Сторінка
1

В гаю зеленькім

І.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ТВІР ТА ЙОГО АВТОРІВ.

Хоровий твір "В гаю зелененькім" - це обробка української народної пісні Ф.Колесси для мішаного хору,

ХОРОВИЙ ЖАНР: хор а капелла.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА МУЗИКИ.

Філарет Михайлович Колеса - дійсний член Академії наук УРСР, є одним Із найвидатніших українських фольклористів, музикознавців та етнографів кінця XIX- першої половини XX ст.

Твори Ф.Колесси відіграш важливу роль у питаннях вивчення, публіка­ції та популяризації безсмертних зразків народної творчості, в якій знай­шли своє відображення віковічні мрії та сподівання українського народу про своє соціальне І національне визволення.

Понад 100 наукових праць, статей, рецензій з різних ділянок усної на­родної композиції на теми народних пісень та на слова класиків українсь­кої літератури, створив за своє життя Ф.Колесса. Всі його наукові праці, написані на основі величезного фактичного матеріалу, є підсумком різно­манітних досліджень над українською народною піснею та прозою: ці робо­ти Ф.Колесси широко показують зв’язки української народної пісні з піс­нями інших слов'янських народів.

Ф.М.Колесса народився 1871 р. в селі Татарське /нині- Стрийський ра­йон Львівської області/, в сім’ї священика - вихідця із селян. Дід Колесси, Іван Андрійович Лаврівський /1822-1873/,був відомим західноукраїнсь­ким композитором, а двоюрідним братом Ф.Колесси - славетний оперний спі­вак Модест Менцинський.

Вже з дитячих років Ф.М.Колесса виявляв велику любов до народної піс­ні, яку виховувала в серці юнака його мати - Марія Атанізіевна /Менцинська/.

Малим хлопчиком Колесса часто вилазив на дерево біля вулиці, куди сходились дівчата та парубки на вечірні співанки, і залюбки слухав на­родних пісень. Любов до народної пісні підтримував у нього і старший брат - Іван Михайлович.

І.М.Колесса /1964-1898/- військовий лікар за професією, у 1880 р. склав великий збірник українських народних пісень і мелодій в селі Ходовичах. Увесь цей пісенний матеріал Ф.Колесса видав пізніше в одинадця­тому томі "Етнографічного збірника" /Львів,1902 p./.

Свої перші етнографічні записи Ф.Колесса зробив під час канікул, в середині 1880 років, будучи учнем нижчих класів Стрийської гімназії, го­ловним чином, під враженням записів народної словесності,зроблених І.Я.Франком, та під впливом свого брата І.М.Колесси,який тоді збирав українські народнопісенні мелодії по селах Ходовичі, Татарське та Стриганці Стрийського повіту.

Ф.Колесса ще в гімназії написав невеликий реферат про М.Лисенка, який він прочитав в гуртожитку. Незважаючи на учнівський характер допо­віді Ф.Колесси, ця робота, як і самі ці гурткові зібрання, була цікавим показником того великого впливу, який мала Лисенкова музика на україн­ську молодь.

Свої перші записи народної творчості Ф.Колесса частково друкує в журналі "Народ" /1890/ та "Етнографічному збірнику" /1896/. У 1878 p., коли він став диригентом - гімназійного хору в Стрию, то випробував тут свої гармонізації народних пісень, записані в Ходовичах.

У 1861 р. Ф.М.Колесса закінчив Стрийську гімназію І виїхав до Відня. У Віденському університеті він прослухав цикл лекцій з гармонії. У віль­ний час відвідував симфонічні концерти, оперні вистави, вивчав слов'янсь­кий хоровий репертуар у "Слов'янському співацькому товаристві".

В 1893 р. Ф.Колесса знову у Львові. Він переходить на філософський факультет /відділ української класичної філософії/ Львівського універ­ситету і стає членом співацького товариства "Львівський Боян", а з лютого 1893 р.- членом його правління. Це товариство ставило собі за зав­дання плекати І поширювати українську народну пісню.

Вже на першому конкурсі "Львівського Бояна" другою нагородою було відзначено щедрівки Ф.Колесси, які й видано 1893 р. під назвою "На щед­рий вечір" /ХVПІ випуск "Музичної бібліотеки"/ .Одночасно з іншими збір­никами народних пісень в обробці Топольницького, Сочинського, ін., у ви­данні "Львівського Бояна" з’являються і твори Ф.Колесси, серед яких-збірка "Лемківських співанок" та музично-етнографічні картини під наз­вою "Вулиця" /1896/.присвячені М.Лисенку "Обжинки" /1896/,"Гаївки" /І900/вЗбІрка народних пісень "Вулиця" була дуже популярною в західних областях України.

Поряд з композиторською діяльністю й збиранням фольклору, Ф.Колесса працює в ділянці літературної критики, зокрема, в галузі Шевченкознавст­ва. У 1895 р. Ф.Колесса помістив у "Записках наукового товариства їм. Шевченка" обширну рецензію на статтю Я.П.Новицького "Малорусские песни". Дуже цінний матеріал для дослідників української народної пісні, компози­торів та музикознавців має зібрання Ф.Колесси "Мелодії гаївок, списані з фонографу і безпосередньо від співців з розвідкою про форму -гаївок".

Наприкінці липня 1908 р. Ф.Колесса виїхав на Полтавщину, де під час літніх канікул списав на фонографічні вилочки мелодії українських народ­них дум від чотирьох народних співців Полтавщини.

Основну свою наукову діяльність Ф.М. Колееса в ці роки присвячує зби­ранню та дослідженню усної народної- словесності. Тому його композиторсь­ка творчість відходить на дальший план.

Ф.М.Колесса виголосив реферат "Народний напрямок у творчості М.Лисен­ка", який було надруковано у другому томі львівського "Літературного нау­кового вісника" за 1913 рік. У своєму рефераті він показує, яке величез­не значення мала народна пісня в повсякденному зростанні композиторсько­го таланту М.Лисенка. Ф.Колесса написав обширний некролог батькові укра­їнської класичної музики з оглядом його композиторської діяльності і наукових праць про українську народну пісню та музику, опублікований у 1912 р. в XII томі "Записок наукового товариства ім. Шевченка".

Одночасно Ф. Колесса велику увагу звертав на дослідження народного епосу.

У 1923 р. з’являється великий збірник текстів та мелодій - "Народ­ні пісні з Південного ПІдкарпаття", в якому було вміщено 160 народних пісень.

Згодом Ф.М.Колесса пише статтю "З царини української музичної етнографії". За визначні досягнення в галузі фольклористики, етнографії та музикознавства, Ф.Колессу в червні 1929 р. було обрано дійсним членом Академії наук УРСР.

У 1937 р. він видає велику кількість популярних праць, серед яких- "Огляд народної української поезії". А через рік - книгу "Українська ус­на словесність''.