Сторінка
2

Композиція танцю

Сцена

Сцена планується, як показано на на малюнку. З кожної сторони сцени три куліси: I,II,III. Дві умовні діагоналі пересікаються. Точка пересікання цих діагоналей називається сценою.

Діагональ 6 – 2 – прагнення.

Діагональ 4 – 8 – розпреділення.

Діагональ 2 – 6 – пасивний вихід зі сцени.

Діагональ 8 – 4 – активний вихід зі сцени.

Умовні позначення

Лице - - спина дівчини, основне положення.

Лице - - спина хлопця, основне положення.

- напрямок руху.

- рух в одну і в другу сторону.

Лице - - спина дівчини під- час переходу.

- хід по кругу за годинниковою стрілкою.

- хід по кругу проти годинникової стрілки.

Лице - - спина хлопця під- час переходу.

- хід по зовнішньому і внутрішньому кругах.

- хід з поворотом.

Малюнок танцю – це розпреділення танцюючих на танцювальному майданчику, площадці.

Малюнок повинен відображати думку танцю (задуманого сюжету). Він повинен розвиватися логічно, кожний народ має свій типовий малюнок танцю. Сюжет може будуватись симетрично і асиметрично в залежності від постановника. У масових танцях, хороводах малюнок має ведучу роль, малюнок неповинен відволікати глядача, а повинен тримати увагу, основну ідею хореографічного номеру. Малюнок повинен розвиватись від простого до складного, таким чином в момент кульмінації був самий насичений малюнок, він повинен перериватися і проходити з одного в другий, в залежності від музичного матеріалу. Танець по малюнку розвивається разом з музикою, він то заповільнюється то прискорюється, то затихає то усилюється. На початку нової музичної фрази повинен починатися новий малюнок танцю, і кожен народ має свій малюнок танцю.

Висновок:

- малюнок залежить від задумки номера;

- від його ідеї;

- від музичного матеріалу;

- від музичної форми всього твору;

- національні принадлежності.

Закон драмаматургії відображається в малюнку танцю, хореограф повинен:

- логічно розвивати малюнок;

- урозманітнити малюнок;

- використовувати принцип контрасності;

- рівномірно розміщувати малюнок по сценічній площадці;

- виділяти передній план.

Хореографічний текст – це танцювальна мова, вона настільки важлива до танцю, наскільки важлива як українська мова для твору.

На розвиток танцю, його малюнок, хореографічної мови, мали вплив умови побуту народу, його заняття, клімат… Танцювальна мова увібрала в себе характер народу, його темперамент, кліматичні умови місцевості.

„Полонез”

- музичний розмір ¾.

- 1 пара, 2 учасника ( 1-Д, 1-К).

2-Д вихід з III лівої куліси. III позиція ніг, руки вільно розкриті в сторону.

2-К вихід з III правої куліси, III позиція ніг, руки за спиною.

Малюнок танцю

Мал.1 Мал.2 Мал.3

Мал.4 Мал.5 Мал.6

Мал.7 Мал.8 Мал.9

Мал.10 Мал.11

1-16 т. К і Д просуваються один до одного ( Мал. 1).

17-24 т. К уклін до Д ( Мал. 1).

25-32 т. Д уклін до К ( Мал. 1).

33-48 т. Прохід полонезьким кроком до авансцени ( Мал. 2).

49-56 т. К обводить Д навколо себе ( Мал. 3).

Вихідне положення: обличчям одне до одного, ноги III позицію, просування праворуч.

57-65 т. Одне від одного ( Мал. 4).

66-72 т. Ліворуч на вихідне положення ( Мал. 5).

73-89 т. Потягування одне до одного і вийти в реверанс ( тримаючись правими руками) 8 т. ( Мал. 6-7), зміна місця положення 8 т. ( Мал. 8-9).

90-98 т. К на коліно, Д тримаючись за руку К обходить його і повертається на своє місце ( Мал. 10).

99-107 т. Уклін К ( 4 т.), та Д ( 4 т.)( Мал. 11).