Сторінка
5

Правове регулювання легалізації підприємницької діяльності в Україні

Позапланові виїзні перевірки з підстави, визначеної у пункті "е" частини першої цієї статті, проводяться лише органами державної податкової служби та органами контрольно-ревізійної служби в межах їх повноважень.

Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися і на підставі рішення Кабінету Міністрів України.

Вищий контролюючий орган може за власною ініціативою перевірити достовірність висновків нижчого контролюючого ор­гану шляхом перевірки документів обов'язкової звітності суб'єкта підприємницької діяльності або висновків акта перевірки, складе­ного нижчим контролюючим органом. Вищий контролюючий орган має право приймати рішення щодо повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб'єкта, розпочато службове розслідування або порушено кримі­нальну справу. Державна податкова адміністрація України має право прийняти рішення про проведення повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності у разі, коли таке рішення оформляється наказом за підписом її Голови.

Контролюючі органи, які мають право проводити планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності:

а) органи державної податкової служби - стосовно сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та дер­жавних цільових фондів, неподаткових платежів;

б) митні органи - стосовно сплати ввізного мита, акцизного збору та податку на додану вартість, які справляються у разі ввезення (пересилання) товарів на митну територію України в момент перетинання митного кордону;

в) органи державного казначейства, державної контрольно-ревізійної служби та органи державної податкової служби в межах їх компетенції.

У разі неможливості проведення одночасної перевірки всіма контролюючими органами (відсутність умов праці для всіх пере­віряючих, неможливість співпраці працівників суб'єкта підприєм­ницької діяльності, що перевіряється, одночасно з усіма перевіря­ючими) перевірки проводяться у різні терміни, погоджені конт­ролюючими органами із суб'єктом підприємницької діяльності.

III. ЛЕГІТИМАЦІЯ СУБ'ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА

3.1 Поняття легітимації суб'єктів підприємництва

Велике значення для розвитку підприємницької діяльності в умовах переходу до ринкової економіки в Україні має створення ефективних систем забезпечення доступу підприємців на ринок (регулювання легітимації суб'єктів підприємництва).

Однією з основних умов здійснення підприємницької діяль­ності є її легітимність, тобто державне підтвердження законності входження суб'єктів у господарський оборот. Для позначення вищевказаної процедури вживається поняття легітимації (в основ­ному, у зв'язку з державною реєстрацією суб'єктів підприємниць­кої діяльності). Поряд із державною реєстрацією елементом легітимації підприємництва слід визнати ліцензування окремих видів діяльності, оскільки без нього участь суб'єктів підприємництва в більшості сфер економіки найчастіше виявляється не­можливою[13].

Встановлені державою і закріплені в законодавстві необхідні вимоги проходження певних процедур, як-то, державної реєстра­ції, ліцензування і патентування деяких видів підприємництва, - є умовами здійснення підприємництва.

Відповідно до Закону України "Про підприємництво" необхід­ною умовою здійснення всіх видів підприємницької діяльності є державна реєстрація суб'єктів підприємництва, а окремих видів діяльності - ліцензування. Державну реєстрацію регулюють ст. 8 Закону України "Про підприємництво" і Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.98 p., ліцензу­вання регулює Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 p.[14], а також численні відомчі нормативні акти, що визначають особливості ліцензування відповідних видів діяльності.

В Указі Президента України "Про впровадження дозвільної системи в сфері підприємництва" від 20.05.99 p.[15] зазначена необхідність вживання заходів щодо впорядкування встановлених нормативно-правовими актами України правил і порядку одержання суб'єктами підприємницької діяльності доз­волів (спеціальних дозволів, ліцензій, сертифікатів тощо) на здійснення окремих видів підприємницької діяльності, виходячи з тою, що єдиним документом дозвільного характеру, що дає право на заняття певним видом підприємницької діяльності, яке підлягає обмеженню відповідно до законодавства, с ліцензія.

Крім того, деякі види підприємницької діяльності потребують одержання торгового патенту - державного свідоцтва, яке засвід­чує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структур­ного (відокремленого) підрозділу займатися ними. Відповідно до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цін­ностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, потребує одержання торгового патенту.

Умови здійснення підприємництва в юридичному значенні слід відрізняти від умов здійснення підприємницької діяльності в економічному значенні, якими є чинники виробництва. Традицій­но економічна наука до чинників виробництва відносила землю, капітал і працю. Процес підприємницької активності припускає обов'язкову наявність п'ятьох чинників виробництва: підприєм­ницької ідеї; технології реалізації ідеї; засобів виробництва, що дають змогу застосувати обрану технологію; капіталу; нарешті, самого підприємця.

Законодавство практично всіх держав встановлює обов'язкову вимогу щодо реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності. Звичайно така реєстрація здійснюється у торгових реєстрах, що ведуться судовими або адміністративними органами. Ведення торгових реєстрів переслідує декілька основних цілей:

• реєстрація торгових товариств (товариств);

• реєстрація фірми (торгового найменування) суб'єктів торго­вої діяльності, а також видів діяльності, що мають право здійснювати дані суб'єкти;

• надання всім учасникам торгового обороту відомостей про зареєстрованого суб'єкта (розмір статутного фонду, місце­знаходження, органи управління, особи, які мають право укладати угоди від імені даного суб'єкта).

Основа легітимації учасників господарського обороту складається з трьох основних елементів: а) державного обліку суб'єктів підприємницької діяльності; б) збору публічно-достовірних даних про їхнє правове, майнове та організаційне становище; в) здійснення контролю за законністю виникнення, зміни та припинення правового статусу підприємця.