Сторінка
5

Ткацтво в Україні

Вчитель:

- Добрий день, діти! Перевірте, чи підготували ви необхідне приладдя для уроку? Зайві предмети заберіть з парт.

Вчитель перевіряє присутність учнів на уроці і наявність потрібного приладдя до уроку.

ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

Активізація уваги учнів.

Вчитель:

- Що ми робили на попередній двох уроках?

Учень:

- На попередніх уроках ми вивчали інструменти, матеріали та пристрої для ткання килимових виробів, ознайомились із властивостями ниток і тканини, декоративним і ужитковим значенням килимових виробів. Також виготовили ескіз виробу.

Вчитель:

- Тема сьогоднішнього уроку є продовженням попередніх тем. Поступово ми перейдемо до виконання виробу.

Отже, тема уроку: Ткання килимового виробу. Підготовка інструментів, матеріалів та пристроїв для ткання. Початок ткання.

(Учні записують тему уроку).

Ми навчимося заправляти основу, в’язати ремізки і закріплювати ескіз.

ІІІ. Попереднє планування технологічного процесу.

Учні записують план роботи, ознайомлюються з інструкційними картками.

План роботи

1) Закріплення основи на раму.

2) Поділ основи на парні і непарні нитки і прив’язування ремізок.

3) Прикріплення картонного ескізу.

4) Підбір ниток відповідно до кольорів ескізу.

5) Визначення способу ткання.

Після ознайомлення з планом роботи учнів, вони записують методичні прийоми роботи (коротко).

ІV. Інструктаж по виготовленню виробу (пояснення вчителя).

Вчитель роздає рамки для ткання учням:

- Увага, слухаємо пояснення! Способом намотування на раму основи є різні в залежності від виду рами. Перед вами є рамка із цвяшками, тому основу намотуємо на них. Спочатку закріпимо кінець нитки на 1-му цвяшку верхнього ряду нижньої перекладини. Натягнемо нитку і закинемо на верхній цвяшок, а другий цвяшок цієї перекладини обкрутимо ниткою і тоді натягнемо нитку до нижнього перекладини. Так продовжуємо намотувати основу. (Вчитель показує наочно послідовність намотування основи на цвяшку).

- Натягнені нитки основи мають бути так, щоб у зів проходила долоня.

- Для переплетення основи з нитками спіткання потрібно змінювати положення парних і непарних ниток. Тому виготовимо ремізки: наріжемо на рівні відрізки (не менше 30 см) міцні нитки. Кожну непарну нитку основи обхолюють окремою ремізкою, кінця виводять в перед. Кожні 8-10 ремізок в’яжуть вузликом за кінці. При піднятті вузлів ремізок буде змінюватись зів. Проте перед в’язанням ремізок потрібно розділити нитки основи на парні і непарні рівномірним ланцюжком, виконаним справа наліво (вчитель показує).

Після в’язання ремізок, знизу до рами кріпимо картонний ескіз (вчитель показує способи кріплення картону).

- Перед початком ткання потрібно проаналізувати і спів ставити кольори ниток з кольорами малюнка, продумати спосіб тканна.

V. Практична робота.

а) Інструктаж по техніці безпеки

Вчитель:

- А якими гострими предметами ми будемо користуватись при роботі?

- Так, ножицями і можемо використовувати гачок для виконання ланцюж­ка. Повторимо правила безпеки із цими гострими предметами.

Учень:

- На столі ножиці із зімкнутими лезами треба класти праворуч. Передавати ножиці тримаючи за закрите лезо, не можна відвертати увагу тих, хто працює з ножицями. Гачок теж потрібно передавати ручкою вперед, щоб не травмувати один одного.

б) Виконання технологічних операцій

Самостійна робота учнів

- Починаємо працювати самостійно. Коли виникають питання, я буду підходити для пояснення до кожного.

в) Індивідуальна робота вчителя.

Повторний інструктаж вчитель проводить з учнями на робочих місцях та фронтальний при потребі. Вчитель підходить до кожного учня, вказує на помилки, допомагає.

VI. Підсумок уроку.

Перед закінченням уроку вчитель з учнями проводить аналіз роботи, відмічає кращі результати їх виконання.

- Отже, що ми вивчали на уроці?

Учень:

- На уроці ми вивчали як заправляти раму для ткання, прикріплювати ескіз до рами, виконувати рівняльний ланцюжок.

Вчитель:

- Дану роботу ми продовжимо виконувати на наступному уроці.

Вчитель організовує та контролює прибирання робочих місць (Додатки 11.43-48 – наочність до конспекту).

Висновки

Вправи із килимарства мають важливе трудове і естетичне виховне значення для дітей. При залученні їх до занять ткацтвом обов’язків принцип поступового нарощування складності роботи. Цьому слід приділити більше уваги. Не варто одразу братися за виконання дуже складних виробів, а від виконання простих переходити до складніших. Кожна почата робота повинна бути доведена до кінця. Потрібно тактично пропонувати допомогу дитині, підтримувати її зацікавленість, заохочувати. Коли ж завдання виявиться занадто важким для дитини, - потрібно працювати разом з нею до закінчення виконання виробу.

Введення в навчальну програму з художньої праці для загальноосвітньої школи уроків ткацтва потрібне і дає учням основні поняття про тканину, знайомить із способом її утворення та різновидами килимів і килимових виробів.

Мистецтво ткання неодмінно зацікавить дітей своєю неповторністю і своєрідністю. Навички ткання підвищують індивідуальну художню майстерність учня, в майбутньому сприятимуть обрання учнями ткацьких професій.

Важливо зазначити, що українське мистецтво ткання тісно пов’язане з національною культурою і звичаями українців. Тому уроки ткацтва зближують дітей із традиціями і культурою рідного краю, знайомить їх з творчістю народних майстрів.