Сторінка
4

Давос-Мюнхен: близькосхідна складова

Пасіонарні виступи двох помітних учасників Мюнхенської конференції міністра закордонних справ Ізраїлю Ц. Лівні та Секретаря Ради національної безпеки Ірану А. Лоріджіні стали переконливим свідченням того, наскільки драматично сьогодні розколотий Близький і Середній Схід багатьма розділовими лініями недовіри, взаємних образ, непорозуміння, скільки спільних зусиль потрібно докласти світовому співтовариству спільно з країнами регіону, щоб перетворити його в зону безпеки. Ізраїльський міністр прямо заявила, що відносно Ірану «військова акція має також розглядатися як варіант». З образою і гіркотою головний іранський представник на переговорах щодо ядерних проблем своєї країни говорив про відсутність з боку США належної поваги та розуміння позиції своєї країни, про намагання примусом, силою нав'язати іранському та іншим народам регіону закордонну модель демократії, переконував, що іранська стратегія безпеки має «суто оборонний характер на противагу ізраїльській». Ця полемічна дуель стала віддзеркаленням того, наскільки небезпечною для стабільності на Близькому Сході є нинішня боротьба між Ізраїлем та Іраном за лідерство в регіоні.

І ще одна характерна риса близькосхідної теми на Мюнхенській конференції 2007 року з питань політики безпеки. Вона переконливо продемонструвала, що святе місце порожнім не буває. На тлі доволі значного зниження авторитету і впливу США на Близькому і Середньому Сході відбувається посилення активності інших провідних центрів сили. У цьому плані знаменита промова російського президента В. Путі-на, як і його візит до країн Перської затоки, куди він відбув прямо з Мюнхена, засвідчив, що Росія зробила серйозну заяву на позицінування себе як одного з основних геополітичних та геоекономічних гравців у Близькосхідному регіоні. Також була підтверджена тенденція до зростання ролі й впливу Євросоюзу в межах політики трансатлантичної спільноти на Близькому і Середньому Сході [6].

Близький Схід: українські перспективи

Як вже зазначалося, Україна була представлена на обох форумах найвищими посадовими особами країни Президентом та Прем'єр-міністром, що дало можливість активної участі української сторони в обговоренні більшості актуальних міжнародних проблем, зокрема й близькосхідної. У промові на Мюнхенській конференції Президента України В. Ющенка були, фактично, сформульовані основні принципи сучасної політики України на Близькому і Середньому Сході.

По-перше, було відзначено активні миротворчі та посередницькі зусилля нашої держави на Близькому і Середньому Сході. Йдеться про відрядження українського миротворчого персоналу до Іраку, а також про готовність України до проведення на її території переговорів щодо врегулювання конфлікту на Близькому Сході.

По-друге, Україна підкреслила свою роль та великі потенційні можливості у формуванні загальноєвропейської енергетичної системи, де б вона відігравала значну роль країни-транзитера в Європу газу і нафти з Каспійсько-Центрально-азійського та Близькосхідного регіонів.

По-третє, прагнення України стати повноправною частиною всієї загальноєвропейської системи безпеки, її послідовний європейський та євроатлантичний курс передбачає тісне співробітництво і координацію дій нашої держави з Євро-союзом і у Близькосхідному регіоні. Водночас прем'єр-міністр України В. Янукович під час свого перебування на конференції Всесвітнього економічного форуму в Давосі провів зустрічі з прем'єр-міністрами таких впливових країн Ширшого Близького Сходу як Єгипет та Пакистан А. Назіфом та Ш. Азізом, під час яких розглядались питання майбутнього розвитку українсько-єгипетських та українсько-пакистанських відносин у контексті реалізації Україною своїх стратегічних інтересів у регіоні.

Напружені дискусії щодо близькосхідної проблематики на двох світових форумах стали віддзеркаленням того вузла протиріч, що склався сьогодні на Близькому і Середньому Сході. Вони також достатньо виразно виявили основні наміри і прагнення головних гравців у геос-тратегічному просторі Близькосхідного регіону. Основний підсумок: Близькому Сходу потрібна нова архітектура безпеки на основі відмови від політики унілатералізму та врахування законних інтересів усіх народів регіону в поєднанні із потребами глобального розвитку людства.

Література

1. World Economic Forum. Annual Meeting 2007. Shaping the Global Agenda: The Shifting power Equation. Davos, Switzerland 24-28 January 2007. Geneva, Switzerland, 2007. Preface.

2. Merkel A. Challenges for European Foreign Policy / ECSSR- Emirates Center for Strategic Studies and Research 05.02.2007 // http://www.ecssr.ac.ae/CDA/en/ Acti vities/ PFMore!nfo/o.2965.2758.00. html?t ablena-me=sc

3. Israel, Jordan, Palestinians agree an economic zona // http: // www. middleeastonline. com/english/?id= 19300.

4. The World Economic Forum Annual Meeting Ends With Proposals to Tackle Global Issues // http: // weforum. org/en/media/Latest%20Press%20Releases/am_07clo-sing

5. Speech by Nato Secretary General, Jaap de Hoop Scheffer at the Munich Conference of Security Policy // http: // www. nato. int/docu/speech/2007/s07029d. htnil

6. Speech by Federal Chancellor Angela Merkel to the European Parliament, Strasberg, 13.02.2007 //http://www.eu2007. de/en/news/Speeches_Interviews/Febru-ary/02BBKinEP. ht ml