Сторінка
2

Давос-Мюнхен: близькосхідна складова

Саме аналіз близькосхідної ситуації домінував під час першого дня роботи форуму у Давосі. Учасники дискусії розглянули ситуацію навколо основних больових точок регіону, насамперед іранську та іракську кризи, стан близькосхідного мирного процесу, взаємовідносини між країнами та основними етнічними й етнорелігійними групами регіону, перспективи впровадження демократичних реформ, роль і місце нафтоекономіки у нинішніх геогіолітичних та геоекономічних процесах на Близькому і Середньому Сході тощо.

У центрі уваги було питання про можливість і загрозу конфлікту між Іраном та США. Абсолютна більшість учасників дискусії висловила переконання, що Близький Схід просто не витримає наслідків другої, після іракської, війни. На переконання Генерального секретаря Ліги арабських держав (ЛАД) А. Мусси, «загроза американської атаки проти Ірану є дуже серйозною і може спровокувати поширення насильства у масштабах усього Близького Сходу». «Я навіть не можу собі уявити, до яких наслідків це може призвести як щодо країн Перської затоки, так і для всього Середземномор'я», — заявив відомий арабський політик і дипломат. Окрім зростання напруження й насильства, особливо між сунітами та шиїтами у таких країнах як Ірак, Ліван, Бахрейн, Саудівська Аравія, майбутній розвиток американсько-іранської конфронтації може вкрай негативно позначитись на економічному розвитку регіону.

По-перше, може бути підірваним економічне зростання у багатьох арабських країнах, яке триває впродовж останніх трьох років і тим самим завдано серйозного удару економічним основам трансформацій в Арабському світі.

По-друге, різке підвищення або падіння цін на нафту внесе розлад у світову й регіональну економіку. Тому висновок учасників дискусії був одностайним: економічні наслідки можливого американсько-іранського конфлікту будуть «жахливими». Тому єдиним виходом із кризової ситуації, що склалася навколо Іраку, є політичне вирішення проблеми. Характерно, що через декілька днів після закінчення роботи щорічної конференції у Давосі канцлер Німеччини А. Меркель під час свого близькосхідного турне твердо висловилась за необхідність розв'язання іранської ядерної проблеми лише мирним шляхом. «Ми не повинні просувати воєнний вибір, оскільки воєнного вирішення іранської кризи немає», — чітко заявила А. Меркель у своїй лекції в центрі стратегічних досліджень (Абу-Дабі, Об'єднані Арабські Емірати) 6 лютого 2007 р. [2].

Багато уваги було приділено аналізу способів забезпечення нормалізації ситуації в Іраку, насамперед недопущенню сповзання країни у братовбивчу громадянську війну з її фатальними наслідками для самого існування Іраку як єдиної суверенної країни. Було зазначено, що основними завданнями у справі створення стабільної та єдиної країни є створення сильної та відповідальної центральної влади, реорганізація і серйозне зміцнення збройних сил країни, значна допомога міжнародної спільноти і передусім самого Арабського світу, налагодження плідної співпраці Іраку із сусідніми країнами, насамперед Іраном та Сирією, ефективне використання нафтового потенціалу країни для відновлення та розвитку всіх її регіонів тощо.

Особливе місце у роботі Давоського форуму було відведено обговоренню шляхів розв'язання арабо-ізраїльського конфлікту, як засадничої, вирішальної ланки всього заплутаного ланцюга близькосхідних проблем. У палкій промові короля Йорданії Абдалли II було заявлено, що довготривале ігнорування прав палестинців є «тим ключем розпалення глобальної і регіональної кризи, яка має тенденцію до поглиблення. Без розв'язання ізраїльсько-палестинського конфлікту неможливо досягти стабільності у регіоні».

Обговорення питань близькосхідного мирного процесу відбувалось на тлі певних змін навколо цієї основної проблеми регіону, які дають підстави сподіватись на можливість прориву того тупикового стану, в якому вона перебуває впродовж останнього року. Йдеться про усвідомлення аксіоми, що без змін у ставленні до цього питання з боку американців годі сподіватись на створення міцного об'єднання поміркованих арабських режимів за схемою 6+2 (арабські країни Перської затоки + Єгипет та Йорданія).

Велику роль у цьому зрушенні відіграла позиція керівництва Євросоюзу і особливо А. Меркель, канцлера Німеччини, країни, яка нині головує як у ЄС, так і у «великій вісімці». Саме цій жінці-політику, за свідченням британської газети The Guardian, вдалося особисто переконати американського президента, що врегулювання ситуації в Іраку пов'язане з загальною ситуацією на всьому Близькому Сході. Можна цілком впевнено стверджувати, що тенденція, яка намітилась, була не просто підтримана форумом у Давосі, а зроблено серйозний поштовх до підведення під близькосхідний мирний процес економічної основи.

Віце-прем'єр Ізраїлю Ш. Перес запропонував створити 500-кілометрову «долину миру» спільну економічну зону між Ізраїлем, Палестиною та Йорданією. «Я вірю, що настав час, коли політику повинні робити ми і палестинці, а економіку нашого регіону має розвивати «трійка», тобто йорданці, палестинці та ми», — заявив Ш. Переc під час обговорення ситуації навколо арабо-ізраїльського конфлікту [3].