але на сьо­годні запаси їх не використовуються. Як паливо для побутових потреб широко застосовуються також дрова.

У районі близько 800 дрібних озокеритових промислів у передгірних частинах Львівської (Бориславське) та Івано-Франківської (Дзвіняцьке, Старунське біля Богородчан, Полянське біля Болехова) областей. Нині продовжує функціонувати лише одна озокеритова шахта поблизу Борис­лава.

Металевими корисними копалинами район забезпечений гірше, ніж паливними. Родовища їх незначні і розробка нерентабельна. Незначними, але перспективними с поклади марганцю, виявлені в Бурштинському ро­довищі, Рахівському масиві, Покутських Карпатах (села Яблунів, Кути, містечка Косів, Вижниця). Загальні запаси марганцю в Бурштинському родовищі 2 млн т при середньому його вміст! в руді 9,5 %. Рудні тіла заля­гають на глибині 5 - 37 м.

У Рахівському масиві виявлено нікелеві та мідні руди. Перспективні площі для розвідки й подальшого видобутку ртуті відкрито в Закарпат­ті, в районі Торуня. Відомі також родовища магнію, свинцю, олова, цинку, міді, ртуті, вісмуту. Є рудопрояви алюмінію, кобальту, нікелю, вольфра­му, миш'яку, телуру, золота та рудні мінералізації молібдену, срібла й інших металів. На Закарпатті (Берегівське та Біганське) виявлено свинцево-цин­кові руди, а також запаси алунітів. Розпочато промислову розробку Мужіївського родовища золота із запасами 43т з концентрацією 4-1 Ог на 1т породи.

Родовища самородної сірки ('Новий Роздол, Яворів) повністю забез­печують потреби України. Сірконосні пласти потужністю до 25 м залягають на глибині 350-2000 м. Вмісту них сірки-до 45%. Площа басейну 5тис.км2. Відкритим способом експлуатуються Роздольське та Подорожнянське, методом підземного виплавлення - Язівське та Немирівське родовища.

Нині розвідано 21 родовище і 25 проявів калійних солей. Площа Передкарпатського соленосного басейну - 4,5 тис. км2. Вони залягають у вигляді лінз і пластів потужністю 15-50 м. Найбільші за запасами Калуш-Голинське та Стебницьке родовища. Загальні запаси калійних солей становлять близько 3 млрд т . а в перерахунку на К,0 - майже 300 млн т. Поклади кухонної солі представлені Солотвинським родовищем з промис­ловими запасами 360 млн т. Щороку видобувають її 900-920 тис. т шахтним способом з глибини до 400 м. Після збагачення отримують молоту та бри­кетовану сіль (700 тис. т) для потреб харчової, хімічної промисловості та сільського господарства. Відомі також Боронявське, Тереблянське, Вули-ковецьке, Соляне, Тарновське, Водицьке родовища кухонної солі.