Сторінка
5
Для вас звучить після “Гей на горі, на Маківці”.
Вчитель: Любі діти! Батько і мати – найрідніші для нас люди, вони вчать нас людських правил. Завжди турбуються про вас. А зараз послухаємо, як ви допомагаєте своїм батькам.
Коли б начальником я стала
Хоч на одну годину,
То я б одразу наказала
Закон ввести єдиний:
У дві святкові й вихідні
Батьків не допускати
Без нас у парк, на стадіон,
До цирку й до театру,
Ще й всюди входи спорядила б
Словами охоронними:
“Вхід без дітей для всіх батьків
Суворо заборонений”.
Ні і мама! Ну і тато!
Наче справжні дошкільнята:
Нічогісінько не знають, смішно і казать комусь,
Бо щодня мене питають
Лиш одне: “Чому? Й чому?
Ти чому образив Лесю?
- А чому отримав двійку?
-А чому прийшов так пізно?
-А чому в шкарпетках дірка?
-Ти чому такий непослух?
-А чому не стелиш постіль?
-Ти чому це вірш не учиш?
-А чому портфель без ручки?
-І чому такий синець?
-Ох, настане мій кінець!
Не пояснити їм ніколи,
Хоч би й дуже захотів.
Треба їх віддать до школи,
Хай питають вчителів.
Вчитель: До цього свята діти підбирали і запам’ятовували прислів’я і приказки про батька, матір і дітей. Вони становлять начебто неписаний збірник правил, яким має людина користуватися у повсякденному житті. Діти, давайте пригадаємо ті прислів’я і приказки, які ви запам’ятали:
-Скрізь добре, а вдома краще.
-Вдома стіни допомагають.
-Добре тому, хто в своєму домі.
-Не навчив батько, не навчить і дядько.
-У батька-задири і син забіяка.
-Який кущ, така й хворостина.
Який батько, така й дитини.
-Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.
-У сокола і діти соколята.
-Добрі діти батькам вінець, а злі – батькам кінець.
-Яка сім’я, така й я.
-Який дуб, такий тин, який батько такий син.
-Який кущ, така й калина, яка мати – така й дитина.
-Мати однією рукою б’є, а другою гладить.
Вчитель. Добре. А зараз ми ще проведемо з вами невеличку анкету, щоб батьки побачили і переконалися як ви їх любите.
1. Назвіть дні народження ваших тата і мами.
2. Чи ділитеся ви ласощами з батьками, якщо вас пригостять.
3. Моя мама найкраща в світі, бо вона
4. Я люблю свого тата за те, що він
5. Коли б я був чарівником, я зробив би для тата і мами
Ці анкети передайте своїм батькам.
Вчитель. Три біди є у людини – смерть, старість і погані діти – говорить народна мудрість. Старість неминуча, смерть невблаганна, перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей не можна дім вберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків, а й від дітей.
Діти, в четвертій заповіді Божій сказано: Шануй батька і неньку свою, добре тобі буде і довго проживеш на землі”.
То ж прислухаймося до цієї заповіді. Намагайтеся бути чемними, любіть батьків і турбуйтеся про них, не завдавайте їм прикрощів, а як станете дорослими і розлетитесь з теплого батьківського гнізда по всьому світу, пам’ятайте, що батько і мати з нетерпінням чекають вісточки від вас.
Ми любим вас, кохані мами й тати,
Ми вам бажаєм здоров’ячка багато,
Ми хочемо, щоб завжди ви раділи
І щоб в житті ніколи не хворіли.
Хай Господь дарує з неба
Вам щасливії літа,
Щоб наповнювало завжди
Чашу радощів життя.
Всі ми знаємо, що в серці батька й мами
Ми назавжди лишимось дітьми .
Та сьогодні, все ж погодьтесь з нами,
Перед вами все ще дітлахи.
Хоч часом ми буваємо нечемні
І дуже ви хвилюєтесь за нас,
Але у серці знаємо напевно,
Ми більше радуємо вас
І ніхто не в силі зупинити
Невгамовний плин років
То ж вітання щирі шлють вам ваші діти
Для своїх таких ще молодих батьків
Всі ми хочемо Вас бачити такими
Радісними, щирими і гомінкими,
Хай наповнюється радістю життя
На многії і благії літа.
Пісня “Многії літа”
Вчитель: Ось і наближається до кінця наше родинне свято. Я хочу закінчити його такими словами:
Без матерів немає роду,
Як без води нема життя.
В неволі я спізнала свободу,
Дитино, назавжди затям.
Без роду – племені лиш вітер
Сьогодні – тут, а завтра – там
В його єстві немає віри,
Немає правди на вустах.
Нема без батька батьківщини,
Нема історії без нас.
Одне життя в одній краплині,
В одній секунді - цілий час.
В одній травинці – ціле свято,
У чеснім серці правди стяг,
Лиш тих рід буде пам’ятати,
Хто жив, як рід, собі затям.
Рід великий, край багатий,
Лине пісня з поля.
Будем долю віншувати
Щоб вродила доля.
Щоб дала нам щастя, долю
І живлющу воду,
Нема роду переводу,
І не буде зроду.
Танець “Вальс”.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Соціально-психологічні методи управління й проблеми їхнього використання
Порядок комплектації та організації студентів спеціальних медичних груп на заняттях фізвиховання
Домашнє завдання як форма самостійної роботи учнів
Скарбниця людського духу
Педагогічні умови стимулювання активності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до фізкультурної діяльності
