Сторінка
1

Формування структури капіталу: переваги та недоліки

Теорії структури капіталу почали формуватися у 50—60-х роках XX століття. Закордонні вчені виділили чотири типи формування структури капіталу: традиціоналістська, індиферентна, компромісна, суперечна. Основною тезою традиціоналістської концепції є можливість оптимізації структури капіталу, індиферентної – неможливість. Компромісна концепція – ринкова вартість підприємства залежить тільки від сумарної вартості активів, а концепція суперечності – структура капіталу формується під впливом ефективності використання капіталу і може змінюватися та чи інша його частина.

Поняття "структура капіталу" у найзагальнішому вигляді закордонними та вітчизняними економістами характеризується як співвідношення загальних сум власних і позичених фінансових ресурсів. Вона має великий вплив на результати фінансової, операційної і інвестиційної діяльності. Від структури капіталу залежить прибутковість активів і власного капіталу, коефіцієнти фінансової стійкості та платоспроможності і в підсумку співвідношення ступеню прибутковості та ризику у процесі розвитку підприємства.

Виділяють напрямки формування капіталу: змішане фінансування та повне самофінансування. При виборі кожного з них враховують переваги та недоліки джерел фінансування.

Переваги самофінансування: власний капітал є фінансовою основою функціонування підприємства; формування власного капіталу є простішим порівняно із залученням позикового капіталу і зумовлено це тим, що рішення,

пов’язані зі збільшенням ка­піталу, приймають власники та менеджери підприємства без отримання згоди ін­ших суб’єктів господарювання; власний капітал забезпечує більшу можливість генерування прибутку в усіх сферах діяльності.

Недоліки самофінансування: обмеженість обсягу залучення фінансових ресурсів для розширення опе­раційної та інвестиційної діяльності підприємства на окремих етапах його розвитку; висока вартість, коли позиковий капітал оцінюється менеджментом підприємства за розмірами відсотків, а формування власного капіталу перебуває під впливом таких цінових чинників, як дивіденди, трансакційні витрати; неможливе забезпечення перевищення коефіцієнта фінансової прибутковості підприємства над економічною прибутковістю.

Процеси стабілізації економіки України зумовлюють зміни у структурі капіталу. Стихійний процес пошуку джерел фінансування під­приємствами не завжди приводить до створення оптимальної його структури.

Є проблеми і у формуванні власного капіталу.

У момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками. Але сума власного капіталу – це абстрактна вартість майна, яка не є її поточною чи реалізаційною вартістю, тому що на неї впливають умовності обліку: методи оцінки активів та зобов’язань підприємства.

Постає питання формування принципів оптимізації для встановлення цільової структури власного капіталу з метою досягнення високих фінансових результатів чи зменшення збитків підприємства, а також зростання фінансової стійкості.

Якщо розрахувати структуру власного капіталу підприємств України за 2001 – 2003рр. по даним Державного комітету статистики, то дані показують поступове збільшення питомої ваги статутного капіталу, зменшення питомої ваги додаткового капіталу за рахунок зменшення питомої ваги непокритих збитків.

Таблиця 1

Структура власного капіталу підприємств України у 2001 – 2003рр.

Структура власного капіталу підприємств сформувалася стихійно у процесі приватизації основних засобів. Індексація відображалася на рахунку “Інший додатковий капітал”, що призвело до зростання додаткового капіталу, хоч для акціонерів краще було б деномінація та до оцінка вартості акцій і зміна статутного капіталу.

Вище наведене свідчить, що розміри і структура як загального, так і власного капіталів відіграють велике значення у діяльності підприємства. Переорієнтація підприємств з використання позикових коштів від випуску облігацій на активізацію фінансової діяльності є запорукою капіталізації реального сектору економіки України.

Література

Воробйов Ю.М. Формування власного фінансового капіталу підприємств // Фінанси України. – 22. - №3.- с. 36-40.

Слав’юк Р.А. Оптимізація структури власного капіталу приватизованих підприємств // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 2002. - №5. – с. 55-56

Фінанси України 2002. Державний комітет статистики. - К.- 2003. – с. 63

Фінанси України 2003. Державний комітет статистики. - К.- 2004. – с. 60 - 62