Сторінка
1

Інноваційний розвиток підприємства: сутність поняття, принципи оцінювання і регулювання

Ознайомлення із працями науковців та позицією керівників підприємств дозволяє стверджувати, що загальноприйнятого означення поняття "інноваційний розвиток підприємства" (ІРП) не існує. У більшості випадків його ототожнюють із техніко-технологічним станом підприємства інноваційним потенціалом розробника інновації тощо. Вищевказані поняття лише частково розкривають сутність ІРП. Проведені дослідження показали, що ІРП є комплексним поняттям. Його характеризують:

· · частота і ефективність впровадження на підприємстві інновацій (ці параметри відображають фактичний досвід роботи підприємства з інноваціями. Факт реалізації підприємством інновацій у минулому засвідчує наявність певного інноваційного потенціалу підприємства і готовність персоналу підприємства до змін, але не відображає величини потенціалу і рівня готовності працівників до змін. Щодо інформації про ефективність реалізації інновацій, то вона також не вказує на величину інноваційного потенціалу і рівень готовності працівників до змін, а лише дозволяє зробити висновки про те, які результати реалізації інновацій отримані за наявного інноваційного потенціалу та фактичної готовності працівників до змін. Наявність інформації про частоту та ефективність реалізації інновацій є необхідною, але не достатньою умовою для формування висновку про ІРП);

· · потенціал підприємства щодо розробки і впровадження інновацій (потенціал підприємства до реалізації інновацій – це факт наявності у підприємства інноваційних ресурсів. Під інноваційними ресурсами у даному випадку, мається на увазі сукупність інтелектуальних, інформаційних, матеріальних, фінансових та інших ресурсів, які можуть бути використані для розробки нових ідей, для підготовки ідей до впровадження і для реалізації інновацій);

· · готовність персоналу підприємства до змін (репрезентує рівень усвідомлення працівниками, через інформованість, сутності та наслідків інновацій, які можуть бути впроваджені, та рівень зацікавленості працівників у результатах реалізації інновацій. Огляд літературних джерел та ознайомлення із матеріалами діючих підприємств дозволяє стверджувати, що дослідження ІРП у розрізі аналізу готовності працівників до змін слід здійснювати як з позицій фактичної або поточної готовності, так і з позиції потенційної можливості працівників до реалізації інновацій).

Узагальнення огляду літературних джерел і власні дослідження показали, що оцінювання і регулювання ІРП слід здійснювати базуючись на таких принципах:

· · цілеспрямованості (заходи керівників підприємства, які реалізовуються при контролюванні та регулюванні ІРП мають бути узгодженими із системою цілей підприємства і цілями реалізації інновацій зокрема. Тобто, ці заходи повинні сприяти реалізації цілей підприємства, а не суперечити їм. Для дотримання на практиці принципу цілеспрямованості слід дотримуватись технології підготовки і реалізації рішень, зокрема при виборі методів і форм контролювання і регулювання ІРП; конкретизувати цілі підприємства, зокрема цілей інноваційної діяльності; документувати рішення про встановлення цілей і завдань і відповідним чином реєструвати ці документи; формувати на підприємстві ефективну систему моніторингу, яка б забезпечувала своєчасне виявлення розбіжностей фактичних показників від очікуваних, невідповідність визначених цілей заходам, які планують реалізувати або реалізовують керівники підприємства тощо);

· · визначеності (реалізації функцій контролювання і регулювання має передувати чітке визначення параметрів процесів і явищ, які є об’єктами оцінювання і регулювання. Як відомо, контролювання здійснюється шляхом виявлення відхилень фактичних значень показників від очікуваних. З огляду на це, без встановлення критеріїв, яким має відповідати об’єкт неможливо реалізувати контролюючі заходи. Для конкретизації очікуваних результатів від реалізації інновацій, а також для забезпечення легітимності і обов’язковості реалізації функції контролювання параметри підконтрольних об’єктів задокументовують у формі планів. Інформація, що міститься в планах лягає в основу направлень на перевірку, які отримують особи, що безпосередньо виконують контролюючі заходи. Щодо регулювання, то це загальна функція менеджменту, яка реалізовується шляхом усунення виявлених під час контролювання відхилень фактичних параметрів об’єкта від очікуваних. Як бачимо з означення, функцію регулювання можна реалізовувати лише після виявлення відхилень, тобто після контролювання. Таким чином, визначеність (критеріальність) є вихідною умовою реалізації функцій контролювання і регулювання ІРП. Встановлення критеріїв абсолютних і відносних показників, які характеризують ІРП може здійснюватись різними шляхами. Вибір підходу до встановлення допустимих значень ІРП залежить від стратегії розвитку підприємства);

· · комплексності (оцінювання і регулювання ІРП слід здійснювати враховуючи стан і перспективи зміни таких характеристик ІРП, як: 1) частота і ефективність впровадження на підприємстві інновацій; 2) потенціал підприємства щодо розробки і впровадження інновацій; 3) готовність персоналу підприємства до змін (інновацій));

· · систематичності (при оцінюванні і регулюванні ІРП доцільно застосовувати системний підхід. Однією із форм реалізації принципу системності є підбір і класифікування показників, які характеризують ІРП, а також методів забезпечення очікуваних значень показників ІРП);

· · взаємозалежності (оцінювання є елементом функції контролювання. Воно здійснюється з метою ідентифікації кількісних і якісних параметрів підконтрольного об’єкту. Функція контролювання і в її межах процес оцінювання реалізовуюється безперервно на всіх етапах управлінського процесу. Це ж стосується і функції регулювання. Взаємозалежність функцій контролювання і регулювання ІРП полягає у тому, що застосування регулюючих заходів є наслідком виявлення відхилень фактичних параметрів підконтрольного об’єкту від очікуваних. Своєю чергою, для забезпечення ефективності реалізації регулюючих заходів керівники підприємства повинні контролювати процес реалізації регулюючих заходів, умови їх реалізації і зумовлені регулюванням наслідки);

· · послідовності (сутність принципу послідовності випливає із етапності процесу управління. Як відомо, з позиції функціонального підходу управлінський процес передбачає планування, організування, мотивування, контролювання і регулювання. Вищевказані функції логічно випливають одна з одної. Вони пов’язані цілями, об’єктом і суб’єктами управління, а також комунікаціями між суб’єктами. Сутність принципу послідовності в управлінні ІРП полягає у тому, що незважаючи на методи і форми контролювання, які можуть застосовуватись при управлінні ІРП, на різноманітність об’єктів регулювання, реалізація функції регулювання завжди є наслідком виявлення відхилень фактичних параметрів підконтрольного об’єкту від очікуваних);

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Інші реферати на тему «Підприємництво»: